В Києві презентували віртуальний Музей кримського спротиву

12.10.2026

12 жовтня в Представництві Президента України в Автономній Республіці Крим відбулася презентація Музею кримського спротиву – віртуального простору, присвяченого людям, які протистоять російській окупації Криму та зазнають політичних переслідувань.

Музей покликаний зберігати пам’ять про спротив, розповідати про долі політв’язнів і доносити правду про російські репресії до української та міжнародної аудиторії.

Презентацію відвідали Постійна Представниця Президента України в Автономній Республіці Крим Ольга Куришко, Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, сестра політв’язня Богдана Зізи, а також громадські активісти, правозахисники та журналісти.

Координаторка проєкту, мисткиня Лера Літвінова наголосила, що команда прагнула створити не просто візуальну експозицію, а простір, який за допомогою культури й мистецтва розповідатиме про злочини окупації. За її словами, навіть звільнення однієї людини завдяки цьому проєкту стане вагомим результатом.

Музей складається з двох частин: віртуальної експозиції, якою можна пересуватися у форматі 360 градусів, і розділу «Політв’язні» з інформацією про людей, які зазнали переслідувань та незаконного ув’язнення. Експонати супроводжуються історіями людей, з якими вони пов’язані. 

Серед експонатів – чотки з хліба, які кримськотатарський правозахисник Сервер Мустафаєв виготовив у російській в’язниці для свого сина. Оригінал зберігається в Музеї Берлінського муру в Німеччині, а його цифрову копію представлено у віртуальній експозиції. Також музей містить лист журналіста Владислава Єсипенка, звільненого з російського ув’язнення та багато інших інсталяцій та особистих речей політв’язнів: щоденник Аппаза Куртамета, тюремну бирку звільненого Нарімана Джеляла, а також футболки братів Асана та Азіза Ахтемових, в яких вони були на судовому засіданні під час оголошення вироку та інші.

Розділ музею «Політв’язні» містить персональні анкети людей, переслідуваних Росією після окупації Криму у 2014 році. Вони містять відомості про обставини затримання, висунуті обвинувачення, судові вироки та інші факти переслідування. Зібрані матеріали допомагають побачити за кожною справою конкретну людину та її історію, а також документують систематичний характер політичних репресій в окупованому Криму. Інформація в розділі охоплює не лише тих, хто досі перебуває за ґратами, а й людей, які вже вийшли на волю. Це дає змогу зберігати пам’ять про пережиті ними переслідування та привертати увагу до долі кожного.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров в коментарі підкреслив, що музей дає змогу показати людей, які залишаються відданими Україні попри окупацію та репресії, не лише як політв’язнів, а і як особистостей із власними історіями. Він наголосив на необхідності розширювати експозицію, залучати нових партнерів і зберігати свідчення про спротив навіть після деокупації Криму.

Партнерами ініціативи виступили Центр прав людини ZMINA, громадські організації «КримSOS» і «Нумо, сестри!», Представництво Президента України в АР Крим, Кримськотатарський ресурсний центр та Меджліс кримськотатарського народу. Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду в межах програми «Культура під час війни». Важливим напрямом міжнародної співпраці стала взаємодія з Музеєм Берлінського муру на Чекпойнт Чарлі. 

Музей доступний безкоштовно онлайн і має вісім мовних версій. Команда планує поповнювати експозицію новими матеріалами, збирати свідчення та розширювати аудиторію. У перспективі розглядається можливість створення фізичного музею в Криму після його деокупації. 

Ознайомитися з Музеєм кримського спротиву можна за посиланням: https://museum-resistance.com/uk