Об’єднана Європа на шляху відновлення справедливості по відношенню до жертв комуністичних режимів

07 Червня 2012

5 червня 2012 року в Європарламенті відбулася Міжнародна конференція «Правове врегулювання злочинів комунізму».

Організаторами та партнерами конференції виступили Європейська платформа пам’яті і совісті, Європейський центр Солідарності і Європейська Мережа Пам’яті і Солідарності за підтримки відомих депутатів Європарламенту, серед яких Сандра Калнієте (Латвія), Гіоргі Чопфлін (Угорщина), Тунне Келам (Естонія), Павел– Роберт Коваль ( Польща), а також екс-президенти Європарламенту Ганс-Герт Поттерінг і Єжи Бузак.

Конференція зібрала в Європарламенті найвідоміших юристів і експертів міжнародного кримінального права, членів Європарламенту і представників національних організацій з 16 країн, що займаються розслідуванням злочинів комуністичних режимів.

Як зазначили організатори конференції, злободенність проблеми правосуддя за жахливі злочини, скоєні комуністичними режимами в країнах Центральної та Східної Європи, зобов’язує національні структури країн-членів ЄС, що покликані вивчати причини та наслідки злочинів, скоєних проти людяності, координувати свою діяльність на базі «Європейської платформи пам’яті і совісті».

При цьому, головною метою конференції став пошук моделі міжнародного правосуддя, яка, в кінцевому підсумку, дозволила б допомогти Європейському Союзу виконати свій етичний і моральний борг по відношенню до народів і громадян, які постраждали від тоталітарних комуністичних режимів, а також здійснити кримінальне переслідування організаторів і виконавців скоєних злочинів.

Учасниками конференції послідовно були розглянуті чотири блоки проблем – «Злочини комунізму. Чому Європа повинна зробити більше?», «Окремі випадки загальноєвропейської значущості», «Міжнародне правосуддя щодо комуністичних злочинів» ,«Дії щодо міжнародного правосуддя», в рамках яких провідними юристами та експертами були презентовані відповідні доповіді.

Відкриваючи роботу конференції, екс-президент Європейського парламенту Єжи Бузек зазначив: «Саме в історії, в спільності нашого минулого ми знаходимо відповідь на те, як нам діяти сьогодні і чого слід уникнути. Якщо ми хочемо, щоб комуністичні злочини стали уроком для нас і наступних поколінь, то ми зобов’язані про них говорити відкрито. Ми повинні мати сміливість відрізняти добро і зло, даючи належну оцінку складним реальностям комуністичної епохи».

Передуючи початок виступів основних доповідачів, депутат Європейського парламенту від Латвії Сандра Калнієте звернула увагу учасників на те, що «важливо не тільки обговорювати і засуджувати жахливі злочини, скоєні комуністичними режимами, а й приділити увагу конкретним крокам, що мають здійснюватися з метою відновлення справедливості та об’єднання Європи. Багато з тих, хто здійснював злочин проти людяності, до цих пір ходять вулицями і правосуддя не скоєно. Деякі з них навіть користуються пільгами, даними їм за служіння комуністичному режиму.

З метою усунення несправедливості по відношенню до жертв цих злочинів, створення прецедентів на майбутнє, Європа повинна зробити все можливе не тільки для засудження цих злочинів, але і відновити справедливість у відношенні жертв комуністичних режимів саме так, як це було зроблено щодо жертв нацизму».

Доповідачі, що представляють різні країни Європейського Союзу, надали велику інформацію про діяльність національних інститутів, що розслідують злочини комуністичних режимів, детально зупинившись на специфіці встановлення винних у вчиненні конкретних злочинів, зокрема, проблеми з притягненням до відповідальності в Румунії, розслідуванні вбивств на чехословацько-австрійському кордоні , примусової асиміляції турецької меншини в Болгарії, масової депортації людей, що проживали уздовж польсько-німецького кордону.

В ході дискусії учасниками було обговорено як загальні питання, що стосуються відновлення історичної справедливості та покарання винних у вчиненні злочинів комуністичними режимами, подолання політичних і правових перешкод для притягнення винних до відповідальності, так і практичні аспекти, зокрема, установи спеціального суду Європейського Союзу щодо розгляду злочинів , скоєних комуністичними режимами.

Меджліс кримськотатарського народу представляв на Міжнародній конференції Рефат Чубаров, оскільки Голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафа Джемілєв у зв’язку з розглядом Верховною Радою України законопроекту «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою», що планувався 6 червня 2012 року, не зміг скористатися персональним запрошенням організаторів.

Отримавши слово в дискусії з питання «Злочини комунізму. Чому Європа повинна зробити більше?» Рефат Чубаров в рамках відведених для учасників конференції декількох хвилин сказав наступне:

«Два коротких зауваження, враховуючи обмеженість за часом для виступів.

Перше. Я передаю до Секретаріату Міжнародної конференції текст привітання від довголітнього політичного в’язня комуністичного режиму, нині Голови Меджлісу кримськотатарського народу і народного депутата України Мустафи Джемілєва.

Друге. Хоча Україна і є єдиною з пострадянських країн державою, що сприяє поверненню кримськотатарського народу на свою Батьківщину, проте за 20 років незалежності не прийнято жодного правового акта, жодного закону, спрямованого на відновлення прав кримськотатарського народу. У пошуках відповіді на питання «Чому Європа повинна зробити більше?» Я хочу безумовно зауважити, що без безпосередньої участі міжнародного співтовариства в процесах, пов’язаних з відновленням прав кримськотатарського народу, важко розраховувати на відновлення справедливості. Відповідно, Україна і кримські татари потребують допомоги міжнародного співтовариства. Однією з форм залучення європейських країн – членів Європейського Союзу може стати Міжнародний форум, проведення якого ініціюють кримські татари. При цьому, як ми переконані, така форма участі країн-членів ЄС у відновленні прав кримськотатарського народу сприятиме цілям європейської інтеграції України».

Також Рефат Чубаров провів ряд консультацій з учасниками конференції щодо встановлення прямого співробітництва Меджлісу кримськотатарського народу з національними інститутами країн – членів ЄС, що займаються розслідуванням злочинів комуністичних режимів і подоланням їх наслідків.