Аслан Умєров: Меджліс визначає вектор розвитку і консолідує народ

Ми знаємо, що вони є, але не знаємо, як вони живуть. Ми в курсі, що цей народ був репресований і насильно депортований, і що вже більше 20 років він веде мирну боротьбу за свої законні права на своїй історичній батьківщині. Російська преса, описуючи ситуацію з кримськими татарами, як правило, подає позицію українців, подає позицію росіян, але не поспішає надати площадку для висловлювання кримськотатарської точки зору.

Аслан Умєров – Голова Правління Кримської Міжнародної Бізнес-Асоціації, співзасновник Фонду розвитку Криму, і голова Кримськотатарської діаспори м. Києва – в ексклюзивному інтерв’ю кореспонденту «еТатар» розповів про те, як третя за чисельністю національність України відстоює свої політичні і культурні права на історичній батьківщині в Криму. І скажу чесно: волзьким татарам у татар кримських є чому повчитися.

«ХОЧУТЬ ПОВЕРНУТИСЯ, АЛЕ НЕ МОЖУТЬ»

Якщо вірити офіційним цифрам, сьогодні на Україні проживає близько 285 тисяч кримських татар. Майже всі з них живуть на півострові Крим. Велика діаспора проживає в Києві, кілька тисяч кримських татар є в Херсоні, Генічеську, Мелітополі і на півдні України. У це складно повірити, але ж ще в 1990 році кримськотатарську мову почути в Криму було просто неможливо. У 1944 році за офіційною комуністичною статистикою 240000 кримських татар було депортовано до Cибіру, за Урал і в республіки Середньої Азії: Узбекистану, Киргизстану, Таджикистану, Казахстану, де в перші ж роки за різними оцінками загинуло понад 46% всіх насильно переселених кримських татар.

– Процес репатріації та повернення на рідну землю – дуже складний процес і повен перешкод. У республіках Середньої Азії до цих пір проживає понад 100 тисяч наших співвітчизників – переважно в Узбекистані. Кримські татари, до сих пір залишаються за межами України, з різних причин хочуть, але не можуть організовано повернутися на історичну батьківщину до Криму. Навіть, продавши за безцінь нерухоме майно в місцях колишньої висилки, репатріант часто не може перевезти сім’ю через брак коштів. Вихід з громадянства – це теж складна процедура. До цього додаються і проблеми, з якими люди стикаються на новому місці, в Криму – необхідність покупки нового житла, земельної ділянки, перевезення речей на нове місце … Для багатьох це просто непосильний бюджет, – говорить Аслан Умєров.

Питання повернення корінного народу Криму на свою історичну батьківщину має вирішуватися на найвищому державному рівні. Для нас дуже актуальним є питання політичної реабілітації народу, відродження його культурної спадщини, топоніміки Криму. Ми прихильники того, щоб Україна активно брала участь в цьому процесі разом з усім світовим співтовариством, щоб вона показала гідний і цивілізований приклад справедливого вирішення подібних проблем в історії світової цивілізації. На зустрічі керівництва Меджлісу кримськотатарського народу з главами дипломатичних місій та представництв міжнародних організацій, акредитованих в Україні, піднімалося це питання. За результатами зустрічі в недалекому майбутньому було заплановано проведення міжнародного форуму.

ВСЬОГО 14 ШКІЛ – НА 285 ТИСЯЧ

За останні 20 років на території автономної республіки Крим виникло близько 300 мікрорайонів компактного проживання кримських татар. Вони становлять 13% від усього населення півострова. Кількість кримськотатарських шкіл – 14. Кримськотатарською школу прийнято називати, якщо в ній викладається кримськотатарська мова.

– Тому ми вважаємо відкриття Фондом розвитку Криму культурних центрів, де можна вивчати кримськотатарську мову, через які можна реалізовувати різні проекти відродження культурної спадщини, дуже корисним і актуальним в регіоні, де необхідно підтримувати мир і міжнаціональну толерантність.

Перший такий центр був недавно відкритий Фондом розвитку Криму в Алушті. Сьогодні будь-хто може там долучитися до культури корінного народу Криму, дізнатися про традиції народу, а також має можливість вивчати кримськотатарську мову. У планах Фонду – відкриття таких культурних центрів по всьому Криму. У нас багато традиційних сімей, які не втратили звичаї, традиції – в яких з дітьми говорять рідною мовою. Думаю, що нове покоління кримців все ж повертається до своїх витоків. І ми будемо їм у цьому допомагати. Підростаюче покоління має чітко знати – хто вони, нести в світ свої ідеали і свої цінності, – говорить Аслан бей.

МЕДЖЛІС – ЄДИНИЙ ІНСТИТУТ ВЛАДИ КРИМСЬКИХ ТАТАР

Меджліс – це демократично сформований національний представницький орган. Кожні 5 років скликається Курултай, в який входить 250 делегатів. Ці 250 делегатів обирають 33 представника, які формують Меджліс. Меджліс, у свою чергу, приймає рішення від імені всього кримськотатарського народу.

На моє запитання про те, що об’єднує кримських татар, Аслан Бей відповідає наступним чином:

– Меджліс кримськотатарського народу – ось єдиний орган самоврядування, який об’єднує кримськотатарський народ, і для нас дуже важливий сам факт можливості національного волевиявлення та прийняття рішень. Меджліс визначає вектор розвитку і консолідує народ.

«МОВНИМ ПИТАННЯМ НАМАГАЮТЬСЯ РОЗКОЛОТИ СУСПІЛЬСТВО, А ТРЕБА ЙОГО КОНСОЛІДУВАТИ»

В ході нашої бесіди я не міг не поставити питання про те, про що так люблять говорити федеральні телеканали Росії.

– Яка позиція кримських татар по відношенню до статусу російської мови на Україні?

– В Україні немає проблем з російською мовою. Ця проблема надумана. Її постійно використовують перед виборами, щоб маніпулювати громадською думкою.

– Але в Росії все підносять так, ніби це найбільша проблема на Україні …

– У Конституції України чітко прописано, яка мова є державною. Просто тут цим питанням намагаються розколоти суспільство. А народ потрібно навпаки – консолідувати.

«МИ ВІДЧУВАЄМО СВОЮ ДУХОВНУ, ІСТОРИЧНУ І КУЛЬТУРНУ БЛИЗЬКІСТЬ З УСІМА ТАТАРАМИ»

Татар кримських і татар волзьких об’єднує не тільки іслам, а також історія витоків загальних прабатьків. Їх об’єднує спільна історія і культура, світосприйняття, зв’язки, які розвивалися і збагачувалися протягом століть.

– Сьогодні нас роз’єднує тільки географія, але від цього наші традиції, наша культура і спільна історія ніяк не постраждали. Ми повинні відроджувати і зміцнювати наші взаємини. В Криму завжди жило багато казанських татар. Ми відчуваємо свою духовну, історичну та культурну близькість з усіма татарами.

– А яку роль сьогодні в житті кримських татар відіграє Туреччина?

– Людей об’єднують цінності. У нас з Туреччиною багато однакових цінностей, також як і з Татарстаном. Повторюся, нас всіх – Туреччину, Татарстан – роз’єднує тільки географія. Історія та культура у нас спільна.

Роберт Болгарський

татарська ділова газета «еТатар»