Меджліс оголошує публічне обговорення щодо встановлення в Україні Дня кримськотатарської мови і літератури.

Щодо встановлення

Дня кримськотатарської мови і літератури

Публічне обговорення

(початок обговорення – 04 жовтня 2022 року,

завершення обговорення – 14 жовтня 2022 року)

Меджліс кримськотатарського народу в рамках Стратегії розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки у взаємодії з державними органами України ініціює встановлення в Україні Дня кримськотатарської мови і літератури.

У вирішенні цього питання дуже важливо виробити єдину узгоджену позицію та почути думки кримськотатарських та українських науковців, мовознавців, лінгвістів, істориків, журналістів, делегатів Курултаю кримськотатарського народу, лідерів громадської думки: як тих,  хто проживає на тимчасово окупованому рф Кримському півострові, так і тих, хто живе на материковій частині України. Ми очікуємо також пропозиції від представників кримськотатарської діаспори, міжнародних тюркських наукових центрів.

Меджліс кримськотатарського народу за результатами проведення низки консультацій з державними органами влади, науковими установами та відповідними фахівцями підготував попередній перелік дат, які ми пропонуємо до розгляду та обговорення в якості визначення Дня кримськотатарської мови і літератури (перелік дат наведено нижче).

Пропозиції щодо запропонованих дат  (або альтернативних дат з обґрунтуваннями) стосовно встановлення Дня кримськотатарської мови і літератури в Україні прийматимемо до 14.10.2022 року за електронною адресою Меджлісу кримськотатарського народу: qrm.mejlis@gmail.com  та в коментарях до запису за посиланням:

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid021WwxD91feTUZGf8ZxpSzEqrTUYCwQuXfKTX6aNakkbRtCqR7wG1JMPknHDBQhF2jl&id=100083319633751.

Встановлення в Україні Дня кримськотатарської мови і літератури підтвердить статус кримськотатарської мови як невід’ємного елементу ідентичності та етнокультурної цілісності Українського народу, сприятиме забезпеченню мовної багатоманітності, збереженню національно-культурної і мовної самобутності корінного кримськотатарського народу, створить сприятливі умови для розширення сфер її застосування.

Перелік дат до розгляду та обговорення в якості визначення Дня кримськотатарської мови і літератури:

Варіант I

16 березня – на одному з найбільш ранніх збережених ярликів засновника Кримського ханства, першого  кримського  хана Хаджи Герая написано «26-сафар Тавукъ йылы – 857». При переведенні напису на роки від Різдва Христового виходить 16 березня 1453 року. Ярлик Хаджи Герая російською мовою вперше видано в зібранні творів сходознавця-тюрколога, спеціаліста з турецької мови, літератури, фольклору та історії Туреччини, доктора філологічних наук, професора Володимира Гордлевського у 1953 р.

Варіант II

20 березня – 20 березня 1851 року народився Ісмаїл Гаспринський – великий кримськотатарський та тюркський просвітитель, мислитель, письменник, педагог, культурний та громадсько-політичний діяч. Засновник і видавець першої в історії газети кримськотатарською мовою «Терджиман».

Варіант III

15 травня – 15 травня 1893 року народився Бекір Чобан-заде – видатний кримськотатарський вчений-тюрколог, доктор філологічних наук, професор, поет та письменник. Зробив великий внесок у вивчення мови й літератури не лише свого народу, а й у розвиток мовознавства і літературознавства багатьох тюркських народів. Його роботи «Наукова граматика кримськотатарської мови», «Тюркська граматика», «Тюрко-татарська діалектологія» та багато інших є одними з найважливіших робіт, присвячених кримськотатарській мові. Обирався дійсним членом  Азербайджанського філіалу АН СРСР, в 1935 році обраний членом Паризького лінгвістичного товариства.

Бекіра Чобан-заде заарештували 28 січня 1937 року в Кисловодську. Звинувачений в участі в діяльності «Міллі Фірка», пантюркістських рухах в 1920–1937 роках, участь у націоналістичних і пантюркістських організаціях. Був страчений 13 жовтня 1937 року.

Варіант IV

11 липня – «11 липня 1303 рік» – ця дата написана на першій сторінці «Кодекса Куманікуса», що є найбільш ранньою датованою пам’яткою кримських татар. Це є рукописне зібрання середньовічних робіт і текстів, присвячених куманській мові, на основі якої сформувалася кримськотатарська. «Кодекс Куманікус» зафіксував розмовну мову та зберіг тогочасний фольклор тюркських народів, зокрема кримських татар, що проживали на території тогочасного Криму.

Варіант V

10 вересня – 10 вересня 1927 року розпочала свою роботу І Всекримська науково-практична конференція, на якій розглядалися шляхи розвитку кримськотатарської літературної мови та взято курс перекладу писемності на латинську абетку, з удосконаленням орфограми мови. Додатково були намічені заходи щодо підготовки кваліфікованих педагогічних кадрів, видання книг та літератури. Мовні реформи, що були прийняті на даній та послідуючих мовних конференціях, можна по праву вважати початком новітнього етапу розвитку кримськотатарської мови;

Варіант VI

22 вересня – 22 вересня 2021 року Урядом України затверджено алфавіт  кримськотатарської мови на основі латинської графіки;

Варіант VII

31 жовтня – 31 жовтня 1520 роком датований історичний документ, написаний кримськотатарською мовою, а саме ярлик кримського хана Мехмед Герая. Ярлики Кримського Ханства вважаються письмовою спадщиною Криму. На їх основі можливе здійснення реконструкції історії і мови кримськотатарського народу. У документах міститься інформація історичного характеру: події епохи, персоналії і дати.