Битва за Крим: Мустафа Джемілєв вважає, що терпіння кримських татар може урватися!

– Пане Мустафо, новини з півострова стають усе тривожнішими. Кримських татар звільняють з роботи, створюють лояльні до влади організації. Що відбувається в Криму?!

– Відбувається дискримінація корінної нації. Кримських татар на півострові – 14 відсотків від кількості населення, але в органах влади – лише 3 відсотки… Після президентських виборів почалася справжня «етнічна чистка» кримських татар у всіх структурах влади. Звільнено понад 20 фахівців, які обіймали ті чи інші відповідальні посади. Основна причина їхнього звільнення – те, що їх рекомендував на посади Меджліс.

– Напруженою є ситуація і щодо проведення жалобних днів у травні…

– 18 травня – День національного трауру. Жалобні дні завжди проводить Меджліс: ми створюємо оргкомітет, стежимо, щоб усе пройшло спокійно. Але цього разу нам сказали: заявка на проведення вже подана! Як з’ясувалося, її подали клоновані організації.

Але мітинг – тільки «верхівка айсберга».

За рекомендацією національного з’їзду на останніх президентських виборах кримські татари не голосували за Віктора Януковича. Звісно, йому це не сподобалося! Після виборів Президент наполягав, аби ми «переорієнтувалися» й увійшли до його команди. Ми відповіли, що «по команді» не вміємо. До того ж, у нас – своя команда! Є національний з’їзд, який визначає наш курс. Тож – не домовилися.

16 травня 2010 року Президент видав указ про переформатування Ради представників кримськотатарського народу. З 33 людей її скоротили до 19. Залишили вісім членів Меджлісу, а одинадцять глава держави «призначив» на власний розсуд.

Нагадаю, що Рада була створена 1999 року. Після численних протестів, пікетів і вимог визнати наш національний орган Леонід Кучма підписав указ «Про Раду представників кримськотатарського народу». Там було написано: «Оскільки Меджліс кримськотатарського народу, який обирає національний з’їзд кримських татар (курултай), поки що не введений у правове поле України, створити Раду представників кримськотатарського народу у складі…». І далі йшов увесь склад Меджлісу. Було ухвалено постанову, відповідно до якої членів Ради обирає національний з’їзд і затверджує Президент.

А Янукович вирішив, що може й сам призначати. І тоді національний з’їзд вирішив не брати в цьому участь. Бо це не Рада представників! Ці люди «представляють» тільки Президента.

– І ви три роки відмовляєтеся від участі в Раді…

– Відмовляємося! Голова кримського уряду Василь Джарти також отримав вказівку мати справу з «кишеньковою Радою», а не з Меджлісом. Але Джарти відмовився її скликати. Заявив, що матиме справу лише з органом, який обирають самі кримські татари. На жаль, у листопаді 2011 року головою уряду автономії став Анатолій Могильов…

– Який вважає депортацію кримських татар і поволзьких німців цілком правильною…

– У статті «Крим на шляху до Косова» він виправдовує депортацію цих народів. Пише, що Сталін вчинив дуже мудро. Я звертався до Генерального прокурора з вимогою притягнути Могильова до кримінальної відповідальності за розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Мені відповіли: згідно з Конституцією України, кожен може висловлювати свою точку зору.

Могильов брав участь у розгоні татар у листопаді 2007 року, коли в неозброєних людей стріляли з вогнепальної зброї.

І ця людина стала прем’єром Криму!

Після призначення він висловив бажання зустрітися з керівництвом Меджлісу. Я відмовлявся, але мене переконували: мовляв, це ж людина Президента, він кожне слово донесе до глави держави! Погодився… Говорили три години. Могильов повторював, що все передасть Президентові. Але допомоги держави кримські татари так і не дочекалися.

Кілька місяців тому Могильов заявив, що не визнає Меджлісу. Скликав Раду представників, яка не збиралася три роки. Нині з допомогою адміністративного ресурсу влада хоче зробити так, щоб усі питання на місцях люди вирішували саме через цей «кишеньковий» орган.

