У Києві презентували перший в Україні підручник урумської мови

24.12.2025

У вівторок, 23 грудня, в Києві відбулася презентація першого створеного в Україні підручника урумської мови та літературної збірки урумською мовою. Захід відвідали представники Меджлісу кримськотатарського народу – Голова Меджлісу Рефат Чубаров і член Меджлісу Різа Шевкієв.

Підручник «Balalığım Çohrağı» (урум. «джерело мого дитинства») та літературну збірку «Çöl’e s’evnip» (урум. «милуючись степом») створено громадською організацією «Надазовські греки: уруми і румеї» в межах проєкту «Збережемо мови надазовських греків: вивчаймо урумську разом», що реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Під час презентації упорядники розповіли про ключові особливості створення першого навчально-методичного комплексу та надзвичайно складні умови збору матеріалів. Усі 76 поселень компактного проживання урумів і румеїв у Донецькій області (з центром у Маріуполі) нині перебувають під російською окупацією. Це призвело до численних жертв, вимушеного переселення, втрати й розкрадання культурних цінностей, а прифронтові населені пункти фактично знищені. Більшість носіїв урумської мови – люди похилого віку – також залишаються на окупованих територіях.

За словами авторів, унікальною рисою навчального комплексу є його інноваційність: уперше для урумської мови використано латиницю, затверджену для тюркських мов. Раніше урумська писемність базувалася на кирилиці, при цьому писемна традиція сформувалася лише в другій половині ХХ століття, а єдиної унормованої літературної мови досі не існує.

Комплекс складається з підручника та робочого зошита, розроблених відповідно до європейських освітніх стандартів. Видання містять тексти, ілюстрації, творчі завдання, що не лише знайомлять з культурою й історією урумів, а й сприяють вихованню культурної толерантності.

Одна з упорядниць підручника, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри тюркології КНУ імені Тараса Шевченка Ірина Дрига, зазначила, що дослідницькій групі доводилося фактично відновлювати або створювати частину лексики:

«На сьогодні урумську мову неможливо вивчити вище рівнів А1.1–А2 через відсутність розвиненої мовної компетенції. Наприклад, у мові немає слів на позначення таких понять, як “сторінка”, “література”, “зміст”, відсутні назви граматичних категорій – “суфікс”, “афікс”, а також форма множини. Тому урумська мова, як і кримськотатарська, належить до загрожених мов, однак її стан є справді критичним».

Вона наголосила, що незалежно від того, якою абеткою писатимуться книжки – латиницею чи кирилицею, – головним чинником збереження мови є її щоденне використання носіями, адже мова є основою існування будь-якого народу.

Філологиня Ніярє Шевкієва презентувала літературну добірку «Çöl’e s’evnip», до якої увійшли пісні, прозові та поетичні твори урумською мовою. Тексти, знайдені у виданнях різних періодів, відображають усі діалекти урумської мови, подані з підрядковим перекладом українською, а більшість із них має аудіододаток.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров у своєму виступі акцентував увагу на мовній спорідненості урумської та кримськотатарської мов, які формувалися в єдиному історико-культурному середовищі – в Криму:

«Якщо ми збережемо кримськотатарську мову, то збережемо і урумську, а також караїмську й кримчакську. Це споріднені мови, які мають спільний центр тяжіння – Крим. Відродження однієї з них створює умови для порятунку інших».

Нагадаємо, що уруми та румеї – це етнічна спільнота, історично сформована в Криму, яка об’єднала кримських християн різного походження: греків, готів, аланів, тюркських народів тощо. Після захоплення Криму Російською імперією у 1783 році розпочалися етнічні чистки, внаслідок яких близько 19 тисяч урумів і румеїв були примусово переселені до Надазов’я, де заснували Маріуполь та 21 поселення, перенісши з собою кримські топоніми.

Більше інформації про урумів і румеїв, їхню історію, культуру та мову можна знайти за відповідним ПОСИЛАННЯМ.