Група громадських діячів Німеччини зустрілася з керівництвом Меджлісу

29 Вересня 2013

29 вересня 2013 року в Сімферополі пройшла зустріч керівництва Меджлісу кримськотатарського народу з представниками «Via Cultus – Державне політичне суспільство».

Меджліс кримськотатарського народу представляли перший заступник Голови Меджлісу Рефат Чубаров , заступник Голови Меджлісу Ремзі Ільясов і керівник відділу зовнішніх зв’язків Алі Хамзін .

«Via Cultus» представляли 28 членів , серед них колишні члени Парламенту Німеччини , співробітники прокуратури , члени держустанов і різних громадських організацій. Очолював групу відомий німецький політолог , професор Карл – Георг Шрайнер .

Як сказав Карл – Георг Шрайнер , мета їх візиту – інформаційно – ознайомча . «У цьому зв’язку зустріч з представниками кримськотатарського народу та спілкування з керівництвом Меджлісу кримськотатарського народу є для нашої групи одним із пріоритетів візиту , – зазначив Шрайнер . Ми безпосередньо з перших вуст хочемо дізнатися про ситуацію в Україні і Криму в галузі дотримання прав національних меншин».

Рефат Чубаров розповів про структуру системи «Курултай – Меджліс» , про цілі представницького органу кримськотатарського народу , про сучасне становище і ситуацію кримськотатарського народу. Викладаючи історію кримськотатарського народу , як корінного народу півострова , він підкреслив , що кримські татари до 1783 роки мали самостійну державу – Кримське Ханство , а в радянський період – національну автономію Кримську АРСР. Було також відзначено , що після втрати в 1783 році своєї державності , доля кримських татар в історії царської та радянської Росії – це суцільна історія трагічних подій , що закінчилася в 1944 році депортацією кримськотатарського народу з Криму і геноцидом.

«Я думаю , що багатьом з вас добре знайомі питання, пов’язані з депортаціями та репатріації . Коли виселили наш народ, у нас забрали все. У будинках наших батьків живуть чужі люди. Цього було мало і влада поміняла історичні назви всіх населених пунктів у Криму , – сказав Рефат Чубаров. І тепер півострів від цих невластивих йому назв «Іванівки» ,«Миколаївки» є історично безликим»

Було особливо відзначено , що Меджліс кримськотатарського народу , єдина політична сила в Криму , яка підтримала в 1991 році незалежність України та послідовно виступає за євроінтеграційний курс України» , – сказав Рефат Чубаров.

Ремзі Ільясов відповів на запитання гостей , пов’язані з роботою ВР АРК , системою і принципами виборчої компанії до місцевих рад і парламенту Криму. Розповів про свій досвід роботи в якості Голови Постійної комісії ВР АРК з міжнаціональних відносин і проблем депортованих громадян. Він особливо зазначив про необхідність прийняття Україною пакету законодавчих актів для вирішення комплексу питань, що стосуються депортованого кримськотатарського народу та інших осіб , депортованих за національною ознакою.

Алі Хамзін, у свою чергу, звернув увагу німецьких гостей , що Меджліс кримськотатарського народу є членом Європейської платформи совісті та пам’яті. «Представницький орган кримських татар пропагує в Криму позицію і принципи , прийняті Європейською Резолюцією в 2009 році на Вільнюському саміті ОБСЕЮ , оголосив 23 серпня Днем пам’яті жертв двох тоталітарних режимів в ХХ столітті комуністичного і нацистського , – зазначив керівник відділу зовнішніх зв’язків Меджлісу. – Зауважу , що кримськотатарський народ є жертвою тоталітарних режимів». Продовжуючи бесіду , А.Хамзін також розповів , що від комуністичного режиму кримські татари страждали , починаючи з 1917 , пережили голод , червоний терор , репресії 1937 року, а в 1944 році зазнали масової депортації і геноциду , і до самого 1991 року – краху СРСР – були під експериментом радянської злочинної насильницької асиміляції. «Наш народ постраждав і від нацистського режиму. Це особливо стосується знищення більше 100 кримськотатарських сіл у Криму. Ці поселення , що мали свою давню історію , є частиною безповоротно втраченого цілого пласта культури кримських татар» , – заявив Алі Хамзін

На зустрічі також обговорили проблеми національної освіти , що знаходиться у важкому стані , проблеми видання книг кримськотатарською мовою , відсутність законів , які могли б допомогти кримським татарам відновити свої права.

За підсумками зустрічі Карл – Георг Шрайнер сказав , що його колеги мають намір популяризувати кримськотатарську проблематику. «У нас , як і у вас, є дуже багато неурядових організацій , благодійні фонди , – продовжив Шрайнер . – Ці організації проводять багато освітньої роботи і впливають на політичну ситуацію. Ми будемо вносити свій внесок у те , щоб допомогти провести Міжнародний Форум з відновлення прав кримських татар».