Мустафа Джемілєв : Будь-яких радикальних змін у політиці Меджлісу я не передбачаю

Інтерв’ю голови Меджлісу кримськотатарського народу інтернет -ресурсу СЕГОДНЯ.ua

– Вже у вересні збереться новий склад Курултаю . Як оцінюєте вибори делегатів, що відбулися ?

– Вибори делегатів VI Курултаю проводилися за новою системою. Якщо раніше вибори були двоступінчастими , тобто спочатку обирали виборщиків , а потім ці виборщики на своїх конференціях обирали таємним голосуванням делегатів Курултаю , то тепер вибори були прямими – бюлетенями. Були великі побоювання , що не впораємося – мовляв , навіть у держави не все гладко виходить, а у нас з такими обмеженими можливостями … Але , слава богу , в цілому вибори пройшли без особливих проблем. Активність виборців була досить високою , навіть вищою , ніж на останніх загальнодержавних виборах. Якщо на виборах 2012 року взяли участь всього 48 % виборців Криму , то на виборах делегатів Курултаю більше 91 тисячі виборців, тобто понад 51 % з усіх , що мають право брати участь у виборах кримських татар. Вже обрали 198 делегатів за мажоритарною системою , але по «пропорціоналці» є деякі складності , оскільки ще не проведені вибори в республіках Середньої Азії , де проживає близько півтори тисячі кримських татар, які мають українське громадянство. Служба безпеки Узбекистану говорить , що можуть дозволити проведення виборів делегатів Курултаю , якщо до них офіційно звернеться МЗС України . Враховуючи наші відносини з владою , такого звернення , швидше за все , не буде, тому вибори двох делегатів за мажоритарною системою в Середній Азії будуть відкладені до кращих часів , а підрахунок за пропорційною системою і розподіл 50-ти делегатських мандатів серед кримськотатарських організацій , очевидно , буде проведений без урахування Середньої Азії. Більше 80 % обраних делегатів мають вищу освіту, решта – незакінчену вищу або середньо технічну . Правда , відсоток жінок малуватий , майже як у Верховній Раді України . У цілому делегатський корпус Курултаю оновлюється більш ніж на 30 %. Дуже шкода , що деякі досить цінні і досвідчені делегати минулого скликання на цей раз не переобрані .

– Якщо замість вас у Меджлісу буде новий голова , як це може відбитися на його курсі ?

– Політика Меджлісу виробляється на національному з’їзді – Курултаї кримськотатарського народу , а Меджліс тільки її реалізує . Тому мало що залежить від того , хто саме буде головою Меджлісу. Будь-яких радикальних змін у політиці Меджлісу я не передбачаю .

– А як у вас зараз складаються стосунки з кримською владою?

– Зараз практично ніяких відносин немає . Останній раз були якісь контакти у зв’язку з організацією траурних заходів 18 травня цього року .

– І як на цю конфронтацію реагує Київ ?

– Схоже , що це було запрограмовано в Києві і початок цьому поклало переформатування указом президента в серпні 2010 року «Ради представників кримськотатарського народу». Тобто коли в цю «раду» ввели людей на розсуд влади , а не тих , кого обирають самі кримські татари. Але я не думаю , що мета полягала саме у створенні конфронтації з кримськими татарами. Просто хотіли , щоб там більшість складали «ручні» кримські татари. Але це дуже нерозумно , тому що якщо «рада представників» не обирається , а призначається , то у неї не буде ніякого авторитету в народі , і до її рішень ніхто прислухатися не буде . Отже , користі від такої «ради» не буде ні для народу , ні для влади. Була ще цілком очевидна мета створити конфліктну ситуацію між самими кримськими татарами , тобто розділити кримських татар на два ворогуючих між собою табори. У цьому випадку передбачалося , що кримські татари будуть зайняті тільки усобицею , і їм буде не до пред’явлення якихось претензій чи вимог до влади . Великих успіхів на цьому ганебному поприщі , правда , вони не досягли , бо Національний рух кримських татар ще з радянських часів має досить великий досвід протидії подібним провокаціям .

– Ви не раз згадували про системні зачистки кримських татар з органів влади АРК …

– Мабуть, можна сказати , етнічні чистки в керівництві автономії вже припинилися , точніше , вже завершилися , оскільки кримських татар там майже не залишилося. Всього після президентських виборів з числа кримських татар у структурах управління автономії були звільнені зі своїх посад 24 людини. У 16 випадках на місця звільнених взяли осіб інших національностей – переважно росіян з Донецької області , дві посади просто скоротили , ще дві посади залишаються поки вакантними , а в чотирьох випадках замість звільнених прийняли на роботу знову осіб з числа кримських татар , але дуже лояльних до влади і вороже налаштованих по відношенню до Меджлісу , тобто так званих «могильовських» татар.

– Скільки ще кримських татар розраховують на повернення до Криму ?

– За межами Криму на території колишнього СРСР , переважно в Узбекистані , проживають за різними оцінками від 100 до 150 тисяч кримських татар. Переважна їх більшість без допомоги держави повернутися на свою батьківщину найближчим часом не зможе. Але держава замість надання їм допомоги вирішила звернутися до них , щоб вони зібрали гроші (десь 90 мільйонів гривень) для вирішення деяких соціальних проблем кримських татар, які вже повернулися на батьківщину, оскільки у самої держави виявляється таких грошей немає. Такого абсурду за 22 роки незалежності України ще не було. У той же час керівництво країни поки не дає згоди на проведення під егідою ОБСЄ , структур ООН і Євросоюзу Міжнародного форуму щодо проблем депортованих , який передбачає і створення спеціального міжнародного фонду для вирішення їх соціальних проблем. Ми з побоюванням стежимо за розвитком подій в Центральній Азії , особливо , в Афганістані. Якщо американці справді виведуть всі свої війська з цієї країни , то прихід до влади талібів може зайняти всього кілька місяців. Потім не виключається їх експансія і в інші середньоазіатські країни , де ще залишається велика кількість кримських татар. Ось тоді не виключені великі хвилі переселенців кримських татар на свою батьківщину. До цього владі автономії слід було б підготуватися.

