Рефат Чубаров: Сімферопольська мерія продемонструвала неповагу до жертв депортації

17 Квітня 2013

Перший заступник Голови Меджлісу кримськотатарського народу, керівник депутатської фракції «Курултай-Рух» у Верховній Раді АРК Рефат Чубаров розкритикував опитування, що проводиться виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради з приводу встановлення в «столиці Криму пам’ятника жертвам депортації». Про це пише ІА «Аргументи тижня – Крим».

Розроблена спеціальна анкета, яка включає в себе 3 питання:

– «Чи вважаєте ви за необхідне встановити в столиці Криму пам’ятник жертвам депортації»? »(Варіанти відповідей: ТАК НІ),

– «Цей монумент має бути зведений як дань пошани всім народам, постраждалим під час репресій?» (Варіанти відповідей: ТАК НІ),

– «Де, по-вашому, він повинен знаходитися?» (Варіанти відповідей: СКВЕР імені ЛЕНІНА, ПАРК САЛГІРКА, ВКАЗАТИ СВІЙ ВАРІАНТ МІСЦЯ).

Анкетування городян проводиться волонтерами громадських молодіжних організацій на центральних сімферопольських вулицях та в районах Куйбишевського, Центрального ринків, Московського кільця, Залізничного вокзалу, а також біля супермаркету «Сільпо». Кожен бажаючий може взяти участь в анкетуванні і власноруч заповнити опитувальний листок.

«Підбір питань, організація анкетування, визначення респондентів свідчить лише про імітацію міською владою опитування громадської думки з питання встановлення пам’ятника жертвам депортації кримськотатарського народу та інших національних спільнот з Криму.

Результати опитування вже заздалегідь можна вважати нікчемними і такими, що не відображають громадську думку з опитуваних питань, оскільки абсолютно проігноровано принцип репрезентативності, коли всі основні параметри цілісного суспільства повинні бути представлені при опитуванні приблизно в тій же пропорції і з тією ж частотою.

Чи не менше запитань і до формулювання питань, запропонованих респондентам. Жоден з них не бере до уваги законне право і прагнення кримськотатарського народу до зведення пам’ятника або меморіалу жертвам депортації кримськотатарського народу, що піддався не тільки тотальній депортації зі своєї землі, але і близько півстоліття насильно утримувався у вигнанні. Мабуть, організатори опитування, вірніше власті, серйозно розраховують на те, що згодом, посилаючись на результати даного опитування, їм вдасться протидіяти встановленню такого меморіалу …

У той же час питання – «Цей монумент має бути зведений як дань пошани всім народам, постраждалим під час репресій?» – є нічим іншим, як спробою відвести громадську думку від усвідомлення суті і катастрофічних наслідків депортації за національною ознакою, яка спіткала кримськотатарський народ, а також вірмен, болгар, греків, німців, які проживали в Криму.

Зрозуміло, репресії (незаконні арешти, розстріли, розкуркулювання) торкнулися представників усіх жителів Криму в 20-30 роки ХХ століття. Пам’ять жертв політичних репресій в роки СРСР також може і повинна бути увічнена, але хіба не цинічно, насамперед, стосовно самим жертв цих репресій, зводити все до єдиного пам’ятника?

Міська влада Сімферополя, прикриваючись благими намірами, насправді продемонструвала крайню неповагу, якщо не сказати цинізм, як по відношенню до жертв депортації кримськотатарського народу і деяких національних спільнот Криму, так і по відношенню до всього кримського суспільства. Удвічі прикро, що вони це зробили цілком свідомо і з далекосяжними намірами.

Я вже не кажу про те, що місце будівництва пам’ятника жертвам депортації кримськотатарського народу було визначено ще на початку 90-х років минулого сторіччя. На цьому місці, в сквері біля залізничного вокзалу, з дотриманням всіх релігійних канонів встановлено пам’ятний знак, біля якого завжди збираються кримські татари, щоб вшанувати пам’ять своїх загиблих рідних і близьких.

Саме тут і буде споруджено пам’ятник, як символ скорботи за полеглими, як повага до стійкості тих, хто вижив і поклоніння перед мужністю тих, хто боровся за повернення на свою Батьківщину!», – прокоментував Рефат Чубаров.