20 лютого 2014 року – початок війни Росії проти України

20 Лютого 2025

З переміщення російських військових підрозділів у Криму в районі Керченської протоки 20 лютого 2014 року розпочалися активні дії зі збройної агресії Росії проти України.

Цього дня до Криму почали прибувати російські війська під виглядом ротації підрозділів Чорноморського флоту РФ. Однак дату 20 лютого мешканці Криму усвідомили лише постфактум. Для всіх, хто тоді знаходився у Криму, початком окупації став ранок 27 лютого, коли на вулицях кримських міст з’явилися російські військові та бронетехніка (на той момент ще без розпізнавальних знаків), а будівлі Верховної Ради та Ради міністрів Автономної Республіки Крим були захоплені російськими спецпідрозділами. 

Саме дата 20 лютого зафіксована на відомчій медалі Міністерства оборони Росії «За повернення Криму». А в заяві Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року та в Законі України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації» 20 лютого 2014 року визначено днем початку російської агресії.

18–20 лютого 2014 року увага всієї України та світової спільноти була прикута до кривавих подій на Євромайдані в Києві. У ці дні силові структури відкрили вогонь по протестувальниках, внаслідок чого загинули понад 100 активістів, відомих як Небесна Сотня. Протести були спрямовані проти режиму президента Віктора Януковича, який восени 2013 року відмовився підписати угоду про асоціацію з ЄС і змінив європейський курс на зближення з Росією.

21 лютого 2014 року Янукович утік з Києва, а через кілька днів був вивезений з військово-морської бази Чорноморського флоту РФ у Севастополі до Росії. 

22 лютого 2014 року Верховна Рада України позбавила Януковича повноважень президента. Цього ж дня новим головою парламенту став Олександр Турчинов, а виконувачем обов’язків міністра внутрішніх справ – Арсен Аваков.

Після втечі Януковича розпочалася інтенсивна підготовка до проведення позачергової сесії кримського парламенту з невідомим порядком денним. 

23 лютого 2014 року на головній площі Сімферополя відбувся багатотисячний кримськотатарський мітинг пам’яті Номана Челебіджихана. Під час мітингу учасники ухвалили два документи: 

– заяву про наявну загрозу територіальній цілісності та суверенітету України, про те, що чинна Конституція Автономної Республіки Крим не відповідає інтересам багатонаціонального кримського суспільства, зокрема й праву кримськотатарського народу на самовизначення у складі України;

– резолюцію, в якій Меджліс кримськотатарського народу вимагав дострокового припинення повноважень Верховної Ради АРК і проведення нових передчасних виборів.

В той самий час, 23 лютого 2014 року, вже фактично окупований Росією був Севастополь – в місті на мітингу був обраний так званий “народний мер” і створені “загони самооборони”.

Публічні заяви спікера Верховної Ради Криму Константинова та його оточення, дозволяли зробити висновки про можливу спробу ініціювати вихід Криму зі складу України. На тлі цієї інформаційної хвилі Меджліс кримськотатарського народу ухвалив рішення про проведення біля стін Верховної Ради АРК мітингу проти сепаратизму в Криму та на підтримку територіальної цілісності України, який призначили на 26 лютого.