Доповідь Голови Меджлісу М.Джемілєва на 4-й сесії Курултаю V скликання

(Переклад з кримськотатарської мови)

Шановні делегати Курултаю, шановні гості.

Основними питаннями, за якими нинішній сесії Курултаю належить прийняти рішення, є внесення змін до Положення про вибори делегатів Курултаю, внесення змін до тексту національного гімну кримськотатарського народу і майбутні парламентські вибори в Україні. Відповідно, і моя доповідь буде, в основному, на ці теми.

Цього року виповнився 21 рік з того дня, коли ми, після 74-річного правління на нашій землі комуністичного режиму, відкрили першу сесію відродженого нами представницького органу кримських татар – Курултаю кримськотатарського народу. За всі ці роки ми провели вже 12 сесій. Нинішня сесія є 13-ою за рахунком. На цих сесіях ми приймали рішення щодо найбільш важливих і актуальних для нашого народу питань, обирали членів нашого Меджлісу.

Життя показало, що відродження демократичної системи національного самоврядування було одним із самих правильних і своєчасних рішень нашого народу за минулі два десятиліття. Ця система допомогла нам в складні і нелегкі роки масового повернення народу на свою батьківщину в якійсь мірі захищати елементарні його права, вирішувати деякі проблеми співвітчизників, ще більше консолідувати наш народ і, головне, запобігати цілком можливим великомасштабним міжнаціональним конфліктам, чого не змогли, на жаль, уникнути багато інших регіонів пострадянського простору.

Напевно, можна багато говорити про недоліки в діяльності Меджлісу та його регіональних структур, про недобросовісність тих чи інших обраних членів центрального і місцевих меджлісів. Але безперечно і те, що, якби ми своєчасно не створили цю систему, то проблем у нашого народу було б зараз значно більше, а рівень національної єдності значно нижчим.

Згідно торішнім даним соціологічних досліджень, зокрема, Центру Разумкова, рівень довіри народу до свого Меджлісу в межах 82%. Дослідження, проведені приблизно 10 років тому свідчили про довіру Меджлісу близько 70% співвітчизників. Тому міркування деяких політологів про нібито падіння авторитету Меджлісу серед кримських татар – це не більше, ніж спроба представити бажане за дійсне.

Правда, особливих досягнень, що виправдовують такий високий рівень довіри, у Меджлісу не було і головний секрет високої підтримки народом свого представницького органу полягає в його максимальній демократичності. Тобто, у значної частини людей виробилося дуже правильне розуміння того, що ефективність діяльності органів місцевого самоврядування і питання про те, хто саме буде в цих органах, залежить від них самих, бо обирають цих людей в меджліси вони самі. Вважаю, що кризи довіри співвітчизників до свого представницького органу ніколи не буде, якщо при обранні членів меджлісів усіх рівнів не будуть порушуватися принципи демократії і максимальної відкритості.

Починаючи з 1991 року, тобто з моменту утворення системи національного самоврядування кримських татар, ми, як відомо, делегатів Національного з’їзду (Курултаю) обирали за двоступеневою системою, а місцеві меджліси – на загальних зборах співвітчизників за місцем їх проживання.

Двоступенева система обрання делегатів Курултаю, а також обрання місцевих меджлісів на загальних зборах має ряд своїх переваг, та деякі недоліки. Головною перевагою є те, що на конференціях виборщиків і зборах перед визначенням свого вибору кандидатам можна задавати питання, обговорювати ці кандидатури. Але існує думка, що подібна система дає можливість певним особам, а точніше, Меджлісу обирати делегатів і членів місцевих меджлісів на свій розсуд. Я не збираюся оскаржувати цю думку, але оскільки якась частина наших співвітчизників так вважає, то з цим потрібно рахуватися. Втім, навіть якщо ця думка абсолютно вірна, інших шляхів проведення виборів у нас просто не було, оскільки проведення виборів за зразком державних у нас, особливо в перші роки, не було ні фінансових, не організаційних можливостей.

У 2009 році після довгих дискусій на засіданнях Меджлісу було прийняте рішення про перехід виборів місцевих меджлісів і делегатів Курултаю за новим методом. На сьогоднішній день вже проведені перевибори місцевих меджлісів майже по всьому Криму, за винятком Севастополя. Обрано 294 меджліси із загальною кількістю 2095 членів меджлісу. Можна сказати, що вибори в цілому скрізь пройшли успішно, активність участі співвітчизників на виборах в середньому по Криму склала більше 55%.

