Меню 
Мустафа Джемілєв: «Кримським татарам закон Колесніченка не потрібен»
19 Червня 2012
«Ми проти закону, спрямованого на зіткнення різних частин українського суспільства і будь-яке розмежування, поділ нашої країни. Кримські татари бачать свій розвиток в рамках держави України і закони, спрямовані на його дроблення, жодним чином не в наших інтересах»
Минулого тижня Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект «Про засади державної мовної політики». Очікується, що законопроект розширить спектр використання регіональних мов – тобто традиційних мов малих етносів України. Їм повинні бути забезпечені рівні права при використанні на держпідприємствах, кожен громадянин повинен мати право і можливість використовувати ці мови при спілкуванні з органами державної влади. Як ставляться до цих ініціатив самі представники згаданих народів, кореспондент НБН дізнавався у лідера Меджлісу кримськотатарського народу, народного депутата України (НУ-НС) Мустафи Джемілєва.
– За задумом авторів, законопроект «Про основи мовної політики» повинен захищати «малі» мови України – зокрема, кримськотатарську. Як ви вважаєте, чи буде він корисний для кримських татар на практиці?
Мустафа Джемілєв: – Ні. Ми проти закону, спрямованого на зіткнення різних частин українського суспільства і будь-яке розмежування, поділ нашої країни. Кримські татари бачать свій розвиток в рамках держави України і закони, спрямовані на його дроблення, жодним чином не в наших інтересах. Щодо механізмів захисту мовних прав, то нам вистачило б і закладених в Конституції, та існуючих законодавчих актів. Інша справа – що для повної їх реалізації кримських татар все ж потрібно визнати корінним народом на території України.
– У разі прийняття цього законопроекту кримські татари зможуть звертатися до органів влади і вимагати відповіді рідною мовою. Невже будуть – чи ніхто не сподівається на реальне втілення цієї норми?
– І до цього намагалися. На практиці це нереально. Поки вони наймуть перекладача, поки розберуться – це уповільнює розгляд будь-якого звернення в рази. Тобто робити так можна, але на практиці невигідно.
Ще один неприємний момент в цьому законопроекті: він ускладнює навчання кримськотатарської молоді. Бо в Криму своя ситуація: російською молоді кримські татари говорять чи не краще, ніж тамтешні етнічні росіяни. Ми, в свою чергу, добиваємося того, щоб вони паралельно вчили не тільки рідну, кримськотатарську мову, але й українську, оскільки в перспективі їм доведеться вступати до українських вузів.
Ми бачимо їх майбутнє тут, в Україні, на рідній землі, і не посилаємо дітей вчитися до Петербурга і Москви, як росіяни Криму. Але в умовах скорочення україномовного середовища, яке передбачає цей законопроект, нам буде складніше мотивувати дітей до використання української, і, відповідно, складніше готувати їх до вступу.
– А як йдуть справи з навчанням кримськотатарською?
– Ось Табачник недавно говорив, що у татар величезні перспективи і можливості для отримання освіти рідною мовою. Нісенітниця, якщо чесно. На весь Крим п’ятнадцять шкіл з навчанням кримськотатарською. На практиці це означає, що доступ до освіти рідною мовою є в однієї дитини з десяти.
Нагадаємо, депутат від ПР Василь Хара, схвалюючи законопроект в цілому, вважає, що він ніяк не допоможе розвитку грецької культури в Україні, оскільки пропонує підтримувати новогрецьку мову, що не є традиційною для грецьких національних спільнот на території нашої країни.
