У Меджлісі відбулася зустріч з представниками міністерства Грузії у справах депортованих громадян

17 Вересня 2011

17 вересня 2011 року в офісі Меджлісу відбулася зустріч Голови Меджлісу кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва з представниками міністерства Грузії у справах депортованих з окупованих територій, біженців та їх благоустрою.

До складу грузинської делегації увійшли начальник управління з питань репатріації Іраклій Кокайя, фахівець з питань міграції Георгій Нінуа, експерт з питань міграції та репатріації Костянтин Перадзе.

В зустрічі взяли участь Президент Світового Конгресу кримських татар, перший заступник Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, а також керівник відділу зовнішніх зв’язків Алі Хамзін та керівник Секретаріату Меджлісу Заїр Смедляєв.

На початку зустрічі Іраклій Кокайя доповів про процес репатріації турків месхетинців до Грузії у відповідності до Закону Грузії “Про репатріацію осіб, насильно переселених владою СРСР з Грузії в 40-х роках ХХ століття”, які були депортовані в 1944 році в основному в Середню Азію. Він відзначив великий досвід України в процесі повернення депортованого кримськотатарського народу в Крим, адаптації та інтеграції кримських татар в українське суспільство, що особливо важливо для аналізу на сучасному етапі Грузією та застосування в процесі повернення турків месхетинців.

Голова Меджлісу Мустафа Джемілєв високо оцінив зусилля Грузії та його нинішнього керівництва в пошуці підходів щодо вирішення проблем, пов’язаних з поверненням і облаштуванням турків месхетинців в Грузію. Він висловив готовність у наданні аналітичної інформації, яка є в процесі повернення кримських татар на Україну після розпаду СРСР і при необхідності надання консультацій Меджлісом в якості незалежних експертів, якщо це буде необхідно грузинській стороні.
Голова Меджлісу, звертаючись до грузинських гостей, зауважив, що кримськотатарський народ, як і турки-месхети, не мають іншої етнічно тотожної батьківщини. «Тому Україна і Грузія, у складі яких сьогодні знаходяться історичні землі цих народів, що випробували трагедію депортацій у ХХ столітті, розуміючи всю складність цих проблем, повинні їх сприймати як одне з пріоритетних завдань, в рамках вирішення питань, пов’язаних загальноєвропейськими прийнятими нормами про права людини , права національних меншин і корінних народів », – зазначив Мустафа Джемілєв.

Президент Світового Конгресу кримських татар Рефат Чубаров зазначив, що від комуністичного режиму радянської імперії в ХХ столітті постраждали всі народи колишнього СРСР, і одним з найтяжчих його злочинів є проблеми депортованих народів, які вже в ХХI столітті в ставленні до народів кримськотатарського і турків месхетинців продовжують залишатися невирішеними . Він розповів про позитивний український досвід вирішення питань, пов’язаних з поверненням і облаштуванням кримських татар, де головні складові як процес легалізації та натуралізації в рамках українського законодавства, реалізуються на постійно діючій основі, що значно знімає виникаючі питання на початковому етапі повернення кримських татар з місць депортацій 

Окремо Чубаров поділився досвідом участі представницького органу кримських татар Меджлісу в процесі підготовки законопроекту «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою». Були особливо відзначені труднощі, які є на сучасному етапі при прийнятті цього важливого закону для України, який у 2004 році, після прийняття Верховною Радою України в 2004 році був ветований Президентом України Л. Кучмою. «Але сьогодні є велика впевненість, що цей закон, підтриманий структурами ОБСЄ, буде прийнятий і затверджений» – зазначив Рефат Чубаров. Також Президент Світового Конгресу кримських татар підкреслив, що дуже значущим у вирішенні питань, пов’язаних з репатріацією турків-месхетинців буде залучення та участь в даній проблемі, що заслуговує довіру у народу, представників турків месхетинців.

Алі Хамзін запропонував, що для грузинської сторони буде дуже цінним вивчити позитивний досвід українських законодавців у сфері надання громадянства України депортованим кримським татарам та їх спадкоємцям. «Настільки важливе питання для процесу інтеграції співвітчизників в українське суспільство регулюється на загальних підставах, законодавчо закладених принципом надання їм громадянства України за територіальним походженням, лише за умови надання всіх документів, що підтверджують факт територіального походження», – підкреслив Хамзін. На його думку, дана проблема, при поверненні кримських татар до Криму, регулюється максимально Конституцією України, Законами України «Про імміграцію», «Про громадянство України» і саме завдяки цьому, законодавча база України отримала позитивну оцінку високих міжнародних організацій, як ліберальна і демократична.

У продовженні теми громадянства, Чубаров зазначив, що в 2003 році Україна наважилася на безпрецедентний крок, щоб більш повноцінно діяли статті Закону України «Про громадянство України» і звернулася з проханням на адресу керівництва Узбекистану про денонсацію Договору про уникнення випадків подвійного громадянства між Україною і Республікою Узбекистан в 1996 році. «Цей крок демонструє про відповідальний підхід України до права депортованих кримських татар на повернення на Батьківщину», – заявив він.

На думку ж Голови Меджлісу Мустафи Джемілєва, «навіть якщо сьогодні є ряд складних питань у процесі відновлення прав кримських татар на Україні, Меджліс, у зв’язку з цим, проводить широкі консультації з підготовки та проведення Міжнародного Форуму, присвяченого долі кримськотатарського народу. Український досвід у вирішенні питань, пов’язаних з депортованими громадянами, є цінним і грузинська сторона може скористатися наявною практикою ».

Сторони також обговорили широке коло питань, що стосується як проблем кримськотатарського народу, так і процесу розвитку держави Грузія після військового конфлікту в серпні 2008 р. між Грузією і Росією.