В Айсерезі відбулася щорічна зустріч односельчан
Щороку, в першу неділю липня, в одному із старовинних і живописних сіл Судакського району – Айсерезі – проходить зустріч односельчан.
1 липня 2012 року в селі Айсерез (нині – Межиріччя) відбулася щорічна, 23 – я за рахунком, зустріч уродженців цього гірського села.
Як і щороку, в першу неділю липня, з ранку в село стали з’їжджатися уродженці Айсереза, до яких себе по праву відносять не тільки ті, хто безпосередньо народився до 18 травня 1944 року, а й їхні діти, внуки і правнуки. Приїжджають не лише з різних куточків Криму, а й з інших областей України, а також Росії і Туреччини.
Цього року учасники зустрічі особливу повагу продемонстрували 103 – річній Аліме к’артана і 91-річному Усеіну деде, який прибув до Айсерезу в супроводі численних дітей, онуків і правнуків.
Глава Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв також щороку відвідує свої рідні місця і бере участь у зустрічі односельчан. Цього року гостями свята в Айсерезі стали також співвітчизники – уродженці сусідніх сіл, голова Судакського регіонального меджлісу Ільвер Аметов, голова Об’єднання кримських татар Стамбула Джелял Ічтен, координатор Асоціації кримських істориків, автор і ведуча програми “Таріх Седаси” телеканалу АТР Гульнара Бекірова, глава видавництва «Тезис» Едіє Муслімова, журналісти телеканалу “АТR” та агентства “QHA” (“Кримські новини”).
Звертаючись до односельчан Айсереза, Мустафа Джемілєв подякував усім за згуртованість і пам’ять до рідних місць, що зберігається, розповів про поточні події в житті кримськотатарського народу, наголосивши, що довгий і складний процес відновлення історичної справедливості сьогодні поступово дає свої результати. Так, за словами глави Меджлісу, один із законопроектів, який регулює права корінного кримськотатарського народу Криму, 20 червня 2012 року був прийнятий у першому читанні народними депутатами України.
«Попереду нас чекають вибори, результати яких багато в чому також визначать остаточну долю цього законопроекту, – продовжив М.Джемілєв. У зв’язку з цим, 21-22 липня 2012 делегати Курултаю, на черговій сесії, ухвалять рішення про позицію кримських татар на майбутніх парламентських виборах».
Мустафа Джемілєв також підкреслив, що з величезним бажанням підтримає ініціативу активістів Айсереза видати книгу про історію рідного села та його жителів.
Продовжуючи свято, за пропозицією Рефата Чубарова та місцевого меджлісу Айсереза, відбулася пам’ятна фотосесія. На тлі гір і старовинного джерела, відновленого і облагородженого зусиллями уродженців Айсереза, в тому числі і Фікрета Юртера, що нині проживає в США, спочатку сфотографувались всі ті, хто народився в Айсерезі до 18 травня 1944 року. «Їх залишилося дуже мало, багато хто вже через похилий вік не може приїжджати на ці зустрічі», – сказав Рефат Чубаров. Потім була зроблена загальна фотографія уродженців села усіх поколінь.
У цьому році для Голови Меджлісу Мустафи Джемілєва свято в рідному селі стало вдвічі приємним. Протягом довгих років, приїжджаючи у рідне село, де народилися його батьки і близькі, він за традицією відвідував будинок своїх батьків, що зберігся дотепер. Люди, які оселилися в будинку після масової депортації 1944 року, дозволяли побути поруч зі стінами будинку, але не пускали всередину … Нарешті, цей будинок знову повернувся до своїх істинних власників – Мустафа Джемілєв зі своїм старшим братом Асаном, тепер уже на правах господарів, увійшли в свій рідний будинок, де помістили фотографії батьків – батька Абдульджеміля і матері Махфуре Хатіп Умерк’изи. Асан і Мустафа Джемілєви, а також їхні гості здійснили дуа (молитву) в пам’ять про батьків.
До депортації, за життя батьків Мустафи Джемілєва в Айсерезі, в зазначеному будинку знаходилася одна з найкращих місцевих кав’ярень Айсереза, яку тримав батько Абдульджеміль. Сьогодні, Голова Меджлісу Мустафа Джемілєв, викупивши будинок, запропонував розміститися в ньому місцевому меджлісу Айсереза, а також відвести окремі кімнати під музей історії села та його жителів.
Рефат Чубаров, чиї батьки також народилися в Айсерезі, приїхав на зустріч зі своєю молодшою дочкою Ніярою. Виступаючи перед односельчанами, він сповістив їх про те, що найближчими місяцями почнуться роботи з відновлення джамі, будівля якого після депортації була переобладнана під клуб.
Довго не розходились айсерезці – хвилюючі спогади старших уважно вбирала молодь. Красиві, часом сумні, часом життєстверджуючі мелодії та пісні далеко розносилися по горах.