Звернення Сафуре Каджаметової та Різи Фазилова до Голови Ради Міністрів АР Крим В.Г. Джарти

Звернення
Голови Асоціації кримськотатарських працівників освіти «Мааріфчі», депутата Верховної Ради АРК Сафуре Каджаметової та Голови Союзу кримськотатарських письменників Різи Фазилова до Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим В. Г. Джарти

Шановний Василю Георгійовичу!

Звертаємося до Вас від імені представників кримськотатарської творчої інтелігенції, кримськотатарських громадських організацій і членів Комісії «Ана тили ог’рунда куреш» («За рідну мову»), у зв’язку з проблемами, що існують у сфері освіти і культури кримськотатарського народу.
Об’єктивність вимагає визнання, що у вирішенні як економічних, так і соціально-правових проблем кримськотатарського народу приймаються певні заходи.

Разом з тим саме проблеми в гуманітарній сфері турбують кримськотатарську громадськість найбільше, так як не вирішення їх веде до асиміляції народу і втрати національної ідентичності.

Депортація 1944 року супроводжувалася цілеспрямованим руйнуванням інститутів національної освіти та культури кримських татар. Після депортації кримськотатарська вища і середня школа фактично припинили своє існування, були знищені багато об’єктів історико-культурної спадщини, кримськотатарська мова знаходиться на межі зникнення і взята сьогодні ЮНЕСКО під опіку.

В даний час в Україні проживає близько 300 тис. кримських татар, понад 150-ти тисяч ще змушені залишатися в місцях депортації, бо не мають можливості повернутися на батьківщину.

Кримські татари є четвертим за чисельністю в Україні і третім в Криму етносом. Кримські татари компактно проживають в Автономній Республіці Крим, в Херсонській та Запорізькій областях, в Севастополі, інші дисперсно проживають в інших містах і районах України. Мову своєї національності рідною вважають 92% кримських татар.

Згідно з результатами останнього проведеного в Україні перепису в 2001 році, 11% жителів Автономної Республіки Крим своєю рідною мовою назвали кримськотатарську.

Проте, в роботі органів державних адміністрацій та місцевого самоврядування Автономної Республіки Крим використовується лише українська та російська мови. Рідна мова кримських татар, що втратила статус державної мови Криму в силу сформованих історичних умов і депортації 1944 року, використовується лише в декларативної формі. Сьогодні ситуація із забезпеченням прав кримськотатарського народу в гуманітарній сфері виглядає набагато гірше, ніж, скажімо у румунів у Чернівецькій області або угорців у Закарпатській області. Так, наприклад, румуни, що складають 12% населення Чернівецької області, мають можливість за рахунок бюджетних коштів видавати літературу, газети та журнали на румунській мові, навчати дітей рідною мовою у 83-х національних школах. Угорці, що також складають 12% населення Закарпатської області, мають угорський театр, 99 національних шкіл, кілька друкованих видань угорською мовою. І це при тому, що у цих народів є материнські держави, в яких культура, мова, традиції надійно захищені.

Вважаємо також за необхідне звернути Вашу увагу на те, що, останнім часом склалася тенденція не тільки зменшення, а й повної відсутності обсягів фінансування значимих заходів, спрямованих на відродження, збереження, розвиток кримськотатарської мови і культури.

Наведемо деякі приклади.

З року в рік спостерігається зменшення ефірного часу кримськотатарською мовою в ДТРК «Крим».

Припинилося фінансування періодичних видань навчально-методичної та художньої літератури кримськотатарською мовою, а також газет «Кирим» і єдиних в Україні педагогічних інформаційних видань – газети «Мааріф ішлері» та журналу «Тасіль». Останні номери газет «Кирим» і «Мааріф ішлері» вийшли в кінці травня 2011 року.

Особливо ми стурбовані закриттям редакції кримськотатарської літератури видавництва «Таврія», яка забезпечувала населення і бюджетні установи Криму художньою літературою, аудіо та відео продукцією кримськотатарською мовою. Основна причина закриття редакції – відсутність замовлення і, безумовно, відсутність коштів у державному бюджеті на видання художньої літератури кримськотатарською мовою.

