«Нам би дуже хотілося мати, як у інших цивілізованих народів, розумну і конструктивну опозицію, але маємо те, що маємо», – Мустафа Джемілєв

Про можливі провокації в день національного трауру кримськотатарського народу, чому в число його ідеологів потрапили депутати від Партії регіонів і які аналітичні записки СБУ кладе на стіл президенту Віктору Януковичу в інтерв’ю ЛІГАБізнесІнформ розповів голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафа Джемілєв.

– Мустафа-бею, нещодавно в Криму був створений так званий «Кримськотатарський народний фронт». Меджліс відразу після цього заявив про чергову спробу розколу кримських татар. На чому грунтується ця заява, чим нова організація може загрожувати Меджлісу? Хто стоїть за створенням Кримськотатарського народного фронту? Можливо є конкретні люди?

– Ще в перші місяці минулого року ми отримали приблизний план заходів російських спецслужб проти Меджлісу кримськотатарського народу. В одному з пунктів мовилося про плани створити близько півтора десятка кримськотатарських організацій різного спрямування (молодіжних, релігійних, жіночих та інших), причому навіть нехай і антиросійських, але обов’язково опозиційних Меджлісу, а потім об’єднати їх в єдину коаліцію проти Меджлісу. Відверто кажучи, тоді нам це здалося малоймовірним і якоюсь дезінформацією. Ну є у нас угруповання «Міллі Фірка», яке прославилося тим, що в дні російсько-грузинської війни в серпні 2008 року звернулося до Президента Росії з проханням врятувати кримських татар від України, є» угруповання під назвою «Себат» , що відкололося від організації «Авдет», головна турбота якого зводиться до того, щоб отримати земельні ділянки у відповідності зі своїми списками і досить вороже ставиться до «Авдету» і Меджлісу, оскільки і «Авдет» і земельний відділ Меджлісу вважають ці списки складеними не дуже чесно. Є групи вахаббітів, салафітів, джихадистів, хізбутів, хаббашитів, які вважають «правильними» мусульманами тільки себе, а всіх інших «невірними» або, в кращому разі, «помиляються», але досить гостро ворогують між собою. Є створений в грудні 2010 року владою на противагу Духовному управлінню мусульман Криму з метою посилення подальшого розколу серед мусульман так званий «Духовний центр мусульман». Але щоб об’єднати всю цю різношерсту публіку в єдиний «фронт» проти Меджлісу, здавалося завданням неймовірним. Однак, якусь частину все ж об’єднали, а також дійсно створили кілька нових організацій.

Які для цього використовували важелі, залишається здогадуватися. Створюється, наприклад, одна досить голосиста молодіжна група на чолі з одним молодим чоловіком, якого до цього двічі заарештовували і тримали по кілька місяців у в’язниці то за шахрайство і крадіжку в особливо великих розмірах, то за бійку з представниками влади, але благополучно звільняли, хоча інкриміновані статті тягнуть на великі терміни позбавлення волі. Можна знову-таки здогадуватися, на яких умовах, оскільки в радянський час це теж практикувалося. І ось ця молода людина стає однією з найголовніших фігур створеного днями антимеджлісовського «фронту», а трохи раніше – організатором публічного спалення біля театру в Сімферополі опудала голови Меджлісу.

Є в цьому «фронті» люди, які були рішенням Національного з’їзду вигнані з Меджлісу і числа делегатів з’їзду за прямі порушення рішень і норм, прийнятих Національним з’їздом, а також люди, які дуже хотіли на останніх виборах стати депутатами районного рівня, але їх кандидатури не були підтримані конференціями регіональних меджлісів, а тому в надії стати все-таки депутатами кинулися в різні партії («селянську», «соціалістичну» О.Мороза тощо, які теж опинилися в Криму «непрохідними»), а потім стали створювати якісь свої організації релігійного або політичного спрямування, але обов’язково в опозиції до Духовного управління і Меджлісу.

