Біля Меморіалу в Києві запалили сотні свічок

19.05.2025

Для вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу в Києві біля Меморіалу запалили сотні свічок, які виклали у формі кримського півострова, національного гербу кримських татар та державного гербу України.

Після запалення свічок дружина першого заступника голови Меджлісу, Посла України в Туреччині Нарімана Джеляла Лєвіза Джелял зачитала вірш наймолодшого кримськотатарського політвʼязня Аппаза Куртамета та відзначила, що цей вірш не сповнений болем і стражданням – він про віру і надію, якою живе кожен, хто знаходиться в російському полоні.

«…Ми знаємо: ще трішки – і настане

Час справедливості, час правди та спасіння.

Нас кличе земля та чекають скелі,

І Чорне море блакитнішим стане,

І хвилі стихнуть – лагідні, мов мати,

Що сина дочекалася до хати.

І, може, назовемо море словом

не «Чорним», а «Блакитним» – по любові.

І більше вже не буде чорних дат

У долі нашого народу.

І щастя повернеться, і світла благодать,

і радість знову буде – Іншаллах!

Я це відчуваю і вірю в це я щиро!

Всевишній могутній! Єдина опора!

Моліться за Крим близькі і далекі,

Хто Крим має в серці, і волю, і Бога»

Після декламування вірша Аппаза до слова вийшов Голова Меджлісу Рефат Чубаров та сказав, що почувши ці рядки, написані в застінках Владимирського централу, він провів аналогію між судьбами наших батьків і дідів та тим, що переживають нинішні покоління, які знов змушені бути вдалі від Батьківщини:

«Для людей того покоління, які дітьми були викинуті з Криму, десятиліттями було єдине прагнення в житті – Крим. І більше нічого. Вони виховали нас, а ми своїх дітей, в любові до Криму. І оце прагнення жити в Криму давало людям можливості єднатися, щоб здійснити свою волю і повернутись до Криму. Ми теж маємо повернутися до Криму, повернутися до свого народу, який зараз живе в умовах російської окупації. Воля і єдність – і ми обов’язково повернемось, як повернулись наші батьки».

Наріман Джелял наголосив на тому, що історична пам’ять – це не лише про минуле, це про теперішнє і майбутнє:

«Сьогодні ми тут не тільки щоб згадати про ті жертви, які кримськотатарський народ поніс 81 рік тому, а й про жертви, які ми віддаємо і сьогодні цьому злу. Віддаємо через те, що людство дало цьому відбутися, Це нагадування про те, що ми маємо зробити все, щоб це зло ніколи більше не поверталось. Нехай ці свічки символізують те світло, те тепло, яким ми хочемо поділитись з тими, хто зараз в окупації, за ґратами, в окопах».