Чотиристороння зустріч щодо кримськотатарської проблеми

2 жовтня 2012 року в Києві відбулася зустріч Міністра закордонних справ України Костянтина Грищенка, Міністра закордонних справ Туреччини Ахмета Давутоглу, Голови Ради Міністрів АРК Анатолія Могильова та Голови Меджлісу кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.

Сторони обговорили шляхи вирішення основних проблем, що стоять перед кримськотатарським народом.

На зустрічі були присутні також Надзвичайний і Повноважний посол Республіки Туреччина в Україні Мехмет Самсар.

Відкриваючи дискусію, Костянтин Грищенко сказав, що справжня зустріч проводиться в рамках домовленостей, досягнутих на недавніх переговорах Президента України Віктора Януковича і прем’єр-міністра Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана про спільні зусилля щодо розв’язання проблем кримських татар, що повертаються на свою батьківщину. Також, Міністр закордонних справ України запевнив, що Президент Віктор Янукович ставиться з глибокою повагою до лідерів кримських татар і готовий до тісної співпраці з ними.

При цьому, на думку Костянтина Грищенка, по завершенню майбутніх виборів до парламенту України, на яких Меджліс бере участь в союзі з опозиційними силами, безсумнівно відновиться більш тісна взаємодія Президента України з лідерами кримських татар.

Водночас, Міністр закордонних справ України висловив вдячність прем’єр-міністру Туреччини Реджепу Тайіпу Ердогану і своєму колезі, міністру закордонних справ Туреччини Ахмету Давутоглу, за їх відкриту і чітку позицію в тому, що кримські татари і їх представницький орган для вирішення проблем народу неодмінно повинні тісно співпрацювати з органами влади та керівництвом України.

Міністр закордонних справ Туреччини Ахмет Давутоглу дав високу оцінку заходам, що вживаються Україною у питаннях сприяння поверненню та облаштуванню кримських татар на своїй Батьківщині, а також значним успіхам, досягнутим Україною в цьому питанні.

Потім глава зовнішньополітичного відомства Туреччини озвучив зміст п’яти питань, які були порушені в ході зустрічі Прем’єр-міністра Туреччини Реджепа Ердогана і Президента України Віктора Януковича в Ялті 14 вересня 2012 року. Тоді ж ними було досягнуто згоди, що зазначені питання підлягають більш детальному розгляду на рівні міністрів закордонних справ двох країн за участю керівників Радміну АРК і Меджлісу кримськотатарського народу.

Зокрема, зміст запитань звучить так:

– якнайшвидше ухвалення Верховною Радою України Закону про відновлення прав депортованих радянським режимом зі своєї батьківщини кримських татар та інших етнічних груп;

– відновлення статусу кримськотатарської мови на території Криму в якості однієї з офіційних мов;

– проведення Міжнародного форуму з питання відновлення прав і вирішення соціальних проблем кримськотатарського народу та інших етносів з території України;

– відновлення постійного діалогу Президента України з представницьким органом кримськотатарського народу;

– забезпечення адекватного представництва кримських татар у виконавчих структурах влади АРК.

При цьому, Міністр закордонних справ Туреччини Ахмет Давутоглу зазначив, що якнайшвидше відновлення всіх прав кримських татар та вирішення найбільш гострих проблем неодмінно сприятиме подальшому зміцненню добросусідських і дружніх відносин, активізації взаємовигідного ділового співробітництва між двома країнами. Водночас, голова МЗС Туреччини висловив упевненість, що проведення ініційованого Меджлісом кримськотатарського народу і цілком підтриманого практично всіма акредитованими в Києві дипломатами країн Європи, США і Канади Міжнародного форуму з проблем відновлення прав кримськотатарського народу та інших депортованих буде значною допомогою Україні в подоланні наслідків трагічної спадщини, що дісталася їй від минулого.

Ахмет Давутоглу підтвердив, що уряд Туреччини також підтримує цю ідею і прийме в роботі майбутнього Форуму найактивнішу участь. На його думку, Міжнародний форум було б вельми доречним провести в наступному 2013 році, коли головувати в ОБСЄ буде Україна.

Щодо питання функціонування кримськотатарської мови Ахмет Давутоглу відзначив, що чисельність кримських татар на території Криму дозволяє визнати цю мову однією з регіональних мов відповідно до недавно прийнятого в Україні закону про мови, тим більше, що в цьому ж дусі висловився і Президент України Віктор Янукович під час недавньої зустрічі з прем’єр-міністром Туреччини Реджепом Тайіпом Ердоганом.

Голова Радміну Автономної Республіки Крим Анатолій Могильов у своєму виступі зазначив, що він вже висловлювався на підтримку проведення Міжнародного форуму з проблем відновлення прав кримськотатарського народу та інших депортованих, але за умови, що це буде не просто якась абстрактна дискусія, а захід, що принесе реальну допомогу у вирішенні проблем депортованих. Для цього, на думку Анатолія Могильова, слід спочатку виробити концепцію Форуму, яка передбачала б участь міжнародного співтовариства у вирішенні конкретних питань. Щодо питання про мови Анатолій Могильов також висловився на користь визнання кримськотатарської мови однією із регіональних на території Криму.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв інформував своїх співрозмовників про стан справ щодо прийняття в першому читанні Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою» та підготовки до Міжнародного форуму з проблем відновлення прав кримськотатарського народу та інших депортованих.

При цьому, Мустафа Джемілєв висловив побоювання, що навіть після прийняття закону Верховною Радою України у другому читанні може послідувати «вето» Президента, оскільки в Адміністрації Президента працює частина тих експертів, що виступили проти включення в закон ряду основоположних статей і спонукали тоді діючого Президента України Леоніда Кучму до ветування прийнятого в червні 2004 року аналогічного закону. Тому, на думку Мустафи Джемілєва, дуже важливою є позиція Президента України Віктора Януковича.

З приводу Міжнародного форуму Мустафа Джемілєв сказав, що Верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин передана в Адміністрацію Президента України підготовлена концепція, російський текст якої він зараз передає Анатолію Могильову, а англійські оригінали перешле до міністерства закордонних справ Туреччини та України. Крім того, за словами Мустафи Джемілєва, до кінця поточного року будуть завершені спеціальні дослідження, що проводяться під егідою Верховного комісара ОБСЄ відомими міжнародними експертами по основним проблемах депортованих та шляхи їх вирішення. Презентацію зазначених досліджень і практичних рекомендацій, що будуть запропоновані для розгляду учасниками Міжнародного форуму, планується провести в Києві і Сімферополі в лютому 2013 року.

Мустафа Джемілєв також підтримав пропозицію про доцільність проведення Міжнародного форуму в період головування України в ОБСЄ, тобто в 2013 році.

Щодо питання статусу кримськотатарської мови на території Криму Мустафа Джемілєв відзначив, що в Меджлісу не було і немає особливих заперечень з приводу визнання кримськотатарської мови однією із регіональних на базі прийнятого нещодавно закону про мови в Україні, але, на його думку, у випадку з кримськотатарською мовою , в принципі невірно пов’язувати це питання з чисельністю кримських татар на своїй батьківщині.

Глава Меджлісу зауважив, що, принаймні, теоретично не можна виключити штучне стимулювання збільшення чисельності одного або двох етносів в Криму, в результаті чого пропорція кримських татар на півострові стане менше 10% і тоді в декого може знову виникнути спокуса виключити кримськотатарську з числа офіційних . На його думку, питання це слід було б вирішувати шляхом внесення змін до відповідної статті Конституції АРК, де чітко було б написано, що кримськотатарська мова, як мова корінного народу Криму, поряд з державною українською мовою, є офіційною на території автономії. Подібне ж рішення необхідно буде прийняти і по Севастополю, оскільки це місто зараз не входить до складу автономії.

У свою чергу, Анатолій Могильов зауважив, що малоймовірно виключення кримськотатарської мови з числа регіональних через зменшення пропорції кримських татар у загальному населенні Криму і тому найбільш безболісним вирішенням проблеми було б все ж на базі нового закону України про мови.

Найбільші дискусії викликали два останні питання: про відновлення діалогу керівництва України з Меджлісом кримськотатарського народу і забезпечення адекватного представництва кримських татар у всіх гілках виконавчої влади в Криму.

У своєму виступі Мустафа Джемілєв нагадав, що в травні 1999 року Президент Л.Кучма своїм указом створив «Раду представників кримськотатарського народу при Президентові України», до складу якої включались лише особи, які обираються самими кримськими татарами на своєму Національному з’їзді (Курултаї), тобто члени Меджлісу кримськотатарського народу. Але після президентських виборів 2010 року був виданий новий указ про «Раду представників», згідно якого число членів «Ради» скорочувалося з 33-х до 19-ти і в їх числі 11 осіб, які нікого, крім себе, не представляють і кримськими татарами не обиралися. «Ми до сьогоднішнього дня не можемо точно сказати, хто ж придумав цю дискредитуючу Президента країни провокацію, адже досить ясно кожній розсудливій людині, що представники народу ніяк не можуть призначатися указами – вони можуть тільки обиратися самим народом. Ми довгий час вважали, що це справа рук нового голови Радміну автономії Василя Джарти, бо звідки ж знати президенту 50-мільйонної країни особистості тих людей, які введені до списку підписаного ним складу «ради представників». Але незадовго до своєї смерті Василь Джарти запевнив, що він не має ніякого відношення до цього переформатування «ради» і не має намірів вирішувати з цими людьми проблеми кримських татар. У нас немає підстав не вірити Василю Джарти, тим більше, що він до самих своїх останніх днів обговорював проблеми кримських татар тільки з керівництвом Меджлісу і, незважаючи на тиск зверху, жодного разу не провів засідання оновленої «ради представників», хоча і без восьми членів Меджлісу, що бойкотують цю «раду», там залишалися достатні для кворуму 11 чоловік. Але, що було, то було …. Мабуть зараз і немає сенсу вишукувати винних, необхідно шукати гідні для кожної сторони форми виходу з глухого кута. З нашої точки зору, було б найбільш правильним, якби був виданий новий Указ Президента про «Раду представників кримськотатарського народу», в якому була б відновлена колишня норма про те, що члени «Ради представників» обираються Національним з’їздом (Курултаєм) кримських татар та затверджуються Президентом», – сказав Мустафа Джемілєв.

Анатолій Могильов з цього приводу сказав, що у нього немає сумнівів щодо рівня впливу та авторитету Меджлісу серед переважної більшості кримських татар, але, відповідно до закону, Меджліс має бути зареєстрований в міністерстві юстиції як громадська організація або, якщо завгодно, представницький орган кримських татар. І тільки тоді, на думку Анатолія Могильова, виникає правова база для діалогу органів влади з Меджлісом.

Мустафа Джемілєв відповів, що відповідно до чинного законодавства України будь-яка група осіб може зареєструвати організацію з тією назвою, яка їй подобається. Тому не можна виключити реєстрацію ще десятка організацій з претензією на те, що вони представляють весь кримськотатарський народ не тільки в Україні, але і у всьому світі. Він категорично відкинув можливість реєстрації Меджлісу кримськотатарського народу в якості громадської організації, оскільки це не організація однодумців, число яких тільки в Криму становить понад тисячу, а представницький орган народу.

На питання Ахмета Давутоглу про те, чи не можна ввести норму про статус Меджлісу в розглянутий нині проект закону про відновлення прав депортованих, Мустафа Джемілєв відповів, що це неможливо, по-перше, тому що цей закон зачіпає в основному лише соціальні проблеми депортованих, а по – друге, цей закон вже прийнятий за основу і подібного роду нововведення до другого читання не допускаються. Він також додав, що норма про Меджліс, Курултай кримськотатарського народу міститься в іншому проекті закону під назвою «Про статус кримськотатарського народу в Україні», але перспективи його ухвалення нинішнім складом Верховної Ради України малоймовірні, тим більше, що Головне науково-експертне управління Верховної Ради вже надіслало негативний висновок щодо цього законопроекту. Разом з тим, Мустафа Джемілєв не виключив, що цей законопроект може бути доопрацьований і знову поданий на розгляд парламенту.

В якості тимчасового і компромісного заходу Ахмет Давутоглу запропонував розглянути питання про організацію регулярних зустрічей Президента України з делегацією кримських татар, куди входили б депутати Верховних Рад АРК і України. На що Мустафа Джемілєв відповів, що така форма зустрічі вже пропонувалася Меджлісом, але відповідь поки не отримана.

Торкаючись останнього питання порядку, тобто питання про представництво кримських татар у структурах виконавчої влади автономії, Ахмет Давутоглу зауважив, що, згідно із заявою Мустафи Джемілєва, їх число в органах влади всього в межах 3%, незважаючи на те, що вони становлять близько 13% населення автономії, а за твердженням Анатолія Могильова – число кримських татар в органах влади не менше 12%. Тому, на думку Ахмета Давутоглу, було б доцільно провести досить авторитетне дослідження цього питання, визначити точні цифри і якщо існує, як стверджує одна зі сторін, настільки різкий дисбаланс, то вжити якихось заходів.

Анатолій Могильов повторив, що ніякої дискримінації за національною ознакою в автономній республіці не спостерігається і, за наявними у нього даними, чисельність кримських татар у структурах виконавчої влади цілком відповідає їх загальної пропорції в чисельності всього населення автономії.

Мустафа Джемілєв, у свою чергу, зауважив, що названа ним раніше цифра – 3% дещо застаріла і зараз кримські татари представлені у владних структурах автономії ще менше, оскільки за останні два роки в органах влади відбулися подальші етнічні кадрові чистки. «Я передаю вам список звільнених за останні 2 роки кримських татар з 19 осіб, які займали більш-менш відповідальні пости в структурах автономії. Багато з них були звільнені навіть без спроб пред’явлення їм жодних претензій по роботі. Їм просто сказали, що вони «не вписуються в нову команду» і на їх місця взяли людей інших національностей, і тільки в двох-трьох випадках знову з числа кримських татар, але з політичних мотивів угодних партії влади або тих, що позиціонують себе як опозиція Меджлісу кримськотатарського народу», – сказав М.Джемілєв. Далі він додав, що із задоволенням і публічно спростує свої твердження щодо трьох і менше відсотків кримських татар у виконавчій владі, якщо будуть подані переконливі докази, бажано список прізвищ, що свідчать про благополучну ситуації в сфері управління.

Підводячи підсумки проведеної дискусії, Ахмет Давутоглу зазначив, що можна констатувати майже консенсус по трьом першим обговореним питанням, але по двом іншим, тобто щодо питання про статус Меджлісу як представницького органу кримськотатарського народу і щодо ситуації з представництвом кримських татар у структурах влади можна говорити про щире бажання сторін знайти взаєморозуміння, але потрібна подальша робота в цих напрямках.

На закінчення зустрічі Анатолій Могильов та Мустафа Джемілєв також домовилися про те, що найближчим часом разом, з виїздом на Ай-Петрі, розглянуть питання правового врегулювання діяльності існуючих там підприємств кримських татар.