Немає спеціалізованих магазинів по продажу літератури і періодичних видань кримськотатарською мовою.

Немає Театру юного глядача кримськотатарською мовою.

Немає свого будинку у фольклорного ансамблю «Крим».

Не може отримати статус і приміщення для роботи ансамбль струнних інструментів палацової музики періоду Гераїв «Мак’ам».

Єдиний кримськотатарський музей мистецтв тулиться у пристосованому приміщенні.

Для реалізації конституційних прав кримських татар щодо вивчення рідної мови та навчання нею, відродження традиційної самобутньої культури, розвитку кримськотатарської мови та вільного використання її у всіх сферах громадського життя, вважаємо за необхідне:

– створити Робочу групу при Міністерстві освіти, науки, молоді та спорту АРК з розробки Державної цільової програми розвитку освіти кримськотатарською мовою в Автономній Республіці Крим у рамках реалізації Концепції освіти кримськотатарською мовою в Автономній Республіці Крим, затвердженої ВР АРК 20.10.2010 р.;

– Міністерству освіти, науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим на підставі чинного законодавства та встановленого порядку вимогливіше ставитися до створення умов, що сприяють використанню конституційних прав кримськими татарами для вивчення рідної мови;

–  здійснювати будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт дошкільних та шкільних навчальних закладів з кримськотатарською мовою навчання;

–  зміцнити матеріально-технічну базу і здійснити цільову фінансову підтримку РВНЗ «КІПУ» для створення спеціалізованих кафедр, відділень і студентських місць з метою забезпечення підготовки педагогічних кадрів дошкільної та початкової освіти, а також викладачів-предметників кримськотатарською мовою викладання;

–    збільшити ефірний час на радіо і телебаченні кримськотатарською мовою ДТРК «КРИМ»;

–    на належному рівні здійснювати матеріальну підтримку газет і журналів, що видаються кримськотатарською мовою;

–   зміцнити матеріально-технічну базу і здійснити цільову фінансову підтримку КРУ «Кримськотатарська бібліотека ім. І. Гаспринського», Кримськотатарського академічного музично-драматичного театру, фольклорних кримськотатарських ансамблів та закладів культури;

–   зміцнити матеріально-технічну базу видавництва «Кримучпедгіз», а також відновити редакцію кримськотатарської художньої літератури при видавництві «Таврія», які забезпечують навчальні заклади Криму навчально-методичною та художньою літературою кримськотатарською мовою.

За період Вашого керівництва Радою міністрів Автономної Республіки Крим, шановний Василю Георгійовичу, зроблений певний крок щодо розвитку та підвищення статусу кримської автономії, у вирішенні багатьох проблем на півострові. Ми знаємо, що Вам не з чуток знайомі проблеми депортованих, Ви безпосередньо розв’язали «вузол» у виділенні земельної ділянки для будівництва Соборної мечеті, берете участь у вирішенні земельних проблем, тому ми сподіваємося, що проблеми кримськотатарської мови, освіти та культури кримськотатарського народу також будуть в центрі Вашої уваги.

У зв’язку з критичною ситуацією, яка реально склалася, а також в порядку здійснення перших практичних кроків щодо посилення ефективності прийнятих заходів, просимо Вас дати відповідні доручення про перегляд республіканської Програми на 2011 рік, відштовхуючись від базового рівня її фінансування в 2006 – 2009 роках.

Знаючи і бачачи Вашу турботу та активні заходи, що вживаються щодо соціально-економічного та гуманітарного розвитку Автономної Республіки Крим, а також Ваш вплив як лідера кримської автономії на центральні органи державної влади, ми звертаємося до Вас з проханням вирішити питання пролонгації Програми до 2015 року, фінансованої з Держбюджету і фінансування її в 2011 році.

Голова Асоціації кримськотатарських працівників
освіти «Мааріфчі»,
депутат Верховної Ради
Автономної Республіки Крим                                                Сафуре Каджаметова

Голова Союзу
кримськотатарських письменників                                       Різа Фазилов