У Києві відбулася зустріч до Дня кримськотатарської мови та літератури

11.09.2026

До Дня кримськотатарської мови та літератури у Києві 10 вересня відбулася зустріч-нарада «Сьогодення та майбутнє кримськотатарської мови: спільний порядок денний», яка об’єднала освітян, науковців, представників Меджлісу кримськотатарського народу, державних інституцій, громадських організацій та інших фахівців, які працюють із кримськотатарською мовою та літературою. Понад 20 учасників долучилися до зустрічі офлайн, ще близько 20 – онлайн.

Зустріч розпочалася з молитви, яку провів Муфтій Духовного управління мусульман Криму Айдер Рустемов.

Відкриваючи нараду, Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров наголосив, що ця зустріч має стати простором для відкритої розмови про реальні виклики та спільний пошук рішень з питань розвитку кримськотатарської мови, її використовування в сфері шкільної освіти, а не формальним заходом.

Він нагадав, що ще у 1927 році, в умовах початку радянських репресій у Криму, кримськотатарські інтелектуали ухвалювали стратегічні рішення щодо майбутнього мови та народу. Зокрема, саме тоді розпочалася робота над переходом кримськотатарської писемності на латиницю. Згодом майже всі учасники цих процесів зазнали репресій, а весь кримськотатарський народ був депортований.

«Ми сьогодні зібралися для того, щоб обговорити як нам далі бути, як нам вийти з нинішньої ситуації», – зазначив Рефат Чубаров, закликавши зосередитися саме на практичних кроках: збереженні мови в окупованому Криму, підтримці родин, які прагнуть передавати її своїм дітям, та для розвитку кримськотатарської мовної освіти в Україні й за кордоном.

Окрему увагу учасники приділили ситуації в окупованому Криму. Через російську окупацію та політику системного витіснення кримськотатарської мови з дошкільної та шкільної освіти й публічного життя можливості для її вивчення та використання постійно звужуються. Обговорювалися скорочення кількості класів із кримськотатарською мовою навчання, нестача підручників і вчителів, адміністративний тиск на батьків, а також зменшення кількості годин на вивчення мови.

Водночас учасники говорили про виклики, з якими стикаються кримські татари на материковій частині України та за кордоном. Серед них – дисперсне розселення, що не дозволяє організовувати в школах класи з навчанням кримськотатарською мовою,  проблема набору студентів на кафедру кримськотатарської філології, підготовка викладачів і перекладачів, а також необхідність створення мовного середовища для дітей і дорослих.

Під час наради також обговорили можливості розвитку онлайн-освіти та цифрових ресурсів, використання штучного інтелекту для навчання й перекладу, підготовку перекладачів-синхроністів, створення та поширення кримськотатарськомовного контенту, доступ до книжок і безкоштовних мовних курсів.

Важливим напрямом обговорення стала також ініціатива освітян на материковій частині України щодо створення фахової інституції, яка могла б стати консультативно-дорадчим органом з питань освіти, збереження та розвитку кримськотатарської мови. Такий майданчик має надавати експертну підтримку та рекомендації як Меджлісу кримськотатарського народу, так і державним установам, зокрема Міністерству освіти і науки України.

Окремо порушувалося питання реалізації Стратегії розвитку кримськотатарської мови на 2022–2032 роки. Учасники наголосили на необхідності оцінити стан її виконання, провести аудит передбачених заходів та визначити подальші пріоритети. Нарада стала майданчиком для обміну досвідом і напрацювання спільного порядку денного та конкретних напрямків подальшої роботи.