На цій сесії Курултаю нам належить внести відповідні зміни до положення про вибори делегатів Курултаю з тим, щоб провести вибори делегатів наступного складу VI Курултаю вже за новою системою. Можливо, ми внесемо деякі зміни і в співвідношення числа делегатів Курултаю, що обираються за пропорційною системою, тобто від громадських організацій і мажоритарної систем. Серед членів Меджлісу і взагалі наших співвітчизників з цього питання існує досить широкий спектр думок. Одні вважають, що взагалі всіх делегатів слід обирати тільки за пропорційною системою, інші – тільки за мажоритарною системою, треті – порівну, четверті – залишити існуючу пропорцію, тобто 50 делегатів від громадських організацій, а решта 200 – за мажоритарною системою.

Особисто сам я вважаю за можливе залишити колишню пропорцію або ж дещо збільшити, наприклад, до 75-ти число делегатів, що обираються від суспільно-політичних організацій кримських татар.

Друге питання, навколо якого в останні місяці цього року розгорнулася бурхлива і гостра дискусія-питання про кримськотатарський національний гімн.

Як відомо, перша сесія 2-го Курултаю 30 червня 1991 приймала Постанову про кримськотатарський національний гімн, де говорилося, що текстом гімну повинні бути слова першого голови кримськотатарського представницького органу і поета Нумана Челебіджихана «Ант Еткенмен» («Я поклявся»).

Дійсно, багато слів цього вірша дуже підходять для національного гімну, оскільки в них відображено стан нації і рішучість до кінця боротися за його світле майбутнє. Але цей вірш, опублікований вперше в 1917 році в газеті «Міллет» було написано Нуманом Челебіджиханом зовсім не для гімну, а тому в них є і слова, які відображають його особистий душевний стан, міркування про тлінність всього земного, про те, що всі люди смертні і що навіть якщо ти володар, все одно якось за тобою прийдуть могильники, щоб віддати тебе землі. Ці міркування, звичайно, безперечні, але вони не властиві для національних гімнів. Тому питання про зміну слів гімну було присутнє постійно, у тому числі у наших поетів. Але, зрозуміло, зміна тексту гімну – це політичне рішення, яке може бути прийняте тільки Курултаєм. Наші поети внесли свою пропозицію, тобто, деяку зміну в текст гімну, записали його оркестровий варіант і він прозвучав на траурному мітингу цього року. Це викликало широку полеміку, особливо серед нашої діаспори, оскільки їм добре відомо, що по цій зміні тексту гімну Курултай жодного рішення не приймав.

Таким чином, делегатам Курултаю належить розглянути запропонований нашими поетами оновлений текст і прийняти своє рішення. Тобто слід визначитися – приймаємо запропонований нам текст чи ні. Якщо запропонований текст не приймаємо, то можна прийняти рішення про оголошення конкурсу, розраховуючи, що, можливо, буде більш кращий варіант. Але тоді остаточне рішення по гімну можливо лише на наступній сесії Курултаю після проведення конкурсу, а до цього буде продовжувати використовуватися варіант, прийнятий в 1991 році.

І останнє, досить важливе питання, за яким нинішній сесії Курултаю належить винести своє рішення – це про нашу участь в майбутніх 28 жовтня нинішнього року парламентських виборах України.

Але перш ніж перейти до теми майбутніх виборів, скажу кілька слів про підсумки загальноукраїнських виборів до місцевих органів самоврядування, що відбулися у жовтні 2010 року, оскільки за цими підсумками Курултаю також необхідно буде приймати одне рішення.

Головною характерною особливістю жовтневих виборів 2010 року була, мабуть, найменша активність виборців як по Україні в цілому, так і по Криму. Всього в Криму взяли участь у виборах 47,9% зареєстрованих виборців. Активність кримськотатарських виборців традиційно була трохи вищою, але не набагато – лише на 2-3 відсотки. Була проведена значна робота і для розпилення голосів кримських татар. Політичні угруповання з числа кримських татар, основним завданням яких є протидія всім рішенням Меджлісу і Курултаю кримськотатарського народу, балотувалися в основному по Українській селянській демократичній та Соціалістичній партіях. Відповідно, вони вели запеклу пропагандистську кампанію проти Меджлісу і Народного Руху України, за списками яких, за рішенням Курултаю балотувалися наші співвітчизники в депутати ВР АРК, районних і міських рад у Криму.

