Обговорення питань, пов’язаних з реалізацією Європейської хартії регіональних мов або мов національних меншин в АР Крим

23 травня 2011 Крим з робочим візитом відвідав завідуючий сектором сприяння розвитку освіти на рідних мовах Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України Кононенко Юрій Григорович.

Мета приїзду – зустріч з представниками національних меншин Криму, знайомство з їхньою діяльністю в сфері освіти на рідних мовах і обговорення питань, пов’язаних з реалізацією Європейської хартії регіональних мов або мов національних меншин в Автономній Республіці Крим.

Після зустрічі з міністром освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим Дзоз Віталіною Олексіївною, Кононенко Ю.Г.в супроводі заступника міністра В. А. Буякевича та завідуючої сектором освіти кримськотатарською мовою З.С. Сулейманової відвідали офіс Асоціації кримськотатарських працівників освіти «Мааріфчі», де взяли участь у роботі Круглого столу «Реалізація Європейської хартії регіональних мов або мов національних меншин в Автономній Республіці Крим».

У роботі круглого столу також взяли участь: декан факультету кримськотатарської та східної філології Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, професор А.М. Меметов, професор ТНУ імені В. І. Вернадського А.М. Емірова, від РВНЗ «КІПУ» – зав. НДЦ, професор І. А. Керімов, зав. кафедри історії Р. Д. Куртсеїтов, докторант Е.Е. Абібуллаєва, зав. навчально-методичною лабораторією розвитку освіти кримськотатарською мовою КРІППО М.І. Алідінова, керівник Ради національної освіти Асоціації кримськотатарських працівників освіти «Мааріфчі», ст. науковий співробітник НДЦ КІПУ С. М. Усеїнов, голова Союзу кримськотатарських письменників Р. Фазил, голова Ревізійної комісії Асоціації кримськотатарських працівників освіти «Мааріфчі» Б.А. Ільясова, керівник відділу «Мааріф-інформ» Асоціації кримськотатарських працівників освіти «Мааріфчі», редактор ДТРК «Крим» З.К Пінка, Почесний президент Кримськотатарського молодіжного центру Е. Барієв.

Заступник голови Громадської ради керівників освітніх програм всеукраїнських громадських організацій національних меншин України, голова Асоціації кримськотатарських працівників освіти «Мааріфчі» С. Каджаметова виступила з доповіддю «Кримські татари з хартією, але без права на рідну мову». У своєму виступі вона детально висвітила проблеми освіти та культури кримських татар і зазначила, що в Україні проживає близько 300 тис. кримських татар, половина народу ще залишилася в місцях депортації і не має можливості повернутися на батьківщину. Це четверта за чисельністю в Україні і третя за чисельністю в Криму етнічна спільнота. Кримські татари компактно проживають в Автономній Республіці Крим, в Херсонській та Запорізькій областях, у Севастополі – решта дисперсно проживає в інших містах і районах України. Мову своєї національності рідною вважають 92% кримських татар.

Територіально найбільш компактно розселені кримські татари – 98,1% в Автономній Республіці Крим та 0,8% у Херсонській та Запорізькій областях. Однак у цих регіонах у роботі органів місцевої адміністрації і місцевого самоуправління використовується лише українська та російська мови. Рідна мова корінного народу Криму кримських татар в силу історичних умов і депортації 1944 року втратила статус державної мови Криму та використовується на території Криму в декларативній формі. На жаль, при визначенні самого поняття “носій регіональної мови або мови меншини” державою не було проведено жодного спеціального дослідження, не було розроблено науково обгрунтованої методології визначення цих понять.

Необхідно відзначити той факт, що кримськотатарську мову не можна вважати звичайною мовою національної меншини в Україні, так як адміністративною територією кримськотатарського народу до насильницької депортації 1944 року був Крим і кримськотатарська мова була мовою більшості населення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки. Враховуючи вищесказане, Асоціація вважає, що кримськотатарська мова не має офіційного статусу в Автономній Республіці Крим, що не відповідає ситуації, яка склалася в сучасній мовній сфері і народ, який повернувся на батьківщину після півстолітньої депортації, ось уже 22 роки чекає надання кримськотатарській мові поряд з українською і російською мовою статусу державної на території Автономної Республіці Крим.

Таким чином, в положенні Хартії кримськотатарській мові треба надати статус офіційної регіональної мови в АРК.

Необхідно також відзначити, що діяльність органів влади з реалізації положень Хартії має несистемний характер. Відсутня вертикаль звітності та реальної відповідальності за вжиті заходи та витрачені кошти. Тому, навіть після прийняття Хартії, найбільш значний внесок у підтримку і розвиток регіональних мов та мов меншин вносять недержавні громадські організації та національні об’єднання на кошти благодійників чи залучаючи інвесторів.

Хоча Україна і взяла на себе обов’язки, визначені Хартією, але аналіз проведених витрат на реалізацію її положень дозволяє стверджувати, що державою не прийняті ефективні заходи з інформування органів, організацій і громадян про права і обов’язки, визначені Хартією.

