Глава відділу зовнішніх зв’язків Меджлісу Алі Хамзін виступив в Європарламенті з доповіддю про геноцид щодо кримськотатарського народу

21 Березня 2013

19 березня 2013 року в Брюсселі, в Європарламенті, пройшла міжнародна конференція на тему: «Давид і Голіаф: Малі народи під правлінням тоталітарних режимів» («David and Golliath: Small nations under the totalitarian rule») під егідою загальноєвропейського проекту «Примирення в європейських історіях. Для кращого розуміння спільної історії Європи».

Конференція була організована за ініціативи офісу відомого латвійського політика, депутата Європейського парламенту Інеси Вайдере – професора, члена Бюро групи Європейської народної партії (Християнські демократи).

Проведенню конференції надали сприяння члени Європейського парламенту:

– Радвіле Моркунайте – молодий литовський політик, член Європейської Народної Партії;

– Тунне Келам – видатний естонський громадський діяч і політик, член Європейської Народної Партії;

– Дьєрдь Шопфлін – професор, член Європейської Народної Партії, член комітету у закордонних справах делегації по зв’язках з Албанією, Боснією і Герцеговиною, Сербією, Чорногорією і Косово, член Комітету з конституційних питань і член примирення в європейських історіях.

Конференцію відкрила Інеса Вайдере, яка потім виступила з оглядовою доповіддю на тему: «Малі нації під тоталітарним режимом». Доповідь була присвячена складній і трагічній долі малих народів у колишньому СРСР у ХХ столітті на прикладі репресованого латиського народу.

На запрошення Інеси Вайдере в роботі конференції взяв участь керівник відділу зовнішніх зв’язків Меджлісу кримськотатарського народу Алі Хамзін і делегат Курултаю кримськотатарського народу V скликання Бекір Ганієв.

Почесними гостями конференції були відомий литовський політик, громадський діяч Вітаутас Ландсбергіс – член Бюро групи Європейської народної партії (Християнські демократи), і Горан Ліндблад – Президент «Платформи європейської пам’яті та совісті», екс віце-президент ПАРЄ.

На конференції виступили з доповідями Дьєрдь Шопфлін (Угорщина) – на тему «Малі міста, малі нації: міць і безпорадність», Радвіле Моркунайте (Литва) – «Подолання наслідків радянського тоталітаризму: ностальгія, байдужість, правосуддя?», Тунне Келам (Естонія) – «Правосуддя як знаряддя для малих народів», Іслам Матсієв (Фінляндія) – «Чечня – колонізація і геноцид 1944 р.», Алі Хамзін (Україна, Крим) – «Злочини комуністичного режиму проти кримськотатарського народу», Вейко Саксі (Фінляндія) – «Карелія – вкрадена територія», Гунарс Томс (Латвія) – «Робота по збору інформації та історії про в’язнів, що вижили в ГУЛАГу».

Загальною політичною позицією доповідачів була необхідність повсюдно ініціювати процес суду «Нюренберг-2» над людиноненависницькою ідеологією КПРС і комуністичним режимом ХХ століття, який треба розглядати як одну з форм фашистської системи ідеології.

У ході конференції відбулися бесіди Алі Хамзіна з секретарем Міжнародної Асоціації Кавказьких Журналістів Ісламом Мацієвим і директором громадського Фонду Діти Сибіру Гунарсом Томсом.

В ході бесіди з членами Європейського парламенту Інесою Вайдере, Тунне Келам, Дьордьєм Шопфліном, Вітаутасом Ландсбергісом і Президентом «Платформи європейської пам’яті та совісті» Гораном Ліндбладом, Алі Хамзін розповів про нинішнє складне становище кримськотатарського народу, яке в Україні є дискримінаційним. Він особливо відзначив провокаційну позицію кримських властей, які намагаються, штучно нагнітаючи ситуацію в Криму і маніпулюючи Днем національної жалоби кримськотатарського народу 18 травня, відсторонити представницький орган кримськотатарського народу – Меджліс від організації та проведення заходів, пов’язаних з цим Днем. «Глава кримської автономії Анатолій Могильов взагалі закликає не використовувати навіть такий вислів, як Меджліс, бо, на його думку, цей орган не знаходиться в правовому полі України», – заявив Хамзін.

Позиція кримської влади щодо кримських татар викликала крайнє здивування учасників бесіди, бо Україна як член ООН, ОБСЄ та багатьох інших міжнародних організацій не може дозволити собі займати настільки юридично безграмотну позицію. За словами Алі Хамзіна, Меджліс є членом Організації непрезентованих народів ОНН (Unrepresented Nations and Peoples Organization (UNPO) і Федерального Союзу Національностей Європи (ФСНЕ) і Україна, як член ООН, повинна дотримуватися статусу Меджлісу, легалізованого через ці міжнародні організації.

Загальною думкою була озвучена позиція, що подібна ситуація в Україні по відношенню до кримських татар в Криму явно може тільки посилити негативне уявлення про неї, як країни, яка заявляє про своє бажання інтеграції в Європу.

В ході конференції було досягнуто домовленості щодо обговорення можливості проведення в Криму чергової міжнародної конференції в рамках програми «Платформи європейської пам’яті та совісті» за сприяння членів Європейського парламенту.

Учасникам конференції була представлена брошура «Злочини комуністичного режиму проти кримськотатарського народу» про жертви і геноцид над кримськотатарським народом. В конференції взяли участь близько 80 осіб: члени Європейського парламенту, європейські політологи, історики, журналісти та представники ЗМІ.

Довідка: «Примирення в європейських історіях. Для кращого розуміння спільної історії Європи» – це довгостроковий проект по дослідженню жертв двох тоталітарних режимів – нацистської Німеччини та комуністичного режиму. Під впливом цього проекту в липні 2009 року була прийнята Резолюція Парламентської Асамблеї ОБСЄ «Возз’єднання розділеної Європи: заохочення прав людини та громадянських свобод в регіоні ОБСЄ у ХХI столітті». Пізніше, в жовтні 2011 року, в Празі, під час зустрічі прем’єр-міністрів країн Вишеградської групи (V4 – Угорщини, Польщі, Словаччини, Чехії), була створена «Платформа європейської пам’яті та совісті». Глави 19 установ та організацій, що спеціалізуються на дослідженні історії тоталітаризму, з 13 держав Євросоюзу підписали документ про заснування цієї коаліції. Президентом Платформи одностайно був обраний Йоран Ліндблад , екс віце-президент ПАРЄ і голова Комітету з політичних питань. Меджліс кримськотатарського народу з 2012 року є членом «Платформи європейської пам’яті та совісті».