Виступ Нарімана Джеляла у Женеві (текст)

14 Жовтня 2024

У понеділок, 14 жовтня, перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял виступив на засіданні групи 12+ під час 149-ї Асамблеї Міжпарламентського союзу.

Шановні члени парламентських делегацій.

Дорогі друзі!

Усього три місяці тому я був звільнений із російського полону, де провів три роки.

З перших днів окупації російська влада здійснювала цілеспрямовані систематичні порушення правами людини.

Обмеження права на свободу та особисту недоторканність, свободу вираження поглядів, свободу мирних зібрань та об’єднань, право на справедливий судовий розгляд стали характерними для окупованих українських територій.

Систематичні обшуки, арешти та переслідування, насильницькі зникнення, тортури та жорстоке поводження з громадянами України відбуваються у Криму вже 10 років.

Наразі у полоні залишаються не менше 218 кримських політв’язнів, з яких 132 — кримські татари, що демонструє особливе переслідування корінного народу окупаційною адміністрацією. Діяльність представницького органу корінного народу України – Меджлісу кримськотатарського народу – була заборонена.

Важливо, щоб ці факти почали визнавати міжнародні суди.

Європейський суд з прав людини у своєму нещодавньому рішенні у справі «Україна проти Росії» виявив численні порушення прав людини у тимчасово окупованому Криму.

Я та багато інших журналістів, громадські активісти фіксували та доносили інформацію про ці порушення.

Внаслідок незаконних та політично мотивованих переслідувань з боку російської окупаційної влади хтось був незаконно заарештований, хтось був змушений виїхати за межі окупованого Криму.

Проте, окупаційна влада відмовляється звинувачувати за реальні дії, а вигадує неіснуючі злочини. Так я був затриманий та звинувачений не у публічних виступах проти окупації Криму Росією, а за здійснення диверсії.

Четверо людей, які були затримані разом зі мною у вересні 2021 року, були піддані тортурам. Їх били, катували електричним струмом, погрожували вбити їх самих і навіть їхніх дітей.

Переслідування часто мають сімейний масштаб. У російському полоні перебувають політв’язень Різа Омеров, його батько та чоловік його сестри. У сім’ї Сейтумерових затримано всіх трьох синів.

Беззаконня не обмежується слідством та судами. У в’язниці також часто неможливо досягти реалізації прав.

Особливо складно домогтися надання медичної допомоги.

Ірина Данилович має серйозні проблеми з органами слуху, є неврологічні порушення і можлива поразка головного мозку.

Амет Сулейманов потребує термінової операції на серці.

У критичному стані перебуває Тофік Абдулгазієв. Йому діагностували низку тяжких захворювань. Однак суд відмовився ухвалити рішення про його звільнення, хоча для цього є законні підстави.

Двоє кримських політв’язнів – Джеміль Гафаров та Костянтин Ширінг – загинули у російських в’язницях. Нещодавно стало відомо про загибель журналістки Вікторії Рощиної.

Після початку повномасштабної агресії Росії ситуація із правами людини в окупованому Криму погіршилася. Кількість переслідувань зросла.

Окупований Крим став служити перевалочним пунктом для перекидання цивільних заручників, політичних в’язнів, військовополонених та дітей із Херсонської та Запорізької областей.

Росія проводить незаконний призов мешканців Криму до своїх збройних сил, що є порушенням міжнародного гуманітарного права.

На початку 2022 року російський парламент ухвалив нове обмежувальне законодавство, спрямоване на придушення інакодумства під приводом так званої «дискредитації російських збройних сил» та «поширення фейкових новин». Ці закони істотно впливають на Крим.

Щонайменше 913 осіб в окупованому Криму було притягнуто до адміністративної відповідальності, а 9 осіб було притягнуто до кримінальної відповідальності за те, що вони просто висловили свою підтримку України.

На початку жовтня було прийнято резолюцію ПАРЄ «Зниклі безвісти, військовополонені та цивільні в полоні як результат агресії РФ проти України».

У резолюції зазначено, що майже 66 тисяч військовослужбовців та цивільних осіб зареєстровані як зниклі безвісти або взяті в полон. З них цивільних набагато більше, ніж військових.

Дуже важливо об’єднати зусилля для того, щоб захистити громадян України на окупованих територіях від політичних репресій та домогтися їхнього звільнення.

Необхідно, щоб міжнародні організації посилили тиск на Росію з метою примусити її дотримуватись норм міжнародного гуманітарного права.

Користуючись нагодою, я запрошую вас обов’язково взяти участь у Третьому парламентському саміті Міжнародної кримської платформи в Ризі 24 жовтня 2024 року.

Дякую за увагу.