Щодо Закону України “Про ратифікацію Європейської Хартії про регіональні мови або мови меншин”, необхідно зазначити наступне.

Так в Україні, відповідно до п. 2 Закону України “Про ратифікацію Європейської Хартії про регіональні мови або мови меншин” № 802-IV від 15.03.2003 р., положення Хартії застосовуються до таких мов: білоруська, болгарська, гагаузька, грецька, єврейська, кримськотатарська, молдавська, німецька, польська, російська, румунська, словацька та угорська .

Згідно з пунктом 4 цього Закону, який набув чинності з 1 січня 2006 року, положення пунктів і підпунктів статей 8-14 Хартії застосовуються в однаковій мірі до всіх тринадцяти регіональних мов, зазначених у статті 2 цього Закону, хоча однаковий рівень захисту цих мов не є виправданим і адекватним до тієї ситуації, яка склалася в мовній сфері України, тому що дійсно носії російської мови мають значне представництво у всіх регіонах України, до цього треба так само додати, що кримські татари, що представляють кримськотатарську мову, компактно проживають на своїй історичній території – Криму і частково на окремих територіях України. Це підтверджують статистичні дані перепису населення, який мав місце в Україні у 2001 році. Але, незважаючи на це, парламент України ухвалив рішення про вибір однакових підпунктів статей 8-14 Хартії для всіх 13 мов, які отримали статус регіональних, що не має ніякого логічного пояснення. Так, наприклад, у кримськотатарського народу немає іншої материнської держави крім Криму, а у представників 12-ти мов, що отримали статус регіональної за межами України є свої історично сформовані материнські держави, що розвиваються.

Цей закон фіксує максимально звужене правове поле функціонування кримськотатарської мови в Автономній Республіці Крим, забезпечуючи йому підтримку на рівні інших регіональних мов, що йде врозріз з цілями Хартії, згідно з якими зобов’язання держави щодо захисту мов меншин повинні бути найбільшою гарантією, бо найімовірнішою є небезпека зникнення тієї або іншої мовної групи.

С. Каджаметова також зупинилася на проблемах зменшення годин у навчальних планах, що виділяються на вивчення кримськотатарської мови у школах з російською мовою навчання.

Типові навчальні плани, рекомендовані 12-річній школі, мали 2 частини: інваріантну і варіативну. У даних Типових навчальних планах було зменшено навантаження на учнів і скорочено гранично допустиме навантаження, у зв’язку з чим у навчальних планах зменшилася варіативна частина, що призвело до виникнення проблем з вивчення кримськотатарської мови у школах з російською мовою навчання в Криму.

У результаті, з 2005 року варіативна частина Типових навчальних планів зведена нанівець, катастрофічно зменшилася кількість годин на вивчення кримськотатарської мови і літератури у школах з російською мовою навчання. Фінансування проводиться за рахунок коштів місцевого бюджету. Виконавча влада на місцях з різних причин відмовляла у фінансуванні вивчення рідної мови та навчання на ній.

Навчальні плани МОН АРК носять рекомендаційний характер, на місцях в основному не приймаються до дії.

Варіативна частина навчальних планів шкіл Автономної Республіки Крим до 2005 року розподілялася раціонально. Перш за все, години варіативної частини розподілялися на вивчення кримськотатарської мови і літератури (в обсязі 3-ох годин), решта перерозподілялися на факультативи, курси за вибором і т. д.

МОН України рекомендує регіонам при складанні робочих навчальних планів на 2011/2012 навчальний рік для 5-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання, в яких передбачається вивчення рідних мов (кримськотатарська, вірменська, болгарська, грецька та ін) використовувати навчальні плани для шкіл з навчанням мовами національних меншин (лист Міністерства освіти і науки України від 14.06.2005р. № 1/9-321 (додатки 1, 2).

За вищевказаним варіантом Типового навчального плану пропонується – години (2 години), виділені на вивчення другої іноземної мови, використовувати для вивчення кримськотатарської. Але виникає питання, звідки взяти ще 1 годину? Адже Програма з вивчення кримськотатарської мови і літератури передбачає три години. Отже, програмний матеріал не буде виконано, що призведе до зниження якості знань учнів з рідної мови. Крім того, стало «практикою», що в школах Криму кримськотатарська мова в розкладі занять ставиться або на перший, або на останній уроки. Оскільки кримськотатарську мову вивчає тільки одна частина класу, діти інших національностей в цей час ідуть зі школи додому. У зв’язку з цим, доцільно, щоб уроки кримськотатарської мови і літератури були поставлені в розкладі занять паралельно з додатковими заняттями (для другої половини класу), що дозволило б уникнути конфліктної ситуації, коли рідна мова вивчається тільки на перших або останніх уроках.

Цей же варіант навчального плану використовується в загальноосвітніх навчальних закладах і класах з кримськотатарською мовою навчання (замість другої іноземної мови при цьому планується вивчення російської мови і літератури). У даному випадку всі діти вивчають російську мову.