– Що дає кримським татарам Бішкекська угода , і на якій стадії зараз знаходиться питання про її продовження ?

– Ця угода була ініційована Україною і підписана 10 країнами СНД ще в жовтні 1992 року з метою полегшення процесу повернення на свої землі і відновлення прав народів і національних груп , депортованих відповідно до злочинних указів сталінського режиму. Містить вона всього 12 статей , і реалізація цих статей дійсно значно полегшила б процес повернення та відновлення прав депортованих . Але , на жаль , цього не сталося. Деякі країни , зокрема Росія , підписали цю угоду , але не ратифікували. В Україні теж багато пунктів цієї угоди , наприклад , стаття 8 про звільнення депортованих від прибуткових податків на період облаштування , не дотримувалися жодного дня. Проте пролонгація цієї угоди вкрай необхідна , бо в іншому випадку сім’ї депортованих, що залишаються в місцях заслання, будуть розглядатися як іноземці , і таке ж буде до них ставлення при в’їзді на свою батьківщину. Необхідність пролонгації угоди була відображена і в рішенні виїзного засідання Комітету Верховної Ради з прав людини і міжнаціональних відношень, яке відбулося в Криму 11 квітня цього року. Влада України , зокрема Міністерство закордонних справ , Кабмін , твердо обіцяли подати до Верховної Ради проект закону про пролонгацію цієї угоди на наступні 10 років.

– Питання національної автономії для кримських татар зберігає свою актуальність ?

– Відновлення національно – територіальної автономії – це зовсім не національна ідея , а вимога в плані ліквідації наслідків геноциду та депортації кримськотатарського народу. Ідеї щодо майбутнього нації у людей можуть бути різні, і в завдання Меджлісу не входить розробка «національної ідеї» для всього народу.

– А як ви поставилися до ідеї партії «Свобода» позбавити Крим статусу автономії ?

– У питанні про статус Криму , як в самому Криму , так і в цілому в Україні , існує великий спектр думок. Певна частина жителів Криму , в тому числі більшість російськомовних , вважає , що Крим повинен бути «повернутий» Росії і стати рядовою її областю. Частина прихильників партії «Свобода» вважає , що з метою нейтралізації активності проросійських сепаратистів Крим слід позбавити автономії і зробити його пересічною українською областю. Інша частина тієї ж «Свободи» вважає , що якщо і має сенс зберігати автономію Криму , то її слід переформатувати у національно – територіальну , тобто зробити її автономією корінного народу півострова – кримських татар. Це теж розглядається ними в плані нейтралізації сепаратистських сил , оскільки кримські татари , як відомо , бачать свою автономію тільки в рамках української держави. До речі , ця точка зору прихильників «Свободи» була озвучена і у виступі представника «Свободи» Едуарда Леонова на траурному мітингу кримських татар 18 травня 2013 . В якій мірі підтримують кримські татари цю позицію , можна було судити по тих бурхливих оплесках учасників приблизно 40-тисячного мітингу , які послідували за виступом Леонова.

– Які політичні сили України залишаються союзниками Меджлісу ?

– У Меджлісу немає постійних союзників і постійних супротивників. Ми завжди будемо підтримувати дружні відносини та співпрацювати з тими політичними силами , які підтримують наші вимоги про відновлення суверенних прав кримськотатарського народу і, зрозуміло , підтримують євроінтеграційний курс України , шлях розвитку України як суверенної і демократичної держави.

– Що вам як народному депутату України вдалося зробити в новому скликанні Верховної Ради?

– Особливих успіхів немає і не могло бути , оскільки парламент у нас своєрідний : прохідність тих чи інших законопроектів залежить від того , в якій фракції знаходиться автор законопроекту . Якщо в опозиційній , то шанси майже нульові . Проект закону про відновлення прав депортованих , прийняття якого ми домагаємося протягом багатьох років , поки ще не прийнятий , хоча про необхідність його прийняття висловився навіть сам президент у своєму останньому посланні до Верховної Ради . Поки прийняли цей закон лише у першому читанні , але до другого читання запропоновані такі поправки , що якщо їх внести до законопроекту , то пропадає взагалі сенс приймати цей закон , оскільки вони вихолощують основний його зміст . Особливо в цій частині ухитряються власті АРК , хоча , щоправда, вони не мають права законодавчої ініціативи. Є все-таки надія , що на наступній сесії цей закон нарешті буде прийнятий без особливо збиткових змін . Інший найбільш важливий законопроект – це про Концепцію державної етнонаціональної політики. Законопроект розроблявся за участю досить авторитетних вітчизняних та міжнародних фахівців , зареєстрований мною наприкінці останньої сесії , і поки профільним комітетом не розглядався. На попередній сесії подібний законопроект поряд з моїм був зареєстрований і Кабміном. Він теж містить ряд позитивних моментів, і якщо об’єднати обидва законопроекти , або ще краще , якщо в проект Кабміну внести і деякі положення , що містяться в моєму законопроекті , то вийшов би дуже хороший документ . Але , на жаль , Кабмін поки повторно не зареєстрував свій законопроект , а прохідність проекту рядового депутата , та до того ж від опозиційної фракції , малоймовірна.

Керменчиклі Арсен

СЬОГОДНІ