У Бахчисараї відбулося урочисте відкриття мечеті Орта Джамі

16 Серпня 2013

16 серпня 2013 року в Бахчисараї відбулося урочисте відкриття мечеті Орта Джамі, яка була недіючої близько 95 років.

Пам’ятник архітектури XVIII століття відкрили після реставраційних робіт, які були проведені за рахунок особистих коштів сім’ї Умерових – батька – hаджі Енвер аг’а Умерова і його синів, hаджі Аслана і hаджі Рустема на чолі з Муфтієм мусульман Криму hаджі Еміралі Аблаєвим.

В офіційному відкритті пам’ятника взяли участь голова Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, Муфтій мусульман Криму hаджі Еміралі Аблаєв, перший заступник Голови Меджлісу, Президент Світового конгресу кримських татар Рефат Чубаров, голова Бахчисарайського регіонального меджлісу Ахтем Чийгоз, голова сім’ї Умерових – Енвер-аг’а і старший син , який очолює земляцтво кримських татар у м. Києві Аслан Омер Киримли, голова Бахчисарайської райдержадміністрації Ільмі Умеров, мер м. Бахчисарая Костянтин Рубаненко, ветерани кримськотатарського національного руху, представники кримськотатарських громадських організацій, місцеві жителі Бахчисарая, а також гості з Туреччини, Румунії та ряду міст України.

За словами глави Меджлісу Мустафи Джемілєва, відкриття відновленої мечеті – Орта Джамі в Бахчисараї є знаменною подією не тільки для Криму і України, а в цілому для тюркського світу і мусульман Європи.

«Після анексії Криму Росією, а потім масової депортації кримськотатарського народу зі своєї історичної Батьківщини, практично всі пам’ятники історії та культури нашого народу були віроломно знищені, аж до кладовищ, – сказав у своєму виступі М.Джемілєв. – Але сьогодні, повернувшись на свою Батьківщину, кримські татари самостійно і послідовно відновлюють свою культурно-історичну і релігійну спадщину».

Глава Меджлісу подякував hаджі Енверу Умерову за мудре і гідне виховання, яке він дав своїм синам – Аслану і Рустему, які відновили один із старовинних пам’яток свого народу.

Мустафа Джемілєв також висловив надію, що настане той час, коли в Криму буде багато напрочуд прекрасних мечетей, подібних Орта Джамі.

З нагоди довгоочікуваного відкриття однієї з старовинних мечетей Криму, Голова Меджлісу передав hаджі Енверу Умерову, чия сім’я протягом 2012-2013 років провела грандіозну роботу, обрамлений золотом Коран дамаського видання, який глава Меджлісу отримав з рук Муфтія головної мечеті Мекки Аль-Салломі, перебуваючи в малому паломництві у священний місяць Рамадан. Коран буде зберігатися в Орта-Джамі.

«Такого роду подія повинна об’єднувати всіх тих, хто живе в Криму і для цього, в тому числі, необхідно, щоб влада завжди була з людьми», – зазначив на відкритті Орта Джамі перший заступник Голови Меджлісу, Президент Світового конгресу кримських татар Рефат Чубаров.

За його словами, важко назвати в Бахчисараї пам’ятник, який за останні 10 років був би відновлений за підтримки держави.

Багато в чому самі кримські татари, завдяки своїм зусиллям, вели боротьбу за свою спадщину, яка знищувалася довгими десятиліттями.

«Треба змусити державу розвернутися до наших пам’ятників хоча б у тій мірі, наскільки чиновники, особливо кримські,повертаються до тих пам’ятників, які вони вважають «своїми», – переконаний Рефат Чубаров. – Не може бути своїх, а особливо чужих пам’ятників, коли йдеться про святині, які підносяться в наші дні, як би не намагалися їх зруйнувати з давніх часів. Бахчисарай повинен засяяти по-іншому і влада повинна працювати інакше».

Благословив відкриття мусульманської святині Муфтій мусульман Криму hаджі Еміралі Аблаєв та вручив hаджі Енверу Умерову, ініціатору відновлення Орта Джамі, подяку і Коран. «Я впевнений, що Орта Джамі, яка вміщує близько 500 осіб, буде завжди заповнена людьми і п’ять разів на день звучатиме езан – заклик до молитви», – сказав Муфтій мусульман Криму.

