17 квітня 1938 року – день пам’яті розстріляної кримськотатарської інтелігенції

17.04.2026

17 квітня кримськотатарський народ вшановує пам’ять своїх видатних синів,  інтелектуальної еліти, знищеної радянським тоталітарним режимом – розстріляного відродження Криму.

Саме цього дня у 1938 році у дворі Сімферопольської в’язниці НКВС, за рішенням так званої “особливої трійки” НКВС, було розстріляно десятки представників кримськотатарської інтелігенції – письменників, науковців, освітян, державних і громадських діячів. 

Цей злочин став кульмінацією політики репресій проти кримських татар у період Великого терору. 5 березня 1938 року до так званих “сталінських розстрільних списків” було включено десятки представників кримськотатарської еліти, більшість з яких були засуджені до страти за сфабрикованими звинуваченнями у “націоналізмі”, “шпигунстві” та “контрреволюційній діяльності”.

Серед розстріляних – ціла плеяда діячів, які були провідниками Кримськотатарської революції 1917 – 1919 років, брали активну участь в підготовці і роботі Курултаю кримськотатарського народу 1917 року та створенні і розбудові Кримської Народної Республіки.

Серед них:

• Асан Сабрі Айвазов – письменник, публіцист, голова Курултаю, активний учасник державотворчих процесів 1917 року, який працював над формуванням кримськотатарських інституцій, розвитком освіти і національної преси; 
• Усеїн Боданінський – художник, етнограф, історик, засновник і директор музею в Бахчисарайському Ханському палаці. Він організовував масштабні наукові експедиції, збирав артефакти, досліджував традиційну культуру і фактично створив основу музейної справи кримських татар;
• Осман Акчокракли – історик, філолог, археолог, фольклорист, епіграфіст, педагог, письменник. Досліджував пам’ятки Криму, проводив польові експедиції, заклав основи системного вивчення історії кримських татар;
• Сеїтджеліль Хаттатов – педагог, політик і просвітитель, один із засновників та перший голова партії «Міллі Фірка»;
• Абдулла Лятіф-заде – поет, мовознавець і реформатор, один із діячів модернізації кримськотатарської мови та освіти;
• Ільяс Тархан – державний діяч, колишній голова Центрального виконавчого комітету Кримської АРСР, активний учасник політичного життя та розвитку культурних інституцій;
• Мамут Недім – театральний критик і літератор, який розвивав кримськотатарське мистецьке середовище;
• Якуб Аблямітов – вчений і громадський діяч;
• Якуб Азізов – філолог і педагог;
• Джафер Гафаров – літератор і журналіст;
• Керім Джемаледінов – дослідник мови;
• Сулейман Ідрісов – громадський діяч;
• Ібраїм Ісмаїлов – освітянин і музейний працівник;
• Яг’я Байрашевський – педагог і мовознавець;
• Сервер Трупчу, Білял Чагар та багато інших.

Це були люди, які у 1920-х роках формували інтелектуальний фундамент кримськотатарського суспільства: розвивали науку, створювали оновлену систему національної освіти, досліджували історію та культуру, відроджували музейну справу, організовували експедиції та збирали безцінну культурну спадщину. Саме в цей період у Криму активно відкривалися національні школи, видавалися газети, діяли театри та наукові установи.

Знищення цієї еліти було свідомим актом, спрямованим на позбавлення кримськотатарського народу його провідників, пам’яті та майбутнього. За одну ніч радянським режимом було фактично обезголовлено кримськотатарську націю – ліквідовано тих, хто формував її політичну, культурну та наукову основу.

Цей злочин став одним із етапів системної цілеспрямованої репресивної політики комуністичного режиму СРСР по відношенню до корінного народу Криму, що згодом призвела до Sürgünlik кримськотатарського народу 1944 року, низкою країн тепер визнаного геноцидом – Україною, Латвією, Литвою, Канадою, Польщею, Естонією, Чехією, Нідерландами. 

17 квітня 1938 року — чорна дата в історії Криму. Сьогодні ми згадуємо цвіт кримськотатарської інтелігенції, знищений тоталітарним режимом. Ми вшановуємо тих, хто боровся за державність, освіту та самобутність свого народу. Їхній спадок живе у нашій боротьбі.

Пам’ятаємо. Вшановуємо. Переможемо!