У Києві відбулися поминальні заходи, приурочені до 25-ї річниці смерті генерала Петра Григоренка

21 Лютого 2012

25 років тому, в лютому 1987 року, не стало великої людини, генерала радянської армії, професора військових наук, правозахисника Петра Григоренка.

21 лютого 2012 року, в рамках поминальних заходів, у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва була відслужена заупокійна панахида по Петру Григоренку, який заповідав поминати його в незалежній українській православній церкві.

У поминальній панахиді взяли участь Голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафа Джемілєв, делегація з Криму, яку представляли ветерани кримськотатарського національного руху Айдер Зейтуллаєв, Веджіє Кашка, Гулізар Юнусова, члени Меджлісу Алі Хамзін, Бекір Мамутов і Зевджет Куртумеров, делегат Курултаю кримськотатарського народу 5 скликання Лілія Муслімова, голова Всекримського товариства вчених «Крим з Україною» Петро Вольвач.

Крім того, на панахиду прийшли численні українські правозахисники і дисиденти, соратники і друзі Петра Григоровича, народні депутати України В’ячеслав Коваль, Микола Кульчинський та Зіновій Шкутяк, генеральний директор благодійної організації «Фонд розвитку Криму» Олексій Скорик, а також представники різних політичних і громадських сил України.

Поминальну службу відслужив архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент у співслужінні єпископа Вишгородського Агапіта та кліру Свято-Володимирського собору. Панахида по Петру Григоренку в Свято-Володимирському соборі в Києві пройшла вперше, раніше вона щорічно проходила в кафедральному соборі св. Володимира і Ольги м. Сімферополя.

Після закінчення панахиди до присутніх звернувся Голова Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв і відомий український дисидент, народний депутат України 1 скликання Олесь Шевченко, а також 6-ти річна Ельмаз Кашка – внучка ветерана кримськотатарського національного руху Веджіє Кашка, яка прочитала вірш на згадку про Петра Григоренка.

«У радянському союзі було багато генералів, більше 300 академіків, але лише генерал Петро Григоренко виступив на захист прав людини і на захист істини, а з числа академіків – Андрій Сахаров, – сказав на початку свого виступу глава Меджлісу М.Джемілєв. За свою діяльність П. Григоренко в результаті поплатився багатьма роками страждань і випробував на собі найстрашніші тортури – примусове лікування здорової людини в радянських психіатричних лікарнях. Але він все мужньо вистояв».

Звертаючись до численних присутніх, Мустафа Джемілєв підкреслив, що у кримських татар особлива подяка Петру Григоренку. «Він протягом багатьох років відстоював права нашого народу за повернення на історичну батьківщину – Крим. Більш того, Петро Григоренко зробив для кримськотатарського народу значно більше, ніж будь-який з кримських татар зробив для свого народу і ми будемо його вічно пам’ятати», – зауважив М.Джемілєв.

Ділячись спогадами з життя видатного громадського діяча, глава Меджлісу Мустафа Джемілєв розповів, що в 1977 році після звільнення з психіатричної лікарні, Петру Григоренку було дозволено покинути країну (СРСР) і виїхати на лікування в США, але незабаром він був позбавлений громадянства СРСР. «У цей період, – продовжує Мустафа Джемілєв, – я як раз був звільнений з ув’язнення і мав можливість спілкуватися з Григоренком по телефону. Він ридав і говорив: «Мене позбавили Батьківщини». За словами М. Джемілєва, Петро Григоренко плакав не тому що в США йому було складно, просто він любив свій народ і пристрасно хотів повернутися на свою землю, звідки був родом, незважаючи на те, що країна була злиденна і з переповненими тюрмами і таборами.

«Зіткнувшись з категоричною відмовою повернутися на свою батьківщину, в США Григоренко активно продовжував боротьбу за права свого народу і очолив Українську Гельсінську групу. Ми будемо вічно пам’ятати його, – ще раз підкреслив Мустафа Джемілєв. Це Великий Людина, Великий Українець, Великий Син цієї землі».

Від імені Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв звернувся до всіх присутніх на поминальній панахиді, сердечно дякуючи за участь.

Пізніше учасники поминальної панахиди зібралися на меморіальній зустрічі пам’яті генерала Григоренка в музеї – архіві видавництва «Смолоскип», де в дружній атмосфері поділилися своїми спогадами численних бесід, спільної діяльності та міцної дружби з видатним сином України Петром Григоренком.

Варто зазначити, що поминальні заходи пройшли за організаційної підтримки БО “Фонд розвитку Криму”, який, здійснюючи проект “Спадщина Криму”, проводить просвітницькі, інформаційні та освітні програми, що популяризують спадщину гуманістів 19-20 ст. Ісмаїла Гаспринського, Петра Григоренка та Андрія Сахарова, як людей, які зробили неоціненний внесок у розвиток громадянського суспільства, національних культур і політичних систем.