Історики переконані, що діалог – це перша альтернатива силовим методам

05 Грудня 2012

5 грудня 2012 року в Ак’месджиті (Сімферополь) в рамках проекту «Кримський політичний діалог» пройшла зустріч журналістів з істориками – учасниками проекту.

Постійні учасники проекту «Кримський політичний діалог» озвучили занепокоєння з приводу ризику зростання напруженості міжнаціональних відносин у Криму, закликавши всі зацікавлені сторони не допускати силових дій, оскільки локальні інциденти можуть призвести до протистояння на етнічному грунті.

Учасники зустрічі познайомили журналістів з ініціативами істориків проекту «Кримський політичний діалог». Це цілий ряд заходів, які сприятимуть як солідаризації професійних істориків Криму, так і консолідації суспільства.

«На жаль, історія Криму – це те, що сьогодні розділяє кримське суспільство. Такий стан справ пов’язаний з півстолітнім періодом масштабних фальсифікацій історії Криму, коли в період після депортації 1944 року зі сторінок кримознавчих досліджень «зник» корінний народ півострова – кримські татари, з історіографії стиралося все те позитивне, що було пов’язане з життєдіяльністю кримських татар у Криму, – говорить відомий кримський історик, кандидат політичних наук Гульнара Бекірова. – В умовах жорсткої цензури практично «випали» з історіографії ХІХ століття в Криму і чверть століття існування Кримської АРСР – лише на тій підставі, що на арені історії в цей період був активно присутній кримськотатарський народ. Заповнити ці лакуни, відновити «зв’язок часів, що розпався», покликане нове покоління істориків».

Ще однією проблемою, продовжує Г.Бекірова, є те, що професійне співтовариство істориків-кримознавців, що належить до різних етнополітичних груп півострова, – слабо комунікує, не прагнучи до спільного обговорення найскладніших, контраверсійних тем і до розуміння точок зору опонента.

«І звичайно, ми з колегами ясно усвідомлюємо складність діалогу щодо історії Криму в сьогоднішній непростій ситуації в Криму, коли мало не щодня відбуваються події, які не тільки не сприяють взаємному діалогу, але здатні підірвати хиткий мир на півострові. Однак саме в цих умовах діалог – краща альтернатива «холодній», а тим більше реальній війні. Ми працюємо на майбутнє, на перспективу і сподіваємося, що спільна робота групи істориків проекту дозволить – нехай навіть у віддаленій перспективі – пом’якшити моральний клімат у Криму, не роз’єднувати, а «зшивати» кримське суспільство».

Втім, як зазначає Г.Бекірова, перші кроки та ініціативи намічені вже на найближчий час. Серед заходів істориків проекту «Кримський політичний діалог» – вироблення маніфесту істориків і створення Асоціації професійних істориків, які розділять його принципи; організація Міжнародної конференції істориків та гуманітаріїв, проблематика якої буде спрямована на вирішення спірних питань минулого Криму. Важливою задачею є створення спецкурсів для студентів вищих навчальних закладів півострова, які б стимулювали критичну думку студентів, сприяли переосмисленню і новому читанню дискусійних тем історії Криму.

Наскільки спірною б не була історія і жорсткими дискусії професіоналів, історія не повинна стати причиною громадянської війни та інструментом для поділу суспільства, – таке головне посилання нової ініціативи істориків проекту «Кримський політичний діалог».