Зі словами подяки до гостей, що були присутні на відкритті Орта Джамі, звернулися також hаджі Енвер Умеров та його старший син hаджі Аслан Омер Киримли, які відзначили, що для їхньої родини велика честь з волі і милостині Всевишнього приносити користь своєму народові і своїй вірі.

Після урочистої частини заходу, люди здійснили перший джума (п’ятничний) намаз в Орта-Джамі після майже 95-річної перерви, оскільки мечеть була закрита радянським режимом у другій половині ХХ століття. Джума намаз провів Муфтій мусульман Криму hаджі Еміралі Аблаєв.

Для довідки:

Мечеть Орта-Джамі побудована в 1737-1743 роках двома братами-ханами, які по черзі займали кримський престол.

Старший з них, Менглі II Селімог’лу Герай, прославився як рятівник Криму у важкі часи – організував відсіч військовим вторгненням на півострів і повоєнне облаштування Криму. Крім високих організаторських здібностей, він відрізнявся схильністю до літератури і теології. Менглі був членом суфійського ордена, писав праці і, незважаючи на важкі часи, жертвував кошти на будівництво мечетей.

Молодший брат, Селямет II Селімог’лу Герай, зайняв трон після смерті Менглі і увійшов в історію як «Хан-Відновник». Він не тільки реконструював старовинні пам’ятники (у тому числі Хансарай), але і будував нові суспільно значимі об’єкти. Селямет завершив будівлю Орта-Джамі, розпочату старшим братом. Крім того, брати-хани увійшли в історію як видатні благодійники, а також теологи і літератори.

Період діяльності братів припав на епоху після вторгнення фельдмаршала Мініха, який в 1736 році влаштував пожежу в Бахчисараї. Як вказує сучасний кримський історик Олекса Гайворонський, «рани мініховського розгрому були швидко загоєні Селяметом II Гераєм та іншими ханами», які надали міській архітектурі «більш сучасного вигляду». Дослідник початку ХХ століття, Борис Засипкін, у нарисі «Пам’ятки архітектури кримських татар» 1924 року відзначає, що модні віяння тієї пори в архітектурі розвивалися під безпосереднім османським впливом, який, у свою чергу, зазнав сильного впливу «французького стилю». Зокрема, турецький історик Джелал Ессад (чий російський переклад вийшов в 1919 році) писав, що французькі інженери, покликані до Туреччини в 1730-1754 роках для гідрографічних робіт, привезли з собою скульпторів, декораторів та малювальників, які ввели стиль Людовика XV і бароко. «З плином часу османські художники все більш і більш наближалися до європейського типу орнаменту, який увійшов у моду і зазвичай називався в той час “а 1а franсе”». Принципи османського мистецтва швидко витіснялися цією модою на «помпони і раковини стилю Людовика XV» і італійський рококо».

Про бахчисарайські квартальні мечеті, як культурний феномен, пише сучасний мистецтвознавець Ібрагім Абдуллаєв: «Квартальні мечеті були справжніми чоловічими клубами. В умовах, що відрізнялися від Заходу, де міське самоврядування породило ратуші, роль соборних мечетей була величезною. Вони уособлювали собою духовну єдність членів міської громади, там затверджувалися норми правопорядку і морально-естетичні положення ісламу. Кожен прибулець, перш ніж користуватися привілеями городян, повинен був прийти в соборну мечеть і тим як би підтвердити своє безумовне підпорядкування всім вимогам місцевої духовної та світської влади».

У списку азізів – священних місць – складених Духовним управлінням мусульман Криму, згадується про азіз Сєїт-Мемет Ерен, що розташований поруч з Орта-Джамі.

У радянський час пам’ятник архітектури та національна святиня Орта-Джамі були зайняті будинком культури, кінотеатром, поки, нарешті, будівля абсолютно запустіла, а архітектура оригінального періоду тепер потребує очищення від безлічі господарських прибудов утилітарного характеру.