Ситуація з вивченням кримськотатарської мови в старшій школі ще більш складна, оскільки у зв’язку з розподілом годин на поглиблене вивчення різних профільних предметів, на кримськотатарську мову відводиться від 0,5 до 1,5 годин.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, яке в листах на місця роз’яснює, що відповідно до Закону України «Про місцеве самоуправління», «Бюджетним кодексом України» всі питання, пов’язані з діяльністю, змістом освіти, фінансуванням загальноосвітніх навчальних закладів знаходяться виключно в компетенції місцевих органів виконавчої влади – має, при цьому знайти важелі виконання реалізації конституційних прав кримських татар на вивчення рідної мови, тому що з року в рік керівники районних, міських органів виконавчої влади не реагують на рекомендації міністерства освіти.

З року в рік не вирішується проблема з підготовки національних кадрів у системі дошкільної, початкової освіти та фахівців з навчальних предметів кримськотатарською мовою навчання. Необхідно, нарешті, поставити крапку у вирішенні цієї проблеми в рамках Концепції освіти кримськотатарською мовою в АРК. При цьому, необхідно створити Робочу групу з розробки Програми реалізації Концепції освіти кримськотатарською мовою в Автономній Республіці Крим, затвердженої ВР АРК 20.10.2010 р., яка вирішить багато проблем.

Для вирішення конституційних прав кримських татар на вивчення рідної мови і навчання на ній в рамках реалізації Хартії регіональних мов на території Автономної Республіки Крим, сказала вона – необхідно:

– створити Робочу групу при МОН АРК з розробки Програми реалізації Концепції освіти кримськотатарською мовою в Автономній Республіці Крим, затвердженої ВР АРК 20.10.2010 р.;

– Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, яке в листах на місця роз’яснює, що відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування», «Бюджетним кодексом України» всі питання, пов’язані з діяльністю, змістом освіти, фінансуванням загальноосвітніх навчальних закладів знаходяться виключно в компетенції місцевих органів виконавчої влади – має знайти важелі виконання реалізації конституційних прав кримських татар на вивчення рідної мови, тому що з року в рік керівники районних, міських органів виконавчої влади не реагують на рекомендації міністерства освіти при виділенні цільових коштів на вивчення кримськотатарської мови і навчання на ній в школах Криму. Листи МОН повинні носити не рекомендаційний, а вказівний характер;

– надання сектору освіти кримськотатарською мовою МОН Автономної Республіки Крим колишнього статусу – управління освіти кримськотатарською мовою зі збільшенням штатних одиниць до 5-ти фахівців, що займаються дошкільною, початковою, середньою, вищою освітою кримськотатарською мовою та вивчення кримськотатарської мови у навчальних закладах з українською та російською мовами навчання;

– зміцнення матеріально-технічної бази КРІППО і збільшення штатних одиниць навчально-методичної лабораторії освіти кримськотатарською мовою до 5-ти методистів, з метою забезпечення перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогів кримськотатарською мовою освіти по вертикалі: дошкільне навчання, школа, вуз;

– зміцнення матеріально-технічної бази РВНЗ КІПУ для створення спеціалізованих кафедр, відділень і студентських місць для забезпечення підготовки педагогічних кадрів дошкільної та початкової освіти, а також викладачів-предметників кримськотатарською мовою викладання;

– будівництво, реконструкція та капітальний ремонт дошкільних та шкільних навчальних закладів з кримськотатарською мовою навчання;

– модернізація матеріально-технічної бази наявних дошкільних та шкільних навчальних закладів з кримськотатарською мовою навчання;

– вдосконалення навчально-матеріальної бази дошкільних та шкільних навчальних закладів з кримськотатарською мовою навчання;

– забезпечення обов’язкової дошкільної та початкової освіти кримськотатарською мовою в Автономній Республіці Крим;

– збільшення ефірного часу на радіо і телебаченні кримськотатарською мовою;

– зміцнення матеріально-технічної бази «Кримучпедгіз» і редакції «Кримськотатарська література» при видавництві «Таврида», що забезпечують навчальні заклади Криму навчально-методичною та художньою літературою кримськотатарською мовою;

– сприяння Міністерству соціальної політики України, Міністерству культури України, Республіканському Комітету з міжнаціональних відносин і проблем депортованих громадян Автономної Республіки Крим у матеріальній підтримці газет і журналів, що видаються кримськотатарською мовою.

Учасники Круглого столу також внесли свої коментарі та рекомендації щодо вдосконалення мовної ситуації в Автономній Республіки Крим та висловили надію, що вони будуть почуті.

В той же день Ю.Г. Кононенко зустрівся з представниками кримчакського, караїмського, грецького та вірменського товариств.

24.05.2011 р. він відвідав школу з кримськотатарською мовою навчання в смт. Буюк-Онлар (Октябрське) та зустрівся з представниками естонського товариства в Красногвардійському районі Криму.