Тривідсотковий бар’єр для обрання депутатів до Верховної Ради України ці угруповання, зрозуміло, не подолали, але таке завдання перед ними, як видно, і не ставилося. Головне їх завдання полягало в тому, щоб хоч в якійсь мірі нашкодити Меджлісу і сприяти тому, щоб менше було обрано депутатів з числа кримських татар. Треба сказати, що певною мірою їм це вдалося. Наприклад, для обрання депутатом Верховної Ради АРК по мажоритарному округу № 29 Ільмі Умерова, за якого віддали свої голоси 5494 осіб, не вистачило всього 127 голосів. Але ще двоє кримських татар Камілєв Решат і Люманов Енвер, що балотувалися у цьому окрузі, набрали відповідно 400 і 301 голос. В результаті, депутатом був обраний кандидат від партії Регіонів Д.Рогачов, який набрав 5619 голосів

Всього з числа кримських татар на виборах 2010 року було обрано 123 депутати міських і районних рад, що становить 9,2% депутатів цього рівня по автономії, і 870 депутатів сільських і селищних рад, що становить близько 16% всіх депутатів цієї категорії по автономній республіці . До Верховної Ради автономії ми змогли провести тільки 5 депутатів (тобто 5%). Ще двоє осіб кримськотатарської національності були обрані до ВР АРК в основному голосами російськомовних громадян за підтримки Партії Регіонів.

Головною причиною того, що в районні та міські ради, а також у ВР АРК ми змогли обрати менше чисельної пропорції кримських татар у населенні півострова є те, що вибори були за змішаною системою, а в мажоритарних округах перспективи обрання депутатів кримських татар значно нижчі. Тим не менш, загальне число депутатів з числа кримських татар було б трохи вищим, якби активність наших співвітчизників була вищою, і якщо не було б серед наших співвітчизників діячів, які працювали на розкол наших виборців.

На жаль, серед цих розкольників виявилися і деякі члени місцевих меджлісів і навіть 7 делегатів Курултаю. Якщо з приводу рядових співвітчизників ми можемо сказати, що це справа їх совісті, то реакція на подібні вчинки з боку членів нашої системи національного самоврядування, звичайно ж, повинна бути дещо іншою, оскільки вони своїми діями порушують положення Курултаю.

Майже всі члени місцевих меджлісів, які діяли в період минулих виборів всупереч рішенням Курултаю, не були переобрані до нових складів меджлісів під час виборів за новою системою. Що стосується делегатів Курултаю, то в їх відношенні, відповідно до нашого Положенням, рішення приймає сесія Курултаю. Тобто нам необхідно буде провести голосування про виключення їх з числа делегатів Курултаю.

Результати парламентських виборів, що відбудуться в жовтні цього року, безперечно, будуть мати велике значення як для країни в цілому, так і для нашого народу. Крім того, це буде в деякій мірі показником рівня консолідованості нашого народу. Беручи участь у цих виборах, ми маємо також шанс забезпечити присутність у вищому законодавчому органі країни одного чи двох своїх представників.

Таким чином, на цій сесії Курултаю нам належить винести рішення, по-перше, про те, в союзі з якою політичною силою України ми йдемо на вибори, тобто на користь якої з загальноукраїнських політичних партій, що беруть участь на цих виборах, ми рекомендуємо своїм співвітчизникам віддавати свої голоси за пропорційною системою виборів. По-друге, яку кандидатуру у зареєстрованих на території Криму 10-ти виборчих округах з кандидатів у народні депутати України ми підтримуємо і чи висуваємо ми самі кандидатів у цих округах, а якщо так, то кого саме. І, по-третє, якщо досягнута домовленість з якою-небудь політичною партією про включення наших кандидатів у імовірно «прохідну» частину їх передвиборчого списку за пропорційною системою, то кого саме ми пропонуємо на ці місця.

Про те, які і з ким у нас проходили переговори щодо виборів, ми регулярно повідомляли в пресу. Більш докладно щодо парламентських виборів в Україні у нас передбачено окремий виступ Чубарова.

Я ж, у зв’язку з виборами, хочу звернути вашу увагу на одну суттєву обставину. Поза всяким сумнівом, діяльність Меджлісу буде більш продуктивною та ефективною, якщо його голова буде одночасно і народним депутатом України. Хоча б з тієї причини, що він в будь-який час може зустрічатися і обговорювати питання з різними посадовими особами країни.

Про те, що необхідно обов’язково переобрати голову Меджлісу, ми домовлялися ще на сесії Курултаю в 2009 році. Це питання вже не підлягає обговоренню, але були і зараз існують різні думки тільки щодо того, коли саме доцільніше це зробити. Це питання ми обговорювали на одному з останніх засідань Меджлісу, і більшість прийшли до думки, що переобирати голову Меджлісу повинен новий склад Курултаю, який ми будемо обирати восени цього року після парламентських виборів. Я вважаю, що це неправильно, оскільки саме новообраного голову Меджлісу нам слід висунути кандидатом у народні депутати України. Тому я прошу Курултай внести до порядку питання про переобрання голови Меджлісу кримськотатарського народу.

Бажаю делегатам Курултаю плідної роботи і сподіваюся, що прийняті нами рішення будуть на благо нашого народу.