– «Наглядачі» – з числа кримських татар?..

– Саме так. Хочуть в усіх районах Криму створити відділення цієї «Ради», надати їй кошти й приміщення. Всі питання – земельні, соціальні, бізнесові – люди змушені будуть вирішувати тільки там. Вже розроблено інструкцію, за якою земельні ділянки прибічникам Меджлісу не виділятимуть. А земельне питання в Криму стоїть дуже гостро…

– Як реагують кримські татари?

– Поки що «Рада» боїться показуватися людям на очі. Її зустрічають «градом» тухлих яєць і помідорів. Але ж громадянам потрібно буде розв’язувати свої проблеми…

Так само люди обіцяють зустріти й Анатолія Могильова, якщо він вийде на трибуну в День національного трауру.

Коли Могильов заявив, що не визнає Меджлісу, я запитав у представника Президента в Криму Віктора Плакиди: чи розуміє він, що дії влади можуть спровокувати конфлікт? Хто гарантує, що Могильова і «могильовських татар» не скинуть із трибуни?! Збереться не менш як 30 тисяч людей! Плакида відповів, що він таких гарантій дати не може.

Врешті-решт влада Криму ухвалила рішення: жалобні дні проводить Меджліс.

– Тобто, компроміс, нехай і на кілька днів, знайдено? Це хороша новина.

– Звісно, те, що не буде заворушень, – добре. До речі, минулого року Могильов і його компанія проводили мітинг одразу після нашого. Із 30 тисяч залишилися 170 людей разом із журналістами.

Дії влади дають зворотний ефект. Зокрема, відбувається консолідація Меджлісу.

– Ви наполягаєте на проведенні міжнародного форуму з питань облаштування кримських татар. Без допомоги «ззовні» не обійтися?

– У квітні ми провели виїзне засідання Комітету з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин у Сімферополі. Обговорювали питання депортованих народів. Зокрема, запропонували Президенту розглянути можливість проведення в Україні міжнародного форуму.

Головним результатом форуму має стати План дій для України і світової спільноти: що потрібно робити. Фахівці ООН дослідили, скільки людей хочуть повернутися, які ресурси потрібні. 120 тисяч кримських татар бажають повернутися і чекають нашої допомоги. В основному це бідні й соціально незахищені люди.

Але згоди на проведення форуму все ще немає. Анатолій Могильов каже: давайте-но проведемо форум усіх народів Криму.

Фінансування програм повернення й облаштування кримських татар стрімко скорочується. У кризові 2008–2010 роки в державному бюджеті на потреби депортованих було передбачено 64, 49 і 46 мільйонів гривень, у 2011-му – два мільйони, в 2012 році – 25, а в 2013-му – лише одинадцять…

– Меджлісу влада не визнає. Указ 1999 року про Раду представників не виконується. Терпіння кримських татар нескінченне?

– Терпіння людей може урватися…

Розуміємо, для чого це робиться. За два роки відбудуться президентські вибори! Влада знає, що з Меджлісом домовитися не вдасться. Для того, аби «відірвати» «шматок» електорату кримських татар, і створюють цю команду. Влада розпочинає «битву за Крим».

Коли керівництво не хоче діалогу з народом, тоді, як і за радянських часів, висуває своїх «шестірок», які оголошують офіційну позицію з того чи іншого питання. В роки незалежності так чинив Леонід Грач. У 1998 році він створив Раду аксакалів, яких одразу прозвали «ак-шакалами». Після відставки Грача вони хутко втекли зі своїх кабінетів…

Політика влади в Криму не просто хибна – вона є небезпечною!

Кримські татари дотримуються ненасильницьких принципів. Але нашу мирну позицію можновладці помилково сприймають як слабкість. Вони помиляються, коли кажуть: мовляв, помітингують і розійдуться. Якщо кримських татар спробують пересварити й розділити – ніхто не гарантує, що масштабних конфліктів не буде.
 

Світлана Галата

«Політика і Культура»

8.05.2013