Промова Мустафи Джемілєва на 5-му Саміті Міжнародної Кримської платформи

Промова лідера кримськотатарського народу, народного депутата України Мустафи Джемілєва на 5-му Саміті Міжнародної Кримської платформи, який цьогоріч відбувається в Нью-Йорку на полях Генеральної Асамблеї ООН (24 вересня 2025 року):

Ваша Високоповажносте, високошановні пані та панове!

У світі є таке повір’я: якщо якоюсь мовою розмовляли з трибуни ООН, то ця мова ніколи не зникне. Я говоритиму зараз кримськотатарською мовою, яку ЮНЕСКО вніс до списку мов, які знаходяться під загрозою зникнення, хоча Україна і президент Зеленський докладають великих зусиль, щоб ця мова збереглася. 

Сердечно дякую лідерам і представникам держав, які беруть участь у роботі 5-го Саміту Кримської платформи, основною метою якого, як відомо, є пошук шляхів звільнення Криму від російської окупації.

Уже той факт, що десятки країн світу збираються разом і твердо заявляють, що не визнають і ніколи не визнають законність окупації Криму та докладатимуть усіх зусиль для його звільнення, має для України і особливо для її корінного народу Криму величезне значення.

Я один з небагатьох поки що живих представників покоління кримських татар, які пережили тотальну депортацію і геноцид свого народу в 1944 році, а потім вели майже піввікову боротьбу з одним із найжорстокіших режимів 20-го століття за право на повернення на свою батьківщину та свої громадянські права.

Долаючи величезні труднощі, ми почали повертатися на рідну землю і відновлювати залишки нашої зруйнованої культури лише в останні роки горбачовської «перебудови», а після розпаду СРСР за підтримки незалежної Української держави.

Цей процес було перервано у лютому 2014 року вторгненням у Крим військ держави, яка є правонаступницею країни, що вчинила геноцид корінного народу півострова.

Росія швидкими темпами почала перетворювати весь півострів на потужну військову базу з очевидною метою подальшої експансії на материкову частину України. І оскільки, згідно з російською логікою, на території цієї бази мали проживати лише лояльні до окупантів люди, то масштабним репресіям у першу чергу піддалися представники корінного народу та етнічні українці.

Достатньо зазначити, що кількість репресованих кримських татар із політичних чи релігійних мотивів (зокрема викрадення й вбивства, арешти, обшуки, допити, тортури тощо) пропорційно їхній чисельності у 52 рази перевищує рівень репресій у самій Росії.

За різними оцінками, з моменту окупації і дотепер Крим залишили близько 50 тисяч кримських татар (приблизно 15 % усього народу) та до 100 тисяч етнічних українців. А кількість переселених у Крим російських громадян вже перевищує 1 мільйон осіб. 

Процес витіснення корінного народу триває, і якщо Крим не буде звільнено, то вже у близькому майбутньому можна передбачити повне зникнення кримськотатарського народу як самобутнього етносу. 

Тому, якщо загалом для України звільнення Криму — це передусім питання відновлення її територіальної цілісності та забезпечення безпеки, то для корінного народу Криму це ще й питання виживання і подальшого розвитку або ж повного зникнення як самобутньої нації.

Сьогодні Україна обливається кров’ю, відбиваючись від агресора і намагаючись звільнити свої окуповані території, мільйони наших співгромадян, які опинилися під владою жорстоких окупантів. Ми вдячні всім країнам, які у ці важкі для нас часи надають суттєву підтримку та допомогу нашій державі, чітко усвідомлюючи, що ця війна Росії — не лише проти України, а й проти всього світового порядку, проти цивілізації. Але дуже шкода, що таке розуміння ситуації є не у всіх країнах світу.

Водночас нас дуже непокоїть, що в деяких наших союзних державах почали переважати прихильники так званої теорії «реальної політики» (Realpolitik). Тобто теорії, яка заради економічних чи інших інтересів своїх країн дозволяє ігнорувати моральні та етичні принципи, права людини й міжнародне право.

Можна висунути так званий «мирний план», який у багатьох аспектах збігається з планами агресора і передбачає припинення вогню в обмінна визнання Криму та інших окупованих територій України територіями Росії.

А тепер уявіть собі, яке враження такого роду «мирні плани» справлять на наших співгромадян у Криму та інших окупованих регіонах, особливо на тих, які перебувають у застінках ФСБ і з надією дивляться на свою державу та її союзників. 

Крім того, абсолютно всім зрозуміло, що таке «мирне врегулювання» буде лише дуже короткою паузою перед новою, ще більш кривавою війною, оскільки будь-які угоди, підписані під загрозою сили і всупереч нормам міжнародного права, є юридично нікчемними.

Дивує те, що попри всі злочини путінського режиму на очах усього світу деякі наші союзники досі не зрозуміли, що умиротворити кривавого агресора шляхом територіальних поступок за рахунок інших держав і міжнародного права, на шкоду базовим принципам ООН — неможливо й небезпечно для всього людства. 

І що така тактика дуже нагадує спробу умиротворення Гітлера у 1938 році шляхом передачі йому частини території Чехословаччини, наслідком чого стала Друга світова війна. Принаймні в пам’ять про понад 55 мільйонів загиблих у тій війні, не варто повторювати подібних помилок.

Я сподіваюся, що представники всіх країн підтримають запропонований текст підсумкової декларації 5-го Саміту Кримської платформи, яка передбачає, що припинення цієї кривавої війни, яка триває вже 12 років, можливе лише на умовах дотримання норм міжнародного права і передусім — забезпечення територіальної цілісності всіх держав.

Дякую за увагу!