Меню

Головування України в Організації з безпеки та співробітництва в Європі – рік надій на інтеграцію України в Європу і відновлення прав кримськотатарського народу

14 Січня 2013
Головування України в Організації з безпеки та співробітництва в Європі – рік надій на інтеграцію України в Європу і відновлення прав кримськотатарського народу

ЗВЕРНЕННЯ

V КУРУЛТАЮ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ

ГОЛОВУВАННЯ УКРАЇНИ В ОРГАНІЗАЦІЇ З БЕЗПЕКИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВА В ЄВРОПІ

– РІК НАДІЙ НА ІНТЕГРАЦІЮ УКРАЇНИ В ЄВРОПУ І ВІДНОВЛЕННЯ ПРАВ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ

ПРЕЗИДЕНТУ УКРАЇНИ ГЛАВАМ

ДЕРЖАВ – УЧАСНИЦЬ ОБСЄ

1 січня 2013 року Україна почала головувати в Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ).

Одноголосне прийняття Радою Міністрів ОБСЄ у листопаді 2010 року рішення про головування України в ОБСЄ в 2013 році стало визнанням ролі Української держави у зміцненні регіональної безпеки і стабільності, а також здатності української дипломатії очолити переговорні процеси з актуальних питань регіональної безпеки.

Протягом всього 2013 року головою ОБСЄ буде Міністр закордонних справ України. На нього покладені обов’язки координації діяльності інститутів організації, прийняття своєчасних заходів щодо запобігання конфліктів і криз в регіоні, усунення причин, що можуть призвести до нових конфліктів. Одне з традиційно важливих завдань ОБСЄ і його голови – захист прав людини на території країн Європи, членів цієї найвпливовішої організації.

Для України головування протягом 2013 року в ОБСЄ є хорошим шансом приростити власний авторитет, продемонструвати вміння адекватно та достойно представляти особу цієї організації, сприяти зміцненню її політичного іміджу. Держава-Голова, займаючи керівну посаду однієї з провідних міжнародних організацій, отримує також можливість переконатися в тому, наскільки його цивілізаційний стан і розвиток відповідають високим демократичним стандартам в галузі прав людини і наскільки воно само виконує свої зобов’язання в рамках основних принципів і завдань ОБСЄ.

Головування в ОБСЄ надає Україні можливість провести широкий моніторинг своєї законодавчої бази на предмет відповідності загальновизнаним європейським стандартам і синхронізувати її з вимогами законодавчої системи Європи, збільшивши тим самим свій шанс підписати Угоду про Асоціацію з Європейським Союзом до завершення періоду свого головування в ОБСЄ.

У той же час очевидно, що саме цей період – рік головування в ОБСЄ – як ніколи дозволяє нашій країні розраховувати на всебічну міжнародну допомогу та сприяння з боку держав-учасниць ОБСЄ в усуненні наслідків депортації кримськотатарського народу зі своєї Батьківщини і десятиліть політики геноциду, здійснених по відношенню до корінного народу Криму з боку комуністичного режиму колишнього СРСР.

Як відомо, в 2010 році Меджліс кримськотатарського народу виступив з ініціативою проведення під егідою міжнародних та європейських організацій спеціального Міжнародного форуму з питання відновлення прав кримськотатарського народу на своїй Батьківщині, забезпечення його безпеки і гарантій розвитку в Україні.

Протягом наступних років Меджлісом кримськотатарського народу було проведено численні зустрічі і консультації з главами дипломатичних місій і міжнародних організацій, акредитованих в Україні, з провідними політиками та експертами України та інших країн, з парламентаріями Європейського Союзу та Ради Європи. В ході цих бесід ідея проведення Міжнародного форуму знайшла широкий відгук та підтримку.

При цьому практично всі учасники зустрічей наголосили, що проведення Міжнародного форуму під егідою Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин сприятиме успішному його проведенню і досягненню очікуваних результатів.

На даний час, розроблений офісом Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин Проект Концепції Міжнародного форуму з питання відновлення прав кримськотатарського народу на своїй Батьківщині, забезпечення його безпеки і гарантій розвитку в Україні переданий до Адміністрації Президента України. У цьому документі викладені цілі і завдання Міжнародного форуму, механізми прийняття рішень, запропоновані можливі форми міжнародної допомоги у поверненні кримських татар, їх облаштуванні та правової інтеграції в українське суспільство, визначено коло учасників.

Тепер проведення Міжнародного форуму з питання відновлення прав кримськотатарського народу на своїй Батьківщині, забезпечення його безпеки і гарантій розвитку в Україні цілком залежить від позиції Української держави.

У ситуації, коли участь Української держави в облаштуванні кримських татар, що повертаються на свою Батьківщину, в останні роки істотно скоротилася, коли за більш ніж 20 років незалежності України не прийнято жодного закону, спрямованого на відновлення прав кримськотатарського народу, ігнорування міжнародної допомоги під егідою ОБСЄ не відповідає ні інтересам Української держави, ані очікуванням кримських татар на дотримання їх прав на рідній землі.

Делегати Курултаю кримськотатарського народу звертаються до Президента України з проханням доручити Міністерству закордонних справ України включити питання проведення Міжнародного форуму з питання відновлення прав кримськотатарського народу на своїй Батьківщині, забезпечення його безпеки і гарантій розвитку в Україні до ряду пріоритетних питань діяльності України в рік її головування в ОБСЄ .

Делегати Курултаю кримськотатарського народу звертаються із закликом до держав-членів ОБСЄ сприяти проведенню в 2013 році під егідою ОБСЄ Міжнародного форуму з питання відновлення прав кримськотатарського народу на своїй Батьківщині, забезпечення його безпеки і гарантій розвитку в Україні.

Прийнято на п’ятій сесії Курултаю

 кримськотатарського народу V скликання,

12 січня 2012 року,

м. Сімферополь