Ніякої загрози Меджлісу, звичайно, вони не представляють. В якійсь мірі їх дії навіть сприяють ще більшій консолідації кримських татар, бо вони на власні очі бачать, яка публіка хоче замінити собою Меджліс. Наприклад, після відомого спалення опудала голови Меджлісу в листопаді минулого року один журналіст сказав керівникові нашого відділу зовнішніх зв’язків: «Ну і політтехнологи у вас в Меджлісі, здорово придумали з цим опудалом!» На запитання, що він має на увазі, той сказав: «Та ладно! Ви ж, напевно, самі все організували, щоб викликати у людей відразу до опозиції…».

Тим не менш, нам би дуже хотілося мати, як у інших цивілізованих народів, розумну і конструктивну опозицію, яка могла б нас десь підправити, пропонувати більш раціональні шляхи вирішення проблем. Але маємо те, що маємо.

– Якщо мова дійсно йде про спробу розколу, то хто за нею стоїть? Кому це вигідно?

– Скажу спершу, кому це не вигідно. У першу чергу, звичайно, не вигідно кримським татарам, бо замість консолідованого відстоювання своїх національних прав і вирішення безлічі проблем, вони змушені будуть витрачати час і енергію поки на взаємну недружню полеміку, а потім, якщо буде спроба реалізувати проголошених цим «фронтом» деяких провокаційних дій, особливо в день Національного трауру – 18 травня, то можуть відбутися більш серйозні і дуже небажані події. Не вигідно і державі в цілому, якщо вона зацікавлена в стабільності на півострові і в цивілізованому вирішенні всіх існуючих проблем. Вигідно це тим, хто не зацікавлений ні в вирішенні проблем кримських татар, ні в благополуччі нашої держави. А таких досить багато і в країні, і за її межами.

– Про що свідчить той факт, що створення Кримськотатарського фронту підтримали два кримських депутата від Партії регіонів? Це спроба ПР послабити Меджліс у Криму перед виборами?

– Один з цих депутатів – Лентун Безазієв, який у бутність спікером парламенту автономії лідера кримських комуністів Л.Грача був затятим комуністом, потім, в період прем’єрства Ю.Тимошенко, став затятим «бютівцем» і ялтинським міським депутатом за списком цього блоку, а після президентських виборів і обрання президентом В.Януковича, звичайно ж, став затятим «регіоналом». Прихильником якої партії стане ця людина в кінці поточного року, покажуть результати жовтневих парламентських виборів і складу нового уряду України. Другий – Едіп Гафаров, теж став «регіоналом» після останніх президентських виборів. А до цього він був широко відомий тим, що на позаминулих місцевих виборах на кошти одного бізнесмена балотувався в депутати від партії «Союз», створював так званий «кримськотатарський блок» з метою якось розпилити голоси кримських татар. Зрозуміло, його блок не пройшов 3-відсотковий бар’єр, але в якійсь мірі він «відпрацював», тобто відірвав якусь частину голосів, в результаті чого в ВР АРК пройшло трохи менше кримських татар. На останніх місцевих виборах ці двоє були єдиними кандидатами від Партії Регіонів в зазначених партією мажоритарних округах і стали депутатами. Обидва вони, а також кілька інших провідних функціонерів створеного кілька днів тому «фронту», включаючи лідера згаданої організації «Міллі Фірка», були указом Президента в серпні 2010 року введені до складу переформатованої «Ради представників кримськотатарського народу». А Меджліс, як відомо, тоді відмовився брати участь в цій «Раді», виходячи з того, що представники народу повинні обиратися, а не призначатися.

Майбутні парламентські вибори, звичайно ж, є однією з мотивацій для спроб посилити розкол серед кримських татар і створити хоч якусь групу з їхнього середовища, яка точно буде на цих виборах працювати на провладну партію, бо виходять з того, що Національний з’їзд кримських татар порекомендує своїм співвітчизникам на цих виборах дещо іншу електоральну поведінку.

– Наскільки сильні позиції Меджлісу в Криму? Чи підтримують Вас, як і раніше, кримські татари? Ви дійсно думаєте, що Кримськотатарський народний фронт може скласти конкуренцію Меджлісу?

– Усім політичним силам властиво дещо перебільшувати свій вплив, щоб привернути до себе ще більше прихильників, але ми намагаємося уникнути цього і оперувати даними незалежних соціологічних досліджень. Бо самообман або спроба не в міру надувати щоки ні до чого доброго не приводить. Так от, відповідно опублікованим в квітні минулого року підсумкам досліджень Центру Разумкова, 7,1% кримських татар вважають, що Меджліс взагалі не захищає права кримських татар, тобто повністю йому не довіряють, 11,4% вважають, що Меджліс явно не достатньо захищає їх права, а решта близько 81 з гаком відсотків цілком довіряють Меджлісу, причому, близько 37% висловилися про діяльність Меджлісу в компліментарних тонах. Якщо взяти до уваги висловлювання Едварда Кеннеді щодо того, що навіть при самих ідеальних правителях близько 20 відсотків населення завжди будуть незадоволені, то з відсотками довіри співвітчизників у нас начебто все в порядку. Для порівняння, за даними того ж Центру Разумкова, лише 12,8 жителів Криму довіряють Радміну і 13,2% – Верховній Раді автономії. Так що «фронтовикам» доведеться шукати прихильників лише серед 18% в тій чи іншій мірі незадоволених Меджлісом людей, але це зовсім не означає, що всі вони так і побіжать об’єднуватися з ними. Наприклад, я себе теж зараховую до тих 11,4 відсотків, які не зовсім задоволені роботою Меджлісу, але я, точно, не піду на «фронт» проти Меджлісу. Про яку-небудь конкуренцію якихось організацій Меджлісу серйозними людьми, мова, звичайно, не ведеться.

– Буквально місяць тому Ви заявляли, що отримали оперативні дані про плани ФСБ Росії щодо розколу кримських татар, зміну лідера Меджлісу і впровадженню в його склад проросійськи орієнтованих репатріантів. Чи можна цей фронт назвати початком такої “операції”?

– Справді, все йде в них по тому плану, який потрапив до нас у руки кілька місяців тому. Але я б сказав, що план виконується якось халтурно. Ну, створили і зібрали в одну компанію кілька організацій проти Меджлісу. А що з цього толку, якщо в цих організаціях всього по декілька чоловік? Та й проводять вони свої зібрання і навіть прес-конференції за щільною охорони ОМОНу. Але для проведення якихось провокацій, мабуть, вони все ж таки дуже знадобляться. Згідно отриманої нами нової інформації, в цьому році ними плануються три головні заходи. Це організація масових заворушень 18 травня, тобто в день національного трауру, коли на площі в Сімферополі збирається максимальне число кримських татар. Передбачається, що знову-таки за допомогою ОМОНу спробують захопити трибуну і розповідати звідти який нехороший Меджліс. Друге – при скликанні Курултаю (національного з’їзду) кримських татар, імовірно в кінці літа, і третє – якщо нам вдасться скликати Міжнародний форум з проблеми кримських татар в кінці цього року. Ну а в проміжках доручено при можливості частіше зустрічатися з зарубіжними делегаціями, що приїжджають до Криму і, звичайно, «викривати» на цих зустрічах Меджліс, а якщо ці делегації будуть виїжджати разом з представниками Меджлісу в місця поселення кримських татар, то влаштовувати там інциденти.

А інформація про те, що ФСБ Росії будує плани щодо усунення нинішнього керівництва Меджлісу і впровадження в це керівництво проросійськи орієнтованих осіб з числа кримських татар взагалі спочатку виходила не від мене, а від МЗС України. Це було одним з пунктів звинувачення при оголошенні нашим МЗС в червні 2009 року персонами non grata полковника військової розвідки Росії (ГРУ ГШ МО РФ ) Лисенка В.С.,що працював в Україні під дипломатичним прикриттям на посаді старшого радника посольства РФ в Києві і заодно «курирував» всі проросійські організації в Україні, і генконсула РФ в Одесі А.Грачова. Відомо також, що оголошений «персоною non grata» в останні два роки приїздив до Криму щонайменше разів п’ять, проводив численні зустрічі з громадянами України, в тому числі і з деякими кримськими татарами. Смію думати, що розмови йшли не про погоду або останні новини культурного життя. На моє запитання співробітникам СБУ, чи погоджені з ними вояжі Лисенка по Криму, відповідали, що їм про це нічого не відомо.

– Навіщо це Росії?

– От і я про це думаю. У них що, своїх проблем не вистачає? Якщо є бажання привернути до себе симпатії корінного населення Криму, то ж куди розумніше було б витрачати кошти не на вербування покидьків, не на провокації, а на вирішення хоча б деяких його соціальних проблем. Наприклад, на будівництво шкіл та сприяння відновлення системи освіти рідною мовою. Тим більше, що минулий російський режим мав пряме відношення до геноциду кримських татар і знищення їх культурної спадщини. Але поки там нагорі люди з гебістським способом мислення, так воно, мабуть, і буде продовжуватися.

Якщо зробити моніторинг російських засобів інформації, які за рідкісним винятком ніяк не назвеш незалежними, на предмет того, як вони протягом останніх 20-ти років викладали події в Криму і, особливо, проблеми, пов’язані з кримськими татарами, то можна виявити, що головний лиходій в Криму – це Меджліс кримськотатарського народу. Те ж саме, якщо зробити моніторинг їх російськомовних братів по духу на території України. А скільки було в тій пресі наскоків на українське керівництво із звинуваченнями, що воно стимулює приїзд до Криму татар з метою змінити на шкоду росіянам демографічну ситуацію на півострові! Правда, в цьому питанні зараз начебто заспокоїлися, оскільки Україна, схоже, прислухалася до дружньої критики «старшого брата» і практично ніяких проблем кримських татар не вирішує – правляча коаліція у Верховній Раді відмовляється голосувати за прийняття закону про відновлення прав депортованих, програма фінансування соціальних програм зведена майже до нуля, рівень представництва кримських татар в структурах управління автономії приблизно в 3-4 рази менше, ніж пропорційно до їх чисельності.

Чомусь у Росії вважають Меджліс головною антиросійською силою в Криму, хоча насправді ми проти росіян і взагалі інших людей за національною ознакою нічого не маємо. І друзів у нас в Росії, особливо в правозахисних і демократичних колах цієї країни, напевно, більше, ніж у всіх інших разом узятих.

– Ви також говорили, що Меджлісу іноді вдається перехопити аналітичні записки СБУ, які пізніше лягають на стіл Януковичу. Про що йдеться в таких записках?

– Це, як правило, досить багатослівні документи, де викладаються основні з точки зору авторів події в кримськотатарському середовищі, даються їм свої оцінки, а потім і деякі рекомендації. Одну таку «аналітику» обсягом 20-25 сторінок, по-моєму, опублікували на якомусь сайті, а потім кілька інших сайтів їх коментували. Суть там зводиться до того, що Меджліс на території Криму залишається основною реальною опозицією влади, а тому пропонуються заходи щодо його ослаблення і надання підтримки опозиційним Меджлісу кримськотатарським організаціям («Міллі Фірка», «Себату», паралельному «духовному центру» тощо) . Там дуже багато дезінформації або інформації на рівні пліток. Пам’ятаю, кілька років тому при зустрічі з начальником кримського СБУ, представивши йому кілька складених їх співробітниками «оперативних донесень» і «аналітичних довідок», я сказав: «Ваші співробітники відрізняються від працівників колишнього КДБ тим, що ті хоч боялися брехати своєму начальству. А у вас дуже сміливі люди».

– Ви останнім часом займаєте досить лояльну до влади позицію. Чому?

– А ми ніколи і не ставили собі за мету бути опозиціонерами влади, бо