Радник з правових питань центральної штаб-квартири УВКБ ООН відвідала офіс Меджлісу кримськотатарського народу

10 липня 2013 року перший заступник Голови Меджлісу Рефат Чубаров зустрівся з радником з правових питань центральної штаб квартири УВКБ ООН Інгою Штуркенбум.

Гостю супроводжували радник з правових питань представництва Управління Верховного Комісара ООН з прав біженців в Україні (УВКБ ООН) Дмитро Плечко і виконавчий директор Фонду з натуралізації та прав людини «Сприяння» Ахтем Зейтуллаев.

У зустрічі з боку Меджлісу також взяли участь керівник відділу зовнішніх зв’язків Меджлісу Алі Хамзін, керівник Секретаріату Меджлісу Заїр Смедляєв.

У ході зустрічі сторони детально обговорили питання, що стосуються процедури визначення правового статусу кримських татар при поверненні на свою історичну батьківщину з місць депортації.

«Мета мого візиту до України вивчити, як український офіс УВКБ ООН займається проблемами громадянства, оскільки 23 червня 2013 в Україні вступили в силу «Конвенція про скорочення осіб без громадянства» та «Конвенція про статус осіб без громадянства». У нас є також партнери УВКБ ООН в Криму – це Фонд з натуралізації та прав людини «Сприяння» і мені цікавий спектр їх прав і обов’язків, – сказала Інге Штуркембум. – Я також приділяю увагу питанням обов’язків представників УВКБ в частині питань, що стосуються осіб без громадянства та раніше депортованих громадян».

Також радник з правових питань центральної штаб квартири УВКБ ООН Інга Штуркенбум зазначила, що нещодавно познайомилася з командою Фонду «Сприяння» і вивчила, наскільки відповідає мандату без громадянства все те, що вони здійснюють у своїй щоденній роботі.

Звертаючись до керівництва Меджлісу, гостя попросила прокоментувати динаміку повернення за останній період депортованих кримських татар з Узбекистану та інших країн СНД до Криму.

«Представництво УВКБ ООН в Україні та його робота в Криму надзвичайно важлива для громадян України і, зокрема, для нашого народу, – сказав перший заступник Голови Меджлісу Рефат Чубаров. – Трохи більше, ніж 20 років тому розпалася велика держава. Нові держави почали приймати свої закони про громадянство і часто вони консультувалися один з одним. Для нас найголовніше – це те, що почався процес повернення кримськотатарського народу на свою батьківщину. Повернення почалося в рамках єдиної держави і продовжилося після її розпаду. І всі, хто приймав закон про громадянство, найменше думали про кримських татар. У нас був час, коли понад 80 тисяч кримських татар, які повернулися до Криму і жили в Україні, мали громадянство Узбекистану і не могли прийняти громадянство України. Такі були правила – правові та фінансові колізії. І цю проблему ми вирішили багато в чому завдяки УВКБ ООН».

Також він зауважив, що вирішенню цих питань за посередництва УВКБ ООН надали велике сприяння спеціальні угоди між Україною та Узбекистаном щодо вирішення питань, пов’язаних за спрощеною процедурою виходу з громадянства Узбекистану та придбання громадянства України в період з 1998 по 2001 роки.

«Ми намагаємося, щоб усі наші співвітчизники якнайшвидше повернулися до Криму і отримали громадянство. Ми активно співпрацюємо з Фондом «Сприяння», але є різні об’єктивні моменти, які ні ми, ні Фонд «Сприяння» не можуть прискорити. Це до питання про дипломатичну бюрократію, особливо з узбецької сторони. Дуже проблемним буває отримати відповіді від організацій органів влади Узбекистану. Іноді доводиться писати багато разів щодо одного й того ж питання».

Р.Чубаров інформував співробітника центральної штаб-квартири УВКБ ООН, що на сьогоднішній день в Узбекистані перебуває від 80 до 120 тисяч кримських татар, з них 1,5 тисячі кримських татар, які вже прийняли громадянство України.

На питання співробітника штаб-квартири УВКБ ООН «З чим пов’язана така різниця в кількості депортованих кримських татар, що повертаються з Узбекистану на сьогоднішній день і чи є перешкоди в цьому процесі?», Рефат Чубаров відповів, що однією з важливих причин, що не дозволяє кримським татарам повернутися на свою батьківщину, є, безумовно, економічна складова. «Люди не можуть достатньо ефективно реалізувати свою власність в Узбекистані для того, щоб цього було достатньо реалізуватися тут. Звичайно, є й інші причини, але облаштування в Україні набагато економічно складніше», – зауважив перший заступник Голови Меджлісу.

Керівник відділу зовнішніх зв’язків зазначив, що з 2006 року умови повернення депортованих кримських татар набагато ускладнилася з ініціативи України, яка офіційно через МЗС Узбекистану зажадала, щоб МВС Узбекистану знімало з реєстрації кримських татар, які поверталися до Криму, тільки за наявності у них дозволу на імміграцію в Україну, оформленого в Посольстві України в Узбекистані. У розпорядження Інги Штуркенбум було надано копію ноти Посольства України в Узбекистані з цього питання.

Далі Алі Хамзін зазначив, що ця позиція української влади неправомірна і входить в протиріччя з самим українським законодавством. Він зазначив що ЗУ «Про імміграцію» (п.1, ст.6) припускає другий варіант оформлення дозволу на імміграцію іноземцям, особам без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, який менш витратний і безболісний.

В тій чи іншій формі це є однією з перешкод процесу повернення кримських татар до Криму, зазначив Алі Хамзін і запропонував скласти докладну аналітичну довідку щодо ситуації повернення депортованих кримських татар, починаючи з 2000 року.

У ході бесіди Рефат Чубаров також висловив упевненість, що інтерес міжнародних організацій до України безпосередньо пов’язаний з підготовкою України до підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

«Зараз Україна, як незалежна держава готується стати членом Європейського співтовариства і, на мій погляд, з боку багатьох міжнародних організацій йде активний процес спостереження і оцінка дій України, – підкреслив Чубаров. – Однією з тем цього спостереження є тема повернення на батьківщину кримських татар і те, як вирішуються питання їх повернення».

Після зустрічі, що відбулася в Меджлісі, радник з правових питань центральної штаб-квартири УВКБ ООН Інга Штуркенбум та особи, що супроводжували її, серед яких також були Заїр Смедляєв і Алі Хамзін, виїхали в місця проведення безземельними кримськими татарами акцій «полян протесту», а також відвідали селища кримських татар, що виникли на початку 90-х років.

Фото: прес-служба Меджлісу і QHA