В Акмесджиті пройшли меморіальні заходи, присвячені жертвам депортації 1944 року

17 Травня 2012

17 травня 2012 року в Сімферополі в рамках заходів, присвячених 68-ій річниці депортації кримськотатарського народу зі своєї історичної Батьківщини – Криму, пройшли траурні заходи, в ході яких були покладені квіти до закладного каменя в районі ж/д вокзалу, до пам’ятного знаку в парку «Салгірка», а також до архітектурного комплексу «Відродження» в Кримському державному інженерно-педагогічному університеті.

В цей же день, в Українському музично-драматичному театрі пройшов вечір-реквієм, присвячений пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу.

Перед початком заходу прозвучали гімн України і національний кримськотатарський гімн, а також всі присутні вшанували хвилиною мовчання тих, хто не повернувся з місць депортації.

У вечорі-реквіємі взяли участь перший заступник Голови Меджлісу кримськотатарського народу, Голова Світового Конгресу кримських татар Рефат Чубаров, голова Представництва ЄС в Україні, посол Жозе Мануель Пінту Тейшейра, Надзвичайний і Повноважний посол Естонської Республіки в Україні Лаурі Лепік, Постійний Представник Президента України в Криму Віктор Плакіда, Перший заступник Голови Ради Міністрів АРК Георгій Псарьов, ректор Кримського інженерно-педагогічного університету Февзі Якубов, ветерани кримськотатарського національного руху, правозахисного руху в СРСР, які прибули на запрошення Меджлісу в Крим, а також депутати ВР АРК та місцевих рад, жителі Криму і багато інших.

Звертаючись до присутніх, Рефат Чубаров у своєму виступі відзначив, що кожне людське життя унікальне і його треба берегти, і обов’язок кожного не допустити того геноциду, який стався в 1944 році.

«Кожного дня йдуть із життя наші рідні та близькі – ті, хто безпосередньо піддався самій Депортації, ховав померлих від голоду і холоду батьків, братів, сестер в місцях спецпоселень. Вони йдуть з життя, так і не дочекавшись справедливості, бо держава не спромоглася ще за життя сказати їм: «Вибачте, вас оббрехали, у вас забрали Батьківщину, ім’я, мову, вас вбивали і садили в тюрми, бо ви кримські татари. Але тепер все позаду, бо держава не тільки гарантує неповторення того, що трапилося з вами, а й спеціальними законами передбачає всі заходи для того, щоб якомога швидше ви змогли подолати катастрофічні руйнування і наслідки, викликані депортацією. Однак немає цих законів. А будь-які спроби їх прийняття зустрічають шалений опір з боку ідейних спадкоємців режиму, які здійснювали цей злочин». Рефат Чубаров нагадав про засідання Верховної Ради України 16 травня 2012 року і виступ лідера Фракції комуністів Петра Симоненка, який знову повторив шовіністичні, безпідставні звинувачення на адресу кримських татар, які були розвінчані європейськими організаціями та визначені ними як злочин з боку тоталітарного комуністичного режиму.

«У цьому залі знаходиться ціла плеяда відомих правозахисників колишнього СРСР, – зауважив Голова Світового Конгресу кримських татар. – Я не зможу назвати їх усіх по-фамільно. Їх дуже багато. Ви зможете побачити їх завтра на Всекримському траурному мітингу».

У свою чергу, Постійний Представник Президента України в Криму Віктор Плакіда висловив щирі співчуття напередодні 68-ї річниці трагічної події – депортації кримських татар. Віктор Плакіда зазначив, що за кілька травневих днів було вивезено безпрецедентну кількість кримчан.

«Тільки з отриманням незалежності, – сказав Віктор Плакіда. – Україна змогла зробити все, щоб ті, хто покинув рідну землю, змогли повернутися до Криму. Зараз Президентом України Віктором Януковичем робиться все, щоб справедливість восторжествувала і майбутнє Криму будувалося в мирі, добрі та толерантності».

Також він зазначив, що виходячи з історії, люди повинні назавжди винести уроки, щоб подібна трагедія більше ніколи не повторилася, щоб мир на кримській землі був завжди і для кожного.

Перший заступник Голови Ради Міністрів АРК Георгій Псарьов сказав: «Депортація – наш загальний біль. Це горе тисяч людей, покалічені долі і застереження тим політикам, які не бажають визнавати уроки історії. Безумовно, депортація кримських татар, вірмен, болгар та інших народів – волаюче беззаконня. 18 травня 1944 року в Середню Азію був відправлений перший ешелон депортованих. Це призвело до незліченних втрат. Загинуло багато ні в чому не винних людей. Це суворий урок не тільки політикам, а й усім поколінням, що привчає нас шанувати, насамперед, людське життя».

Також слово було надано ректору КІПУ Февзі Якубову. Він зазначив, що на кримській землі завжди були війни, але підкреслив, що ніколи ці війни не були між жителями півострова.