Вдова професора Рефіка Музафарова оголосила про передачу особистого архіву видатного кримськотатарського вченого до архіву Меджлісу

24 грудня 2013 року в Кримському інженерно – педагогічному університеті відбулася наукова конференція , присвячена 85 -річчю з дня народження відомого вченого – фольклориста , професора , автора низки досліджень з кримськотатарської фольклористики Рефіка Музафарова.

У конференції , організатором якої виступили КІПУ та Оргкомітет з проведення пам’ятних заходів з нагоди 85 -річчя професора Рефіка Музафарова , взяли участь глава Меджлісу Рефат Чубаров , ректор КІПУ Февзі Якубов , член Меджлісу , керівник Оргкомітету Бекір Мамутов , голова Ревізійної комісії Курултаю 6 скликання Алі Озенбаш , вдова Рефіка Музафарова – Азалія Коротка, його родичі і соратники , професорсько – викладацький склад університету , а також студенти КІПУ .

Ділячись спогадами першого знайомства , а потім спільної роботи з професором Рефіком Музафаровим , глава Меджлісу Рефат Чубаров охарактеризував його як людину, яка завжди самовіддано відстоювала справедливість стосовно свого народу.

«Професор Музафаров – яскрава особистість нашого часу , яка зробила великий внесок у розвиток кримськотатарської філологічної науки , яка не жаліла сил і здоров’я для того, щоб прибрати з історії Криму і кримськотатарського народу завісу брехні і фальсифікації» , – підкреслив Р.Чубаров . Глава Меджлісу також нагадав , що в 1991 році Рефік Музафаров обирався делегатом II Курултаю кримськотатарського народу , був членом президії Меджлісу і курирував питання культури , мови , релігії.

За словами ректора КІПУ , професора Февзі Якубова , його друг і вчитель Рефік Музафаров тривалий час піддавався дискримінації , так як був активним учасником кримськотатарського національного руху. «Його позбавляли роботи у вузах СРСР , забороняли публікацію праць , не видавали складених ним словників , намагалися позбавити наукових звань , зганьбити у пресі , – згадує Якубов . – Але , незважаючи на заборони і гоніння , Рефік Музафаров залишався відданим інтересам свого народу і залишив світу цінні праці про історію кримськотатарського народу».

Кандидати філологічних наук , викладачі кафедри кримськотатарської і турецької літератури КІПУ Фера Сеферова і Леніяр Селімова , що виступили з доповідями , присвяченими науковій діяльності Рефіка Музафарова , підкреслили величезний внесок , який видатний учений зробив у розвиток кримськотатарської науки , фольклорної науки , а також історії та культури народу. Леніяр Селімова , звертаючись до вдови професора Музафарова , попросила бути помічником професорсько – викладацького складу університету, продовжуючи видання рукописів вченого.

Як відомо , професор Рефік Музафаров протягом довгих років важко хворів і майже осліп. У 2011 році видатний кримськотатарський вчений і фольклорист , який все життя віддав боротьбі за повернення і відновлення прав кримськотатарського народу , помер і був похований на Абдалі в Акмесджиті , де 25 грудня 2013 року о 14.00 год. в колі близьких і соратників буде встановлено надгробний пам’ятник.

Азалія Михайлівна , яка прожила з Рефіком Музафаровим більше 50 років і після його смерті прийняла Іслам , подякувала Меджлісу кримськотатарського народу , Оргкомітету на чолі з Бекіром Мамутовим , ветеранам Кримськотатарського національного руху , які надали неоціненну підтримку в підготовці пам’ятних заходів , наукової конференції , виготовленні надгробного пам’ятника і меморіальної дошки , яка буде урочисто відкрита 25 грудня о 12:00 на будинку в Сімферополі по вул . 8 Березня, 4 , де довгі роки жив професор Музафаров .

Крім того , вдова професора Музафарова повідомила , що передає в дар Меджлісу кримськотатарського народу особистий архівний фонд Рефіка Музафарова .

У свою чергу, глава Меджлісу Рефат Чубаров подякував Азалії Михайлівні за такий цінний дар і сказав, що передача особистого архіву професора Рефіка Музафарова повинна передувати його опису , чим займуться найближчим часом фахівці під керівництвом голови управління Меджлісу з питань культури , історії та духовного життя Бекіра Мамутова .

Для довідки: Рефік Музафаров народився 27 грудня 1928 року в селі Буюк -Ас Шеіхського району Кримської АРСР. У 1944 році його сім’я разом з усім народом була виселена на Урал , потім , в 1946 році, вони перебралися в Узбекистан .

Працюючи на заводі , після закінчення в 1953 році екстерном середньої школи , вступив на заочне відділення факультету російської мови та літератури Ташкентського педагогічного інституту , який закінчив у 1957 році. У I960 році в Казані захистив кандидатську дисертацію , присвятивши її темі кримськотатарських прислів’їв . Через 7 років в Баку він захищає докторську дисертацію на тему «Фольклор кримських татар і його зв’язки з усно – поетичною творчістю східних слов’ян».

Ним були складені Російсько – кримськотатарський (20000 слів) і Кримськотатарсько – російський (15000 слів) словники , рекомендовані до видання сектором тюркських мов інституту мовознавства АН СРСР , але так і не побачили світ . Після публікації в 1972 році в газеті «Труд» наклепницької статті «Професор отримує незадовільно», Р. Музафаров до 1975 р. був позбавлений права на викладацьку діяльність .

Протягом ряду років йому не давали працювати за фахом у Ангренському , Горлівському , Тобольському педагогічних інститутах , звільняючи з надуманих причин , відмовляли в роботі на кафедрі кримськотатарської мови та літератури Ташкентського педагогічного інституту.

Незважаючи на це, Р. Музафаровим був зібраний колосальний матеріал про кримських татар у період Великої Вітчизняної війни , про стан народу після депортації з Криму , про антикримськотатарську пpoпaганду.

У 1987 році повернувся з дружиною Азалією до Криму , почав видавати журнал «Ватан» в м. Кефе (Феодосія) , (з 1990 по 1994 роки видано 36 номерів).

8 жовтня 1990 року Кримським обласним управлінням з друку зареєстрований журнал «Ватан» , який став органом Кримськотатарського культурно – просвітницького та науково – дослідного центру «Ватан» («Батьківщина») і незалежної профспілки кримськотатарських учених. Даний суспільно – політичний і культурно – історичний журнал очолив Рефік Музафаров . Основну увагу журналу приділено кримським татарам : етногенезу , історії , культурі , історико – культурним та іншим зв’язкам з родинними і сусідніми народами , кримськотатарській проблемі . Останній номер журналу вийшов у 1994р.

У 1995 р. в Сімферополі вийшла двотомна «Кримськотатарська енциклопедія» – плід багаторічної праці професора , до якої увійшли багато відомостей про кримських татар . Рефік Музафаров є також автором літературознавчих досліджень «Російсько – тюркські фольклорні зв’язки», «Прислів’я якутів», «Сучасний стан татарського фольклору», «Нариси фольклору тюркомовних народів» , «Кримськотатарський фольклор в російській літературі» .

20 грудня 2011 року після тривалої хвороби професор Рефік Музафаров помер.