У Сімферополі, на території будівництва Джума Джамі, відбувся ювілейний захід, присвячений 25-ти річчю московських акцій протесту кримських татар влітку 1987 р.

25 Липня 2012

25 липня 2012 року, в рамках проведення Меджлісом кримськотатарського народу урочистих заходів, приурочених святкуванню 25-ї річниці масових акцій протесту кримських татар у Москві влітку 1987 року, на території будівництва Джума Джамі (Соборної мечеті) в Сімферополі пройшла зустріч учасників цієї акції.

По закінченні заходу для учасників зустрічі, яка проходила в священний місяць Рамазан, від імені Меджлісу кримськотатарського народу і Муфтіяту Криму був проведений іфтар.

На зустрічі зібралося більше 500 чоловік, серед них учасники демонстрацій на Червоній площі в Москві і ті, хто на місцях, в Узбекистані, Краснодарському краї, Херсонській, Запорізькій області та в Криму організовували відправку представників кримськотатарського народу в столицю радянської імперії для участі в цих акціях протесту. Багато хто прийщов зі своїми дітьми та онуками.

Ведучим заходу був відомий кримськотатарський співак, заслужений артист Криму Рустем Меметов.

Урочистий захід було відкрито молитвою, яку прочитав Муфтій мусульман Криму hаджі Еміралі Аблаєв, а потім у своєму виступі, звертаючись до учасників цих давніх подій, він відзначив їх високу мужність, проявлену ними в той період в ім’я народу і його повернення в Крим.

Перший заступник Меджлісу кримськотатарського народу, Президент Світового Конгресу кримських татар Рефат Чубаров, виступивши, дав високу оцінку ювілейним подіям в Москві влітку 1987 року. За своєю масовістю і тривалістю, Рефат Чубаров охарактеризував акції в Москві як безпрецедентні, в ході яких кримські татари звернулися на адресу радянського керівництва з вимогами негайного вирішення питання про повернення кримськотатарського народу на свою Батьківщину і відновлення його прав.

«У 1987 році рішення Всесоюзних нарад ініціативних груп національного руху кримських татар, прототип нашого сучасного Курултаю кримськотатарського народу, щодо доведення до широкої радянської та міжнародної громадськості інформації про трагічне і безправне положення кримськотатарського народу в СРСР було виконано блискуче і несподівано з високим результатом. Завдяки цьому, тематика національної проблеми кримських татар на сторінках відомих світових видань та ЗМІ стала однією з найбільш обговорюваних. Це свідчить, що до самого розпаду радянської імперії, національна проблема кримських татар досліджувалася і користувалася високою увагою провідних політиків і політичних сил світових держав країн демократії і міжнародних, європейських організацій з прав людини. Це в наступні роки, після 1991 року, сприяло безкровному і без соціальних потрясінь поверненню народу до Криму», – зазначив Рефат Чубаров.

Потім виступили і безпосередні учасники демонстрацій на Червоній площі.

Бекір Умєров, який тримав голодовку з 18 травня по 16 червня 1987 року в знак протесту безправного становища кримськотатарського народу в СРСР і з вимогою до керівництва ЦК КПРС прийняти висунутих представників кримськотатарського народу на високому рівні для вирішення національного питання кримських татар.

Зоре Аметова, відома тоді як паспортистка, вела під час московських акцій облік прибуття та вибуття представників народу. Виступаючи перед присутніми, З.Аметова закликала співвітчизників до єдності тих років і ставитися з повагою один до одного, дотримуючись високих національних традицій.

Також слово для виступу було надано учасникам московських подій Ільверу Аметову, Куртсеіту Абдуллаєву, Алі Хамзіну, Феріту Зіядінову, які, виступаючи, закликали співвітчизників до єдності і продовжувати активно брати участь в русі за відновлення прав кримськотатарського народу.

Всі виступаючі висловлювали подяку Всевишньому, з волі якого їм було надано шанс брати участь в цих подіях, захищаючи гідність і права народу, а всім присутнім побажали здоров’я і міцного духу, а тим учасникам подій 1987 року, що відійшли в світ інший, перебувати в милості Аллаха.

Слово також було надано одному з учасників московських подій Енверу Аметову, який позитивно оцінив події 1987 року, зазначивши, що вони відбулися завдяки всьому попередньому періоду руху кримських татар. Але при цьому, Е. Аметов різко висловив свою незгоду і невдоволення організаторам ювілейних заходів, які поєднали зустріч учасників подій 1987 року з проведенням іфтара на території майбутньої Джума Джамі. Дане невдоволення Аметова викликало негативну реакцію учасників заходу.

Перший заступник Голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров висловив всім присутнім від імені Меджлісу кримськотатарського народу і Духовного управління мусульман Криму подяку за їх участь в ювілейних заходах, підкресливши, що виявлена ними мужність у Москві 1987 року, завжди буде служити для сучасної молоді прикладом боротьби за права свого народу.

«Вибір місця завершального заходу, присвяченого 25-річчю московських подій влітку 1987 року на території будівництва Джума Джамі (Соборної мечеті) в Сімферополі має свій глибокий сенс. Запекла боротьба Меджлісу кримськотатарського народу за це місце протягом майже семи років з шовіністично налаштованими представниками влади – це продовження мужніх традицій, закладених нашим національним рухом, в тому числі і періодом 1987 року», – додав перший заступник Голови Меджлісу Рефат Чубаров.

Ми запитали в учасників московських акцій «Чи виправдалися надії, які були в 1987 році?». Ось як відповіли на це питання:

«Хто і як би не критикував структури національного руху – Курултай і Меджліс, але всі надії, пов’язані з 1987 роком виправдалися – це раз. Потрібно думати не тільки про учасників, які там виявили героїзм і мужність. Ще треба думати про тих, хто організовував підготовку. Підготовка розпочалася в Узбекистані з проведення нарад – першої, другої. Третю свою нараду ми вже проводили в Ізмайловському парку в Москві. Тому, в цьому є величезна участь тих, яких нібито не було на площі – це і Мустафа Джемілєв, Шевкет Кайбуллаєв і багато інших. Найголовніша акція – це було не рішення національного питання, як багато хто думає, про це ми навіть і не думали. Найголовнішим завданням було повернення на батьківщину і, що важливо, ці акції показали всьому світу про існування нашої національної проблеми. Я вважаю, що надії 1987 року були виправдані», – поділився своєю думкою Алі Хамзін.

Також свою точку зору висловив ще один учасник московських акцій Ізет Ізедінов.

«Безумовно, народ завжди в очікуванні вирішення тієї проблеми, яка існує. Наше старше покоління – починаючи від Мустафи Селімова, Джеппара Акімова, весь час намагалися наблизити її рішення. Це був не перший вихід в Москву, були більш масові виїзди, які показували проблему нашого народу, які задавали питання – чому не вирішується наша проблема? Але саме 1987 рік був, у певному сенсі, переломним. Тому я вважаю, що всі надії цього року виправдалися і, нарешті, наш народ почав масово повертатися на батьківщину!»