У Києві відкрили виставку «Quran-i Kerim. Священний Коран», присвячену духовній спадщині кримських татар
22 травня у Скарбниці Національного музею історії України відбулося відкриття експозиції «Quran-i Kerim. Священний Коран», присвяченої духовній спадщині кримськотатарського народу та історіям родин, які під час депортації 1944 року зуміли зберегти безцінні сімейні реліквії.
Проєкт «Quran-i Kerim. Священний Коран» реалізовано Національним музеєм історії України спільно з Духовним управління мусульман України «Умма» та громадською організацією «Алєм» за підтримки Посольства Швейцарії в Україні та Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Куратори проєкту – Есма Аджієва, голова правління ГО «Алєм», та Олексій Савченко, заступник генерального директора з наукової роботи Національного музею історії України, дослідник історії та культури кримських татар.
Презентацію виставки відвідали лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, члени Меджлісу Різа Шевкієв та Гульнара Бекірова, народна депутатка України Таміла Ташева, заступник Постійної Представниці Президента України в АР Крим Денис Чистіков, муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Мурат Сулейманов, перший заступник Міністра культури України Іван Вербицький, координатор програм Турецького агентства зі співробітництва та координації ТІКА в Україні Ях’я Кемаль Тунджа, а також представники дипломатичних місій, релігійних організацій, музейної спільноти та громадські діячі.
Перед відкриттям з промовою виступив Рефат Чубаров. Насамперед він подякував організаторам за реалізацію цього важливого виставкового проєкту. Також Рефат Чубаров зазначив, що під час депортації саме Коран був однією з найцінніших речей, яку люди брали із собою в незвідану дорогу, та поділився спогадами з власного дитинства про те, як його дідусь навчав дітей молитов із власноруч переписаного у зошит тексту Корану.
Виставка «Quran-i Kerim. Священний Коран» складається з 12 родинних історій кримських татар, які змогли зберегти ці священні реліквії під час депортації та у роки вигнання, а згодом повернулися разом із ними на Батьківщину. Після російської окупації Криму ці реліквії, вже разом із наступними поколіннями кримських татар, знову вимушено залишили рідний дім. Серед експонатів представлені Корани XIX – початку XX століття, молитовники та рукописні зошити (дефтери) з молитвами й релігійними текстами, створені вже у місцях депортації.
Організатори наголошують, що представлені на виставці Корани, молитовники та рукописні дефтери є не лише духовними артефактами, а й свідченням незламності кримськотатарського народу та його прагнення зберегти віру, пам’ять і власну ідентичність. Особливе місце в експозиції займають рукописні дефтери, створені у 1960-х роках в Узбекистані. У цих зошитах, написаних арабською графікою та кирилицею, зберігалися молитви, пояснення до релігійних обрядів та основи мусульманського віровчення. Вони стали одним із небагатьох способів передавати духовні знання молодшому поколінню у вигнанні, попри цензуру та контроль радянської влади.
Експозиція доповнює виставковий простір «Miras. Спадщина», присвячений культурній спадщині кримських татар. Виставка буде доступна для відвідувачів з 23 травня щодня з 10:00 до 18:00 у Скарбниці Національного музею історії України за адресою: вул. Івана Мазепи, 21.
ФОТО: ГО «Алєм»











