У Всекримcькому жалобному мітингу взяло участь понад 30 000 чоловік

19 Травня 2012

18 травня 2012 року понад 30 000 чоловік взяли участь у Всекримському жалобному мітингу, присвяченому 68-ій річниці депортації кримськотатарського народу зі своєї історичної Батьківщини – Криму

У всіх населених пунктах Криму, Херсонській та Запорізькій областях, де проживає значна кількість кримських татар, 18 травня 2012 року з ранку пройшли локальні жалобні мітинги і були здійснені молитви за загиблими в період депортації та десятиліть насильницького утримання в місцях заслання. У містах Туреччини, Румунії та України також пройшли молебні за жертвами геноциду кримськотатарського народу.

З ранку до підніжжя пам’ятних знаків і меморіалів були покладені квіти, проведені молебні та жалобні мітинги. Колони учасників мітингу від залізничного вокзалу, парку «Салгірка», автостанції «Західна», проспекту Перемоги та мікрорайону М. Жукова пройшли вулицями м. Сімферополя до центральної площі.

О 12.00 за місцевим часом пройшла Міжнародна акція «Хвилина скорботи і Єдності». Учасники акції, незалежно від місця свого перебування, зупинилися на кілька хвилин, схиливши голови і вимовляючи молитву на згадку про тих, хто не повернувся і дякуючи Всевишньому за те, що ми сьогодні всі разом на своїй землі.

Всекримський жалобний мітинг пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу – депортації 18 травня 1944 року і десятиліть його насильницького утримання в місцях вигнання відкрив перший заступник Голови Меджлісу кримськотатарського народу, Президент Всесвітнього конгресу кримських татар Рефат Чубаров.

Після виконання державного гімну України і кримськотатарського національного гімну Муфтій мусульман Криму Еміралі Аблаєв hаджі виголосив молитву в пам’ять загиблих в період депортації та десятиліть насильницького утримання в місцях заслання.

Потім перед учасниками Всекримського жалобного мітингу виступили постійний представник Президента України в АРК Віктор Плакіда, який оприлюднив офіційне «Звернення Президента України у зв’язку з 68-ми роковинами депортації кримських татар та осіб інших національностей з Криму», заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко та голова фракції «Наша Україна – Народна самооборона» Микола Мартиненко.

Слова скорботи в траурний день і своєї підтримки кримськотатарському народу висловили відомі правозахисники колишнього СРСР, які тісно взаємодіяли з активістами кримськотатарського національного руху в 60-80 роки ХХ століття. Серед них: політичний в’язень радянського режиму, президент Українського пен-клубу Євген Сверстюк, письменник, політичний і громадський діяч, один із засновників дисидентського руху в СРСР, політичний в’язень радянського режиму Володимир Буковський, правозахисник, політичний в’язень радянського режиму Олексій Смирнов, професор політології Університету Джорджа Вашингтона Пітер Реддавей, завдяки його наполегливості в далекому 1976 році, через книгу «Ташкентський процес», що вийшла тоді в Амстердамі, світ дізнався про трагічну долю кримськотатарського народу, про репресії проти учасників національного руху кримських татар, уродженка Євпаторії, голова Московської Гельсінської групи, перша друкарка першого в СРСР правозахисного бюлетеня «Хроніка поточних подій», правозахисник Людмила Алєксєєва, польський громадський діяч, правозахисник Петро Хлєбовіч, син видатного борця за права людини, генерала Петра Григоренка, правозахисник Андрій Григоренко.

Також виступили генеральний голова Товариств культури та взаємодопомоги кримських татар Туреччини Тунджер Калкай, Голова Демократичного союзу мусульман тюрко-татар Румунії, член Виконкому Всесвітнього конгресу кримських татар Амет Варол, відомий турецький історик кримськотатарського походження, професор Університету Бількент, доктор історичних наук Хакан Киримли і голова «Союзу репресованих народів Російської Федерації» Аркадій Горяєв.

У Всекримському траурному мітингу також взяли участь заступник Голови РМ АРК Азіз Абдуллаєв, заступник Голови Верховної Ради АРК Григорій Іоффе, народний депутат України Олесь Доній, регіональний представник Управління Верховного комісара ООН у справах біженців в Республіці Білорусь, Республіці Молдова та Україні Олдріх Андрисек, численна діаспора кримських татар Румунії, Туреччини, співвітчизники із США та Росії, а також представники різних політичних і громадських сил України.

У своєму щорічному виступі на Всекримському жалобному мітингу пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу – депортації 18 травня 1944 року і десятиліть його насильницького утримання в місцях вигнання, Голова Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, звертаючись до учасників жалобного мітингу, підвів короткі підсумки минулого 2011 року і розповів про майбутні найбільш важливі події, що стосуються майбутнього кримськотатарського народу.

До числа позитивних подій М.Джемілєв відніс слухання з етнополітики України, що пройшли 11 січня 2012 року в Верховній Раді України, де були прийняті відповідні рекомендації. «Важливо те, що в цих рекомендаціях, серед іншого, йдеться про необхідність прийняття концепції етнополітики в Україні та проведення міжнародного форуму з проблеми кримських татар», – зазначив глава Меджлісу.

Голова Меджлісу підкреслив, що питання про відновлення прав депортованих – це питання не тільки самих депортованих, а й проблема стабільності в країнах, де вони проживають, проблема утвердження принципів справедливості і демократії в цих країнах. «Тому ми маємо право розраховувати у своїй боротьбі на підтримку всіх демократичних сил в своїй країні та за її межами. І я впевнений, що ми отримаємо цю підтримку», – продовжив М.Джемілєв, при цьому зазначивши, що дуже важливо, щоб усередині самого народу не було серйозних протиріч, щоб був постійно присутній дух взаємодопомоги та братерських відносин.

Учасники мітингу підтримали ряд офіційних документів, зокрема зачитані Резолюцію Всекримського жалобного мітингу, приуроченого пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу, Резолюцію Всекримського жалобного мітингу пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу – депортації 18 травня 1944 року і десятиліть його насильницького утримання в місцях вигнання «Про усунення в законодавстві України перешкод у поверненні та облаштуванні кримських татар», а також звернення «Про загрозу відродження сталінізму в Україні та захист основ демократії в Україні та світі».

На завершення Всекримського жалобного мітингу його учасники пройшли до пам’ятника великої людини, професора, правозахисника і найбільшого друга кримськотатарського народу генерала Петра Григоренка. Пам’ятник встановлено на площі у м. Сімферополі, названої також на честь Генерала П.Григоренка.

Радянські правозахисники і дисиденти, які прибули на меморіальні заходи, серед яких і син Петра Григоренка – Андрій Григоренко, члени Меджлісу кримськотатарського народу, українська та кримськотатарська громадськість, численні учасники мітингу поклали квіти до пам’ятника великого гуманіста 20 століття.