Айше Сейтмуратовій – 75 РОКІВ!

11 лютого 2012 року Айше Сейтмуратовій виповнилося 75 років.

Цю тендітну, і, здається на перший погляд беззахисну жінку Всевишній обдарував безприкладною мужністю та волею. У семирічному віці, Айше разом з мамою, малолітніми сестрою і п’ятьма братами, як і весь кримськотатарський народ, були безжально вигнані з Криму. Батько Айше – Сеітмурат, призваний в Червону Армію на початку війни, пропав без вісті, а дядько Азіз розстріляний німцями в Багеровському рву.

Після школи Айше вступила і закінчила історичний факультет Самаркандського університету, через рік успішно здала іспити для вступу в аспірантуру Інституту історії АН СРСР, проте її направили для зарахування до Інституту історії АН Узбекистану, де їй було вже прямо відмовлено у подальшому навчанні. І хоча ніхто їй прямо не вказував на причину відмови в аспірантурі, але всі знали, що кримським татарам «замовлена» дорога в науку, тим більше, історичну.

Пізніше, вже в 1967 році, після неодноразових спроб, Айше Сейтмуратову все ж зараховують до аспірантури Інституту історії АН Уз.РСР, але завершити її не вдасться, оскільки вона, як активна учасниця кримськотатарського національного руху, перебувала під невсипущою увагою органів КДБ.

Айше Сейтмуратова двічі (в 1967 і 1971 роках) піддається арештам і судовим переслідуванням за «виготовлення і розповсюдження матеріалів, що ганьблять радянський державний лад» (ст. 191-4 КК Узбецької РСР). Ув’язнення строком 3 роки Айше Сейтмуратова відбувала в мордовських таборах Барашево і Явас.

Однак, судові переслідування і тюрми не зломили Айше Сейтмуратову – після звільнення вона знову в числі активних учасників національного руху.

У 1978 році Айше Сейтмуратова домоглася виїзду з СРСР. Прибувши в січні 1979 року в США, вона знову, але вже в новій якості, продовжила свою боротьбу за відновлення прав кримськотатарського народу, ставши ведучою на радіостанції «Голос Америки».

У роки вимушеної еміграції Айше Сейтмуратова брала участь у багатьох міжнародних конференціях і семінарах, виступала в Сенаті США, зустрічалася з керівниками держав і міжнародних організацій. Скрізь, де було можливо, вона прагнула донести правду про безправне становище кримськотатарського народу і добитися допомоги в його боротьбі за повернення на свою Батьківщину.

Після 11-річної еміграції, в листопаді 1990 року, Айше Сейтмуратова приїжджає в СРСР, щоб вклонитися могилі матері та рідних, які померли в Узбекистані за час її еміграції, потім відвідує Крим, де відразу ж включається в роботу національного руху. У червні 1991 року в якості почесного гостя бере участь в роботі Курултаю кримськотатарського народу, скликаного в Сімферополі 26 червня 1991 року.

У 1992 році Айше Сеймуратова з усією притаманною їй енергією зосереджується на наданні допомоги кримським татарам, що повертаються – організовує в США і Туреччині збір і відправку до Криму гуманітарної допомоги: ліків, медичного обладнання для інвалідів, одягу, продуктів харчування.

Завдяки її зусиллям у 2001 році в Сімферополі відкривається геронтологічний пансіонат для самотніх репатріантів «Къартлар эви», яким вона сама, незважаючи на свій вік, успішно керує донині.

Одночасно, Айше Сейтмуратова побудувала і відкрила в одному з селищ компактного облаштування кримських татар в Сімферополі прекрасно обладнаний архів-бібліотеку для зберігання і використання документів кримськотатарського національного руху.

Айше Сейтмуратова, людина рішуча, коли зустрічається з несправедливістю, проявляє жорсткий характер. Відповідно, користується заслуженим авторитетом не тільки серед своїх співвітчизників, а й людей інших національностей.

Свій 75-річний ювілей, незважаючи на вмовляння багатьох соратників по кримськотатарському національному рухові, громадськості дати згоду для її публічного вшанування в Кримськотатарському театрі, Айше ханум вирішила перебувати на роботі, в колі своїх підопічних – мешканців «Къартлар эви».

З ранку 11 лютого 2012 року близькі друзі, соратники, державні особи, журналісти і просто вдячні Айше ханум люди прийшли привітати її з ювілеєм в «Къартлар эви».

Для всіх гостей, серед яких були Голова Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, його заступники Рефат Чубаров і Ремзі Ільясов, Постійний Представник Президента України в Криму Віктор Плакида і його заступник Ібраїм Мамутов, заступник Голови Ради міністрів Криму Азіз Абдуллаєв, член Президії Меджлісу Сафуре Каджаметова, міністр соціального забезпечення Криму Олена Семичастна, заступник голови Рескомінформаціі Криму Шевкет Меметов, генеральний директор телеканалу «АТР» Ельзара Іслямова, керівник державного ансамблю «Къырым», заслужений артист АРК Сервер Какура і багато інших, знайшли ароматну каву та солодощі, приготовлені самою Айше ханум.

Гостями було висловлено багато добрих і щирих слів та побажань на адресу Айше Сейтмуратової.

«Радянські тюрми і табори не зламали Айше Сейтмуратову, більш того, в порівнянні навіть з багатьма чоловіками, вона зуміла проявити і довести свою мужність і, незважаючи на численні труднощі й переслідування, продовжувати боротьбу за права свого народу. Довгі роки її голос на весь світ говорив про трагедію нашого народу, а міжнародна громадськість дізнавалася про демократичну боротьбу кримськотатарського народу за свою свободу і права», – сказав Голова Меджлісу Мустафа Джемілєв. При цьому, Мустафа Джемілєв особливо підкреслив, що завдяки таким людям, як Айше Сейтмуратова, дійсно стало можливим повернення корінного народу – кримських татар на свою історичну Батьківщину.

На правах давнього друга і соратника Мустафа Джемілєв побажав Айше ханум довгих років життя, міцного здоров’я, успішної реалізації всіх її починань.

Варто зазначити, що Айше Сейтмуратова разом з Андрієм Сахаровим, Оленою Боннер і близькими родичами Мустафи Джемілєва в квітні 1976 року приїжджала в Омськ на його черговий процес, відомий як «Омський процес».