Виступ Голови Меджлісу кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва на зустрічі членів ради Платформи Європейської пам’яті та Совісті

Виступ Голови Меджлісу кримськотатарського народу

Мустафи Джемілєва на зустрічі членів ради

Платформи Європейської пам’яті та Совісті.

Тема “Тоталітаризм у Європі – читання в школах та пересувні виставки”

Шановні пані та панове!

Перш за все, дозвольте висловити вдячність членам «Платформи європейської пам’яті та совісті» за прийняття Меджлісу кримськотатарського народу – вищого представницького органу корінного народу Криму до лав цієї авторитетної загальноєвропейської організації.

Цілі і завдання «Платформи європейської пам’яті та совісті» для нас не тільки зрозумілі, а й надзвичайно важливі. Вивчення масштабних злочинів двох тоталітарних режимів ХХ століття – нацистського і комуністичного – з метою усунення наслідків скоєних геноцидів щодо європейських народів, для народів колишнього СРСР, які зазнали тотальної депортації зі своїх земель, без сумніву, має і величезне практичне значення на шляху до відновлення довгоочікуваної справедливості .

Сьогодні, через 20 років після падіння радянської імперії і краху комуністичного режиму в СРСР і Східній Європі, ми з жалем відзначаємо, що в більшості держав пострадянського простору, в тому числі і в Україні, не подолані наслідки злочинів, скоєних комуністичним режимом у відношенні цілих народів , перш за все, тих, хто за національною ознакою був вигнаний зі своїх територій і протягом десятиліть утримувався у місцях вигнання.

Відповідно, не доводиться говорити про те, що в цих державах можуть отримувати розвиток демократичні інститути й цінності, які є гарантом становлення правової держави та відкритого громадянського суспільства.

Більш ніж двадцятирічний період суперечливого розвитку більшості пострадянських держав, свідчить також про прямий взаємозв’язок між усвідомленням суспільством масштабів і глибини пережитих ним трагедій і сьогоднішнім його станом.

Отже, результати вивчення історії тоталітарних режимів, досліджень документальної бази, створення освітніх програм необхідні і для багатьох діючих політиків, від яких залежить прийняття правових рішень щодо усунення наслідків масштабних злочинів, скоєних у ХХ столітті.

Для сучасної України, яка зазнала в роки комуністичного режиму тяжких злочинів, що кваліфікуються відповідно до міжнародного права як злочини проти людства – Голодомор 1932-1933 років та депортацію кримськотатарського народу 18 травня 1944 року – завдання подолання наслідків актів геноциду, скоєних проти мільйонів людей, все ще залишається відкритим.

І якщо стосовно Голодомору парламентом України в листопаді 2006 року був прийнятий спеціальний закон «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», стаття 1 якого говорить, що: «Голодомор 1932-1933 років в Україні є геноцидом Українського народу», то у відношенні депортації кримськотатарського народу й десятиліть його насильницького утримання в місцях вигнання, до теперішнього часу не прийнято жодного законодавчого акту.

У вивченні злочинів тоталітарних режимів, їх оцінках і пропонованих шляхах відновлення справедливості не може і не повинно бути вибіркового підходу. Жертви тоталітарних режимів, як на індивідуальному, так і на колективному рівні, як убієнні і померлі, так тих, хто живі сьогодні, очікують від нас термінових та послідовних дій в ім’я справедливості і гарантій не повторення в майбутньому подібних катастроф.

У цьому зв’язку ми вітаємо і підтримуємо заклик «Платформи для європейської пам’яті та совісті» про створення наднаціональної судової організації, метою якої має стати осуд тяжких злочинів, скоєних комуністичним тоталітарним режимом. Більш того, як нам бачиться, рішення цього суду не повинні обмежуватися лише констатацією і правовою оцінкою скоєних злочинів, але і повинні містити обов’язкові для держав – членів Європейського Союзу та Ради Європи вказівки на необхідність прийняття на рівні національних законодавств спеціальних норм, спрямованих на усунення наслідків цих злочинів. В іншому випадку, завжди залишається загроза реанімації людиноненависницьких ідеологій і повторення масових злочинів, що здійснюються безпосередньо авторитарними режимами або за підтримки.

Як один із представників репресованих народів СРСР, особливо хочу звернути вашу увагу на необхідність залучення міжнародних і загальноєвропейських інститутів, перш за все, Європейського Союзу, Ради Європи та ОБСЄ, в процеси, пов’язані з поверненням, облаштуванням і відновленням прав раніше депортованих народів.

Так, вкрай важке соціально-економічне становище близько 280 тисяч кримських татар, які зуміли самостійно повернутися на свою Батьківщину протягом останніх 20 років, посилюється тим, що в Україні за всі роки незалежності не прийнято жодного закону, спрямованого на відновлення політичних, економічних, соціальних і культурних прав кримськотатарського народу.

Крім того, близько 150 тисяч кримських татар все ще змушені залишатися проти своєї волі в місцях депортації, в силу чого багато сімей розділені.

Потрібні також колосальні зусилля для того, що встигнути врятувати кримськотатарську мову, відродивши школи з кримськотатарською мовою навчання, описати і зберегти пам’ятки матеріальної і нематеріальної культури, добитися прийняття спеціальних законів, спрямованих на відновлення прав корінного народу Криму, в тому числі і права на землю.

На наше переконання, слід терміново скликати під егідою міжнародних та європейських організацій спеціальний Міжнародний форум з питання відновлення прав кримськотатарського народу на своїй Батьківщині, забезпечення його безпеки і гарантій розвитку в Україні. При цьому, із задоволенням можу відзначити, що дана наша ініціатива знайшла підтримку з боку ОБСЄ, Ради Європи та Європейського Союзу і ми зараз знаходимося в процесі узгодження цілей і завдань майбутнього Форуму з Урядом України.

Інші, але не менш складні проблеми, відчувають й інші репресовані народи пострадянського простору. Як свідчать представники репресованих народів колишнього СРСР, їх права, всупереч численним деклараціям, не відновлені в повному обсязі.

На наше переконання, участь представників репресованих народів колишнього СРСР у рамках «Платформи європейської пам’яті та совісті» сприятиме позитивним змінам у ставленні причетних до їх проблем держав до цілей і завдань «Платформи ….»

На завершення, дозвольте мені запевнити вас в тому, що Меджліс кримськотатарського народу готовий до самої активної роботи в рамках «Платформи європейської пам’яті та совісті» і внести свій посильний внесок у досягненні проголошених цілей і завдань.

Дякую за увагу!

8 листопада 2012 року, 

Німеччина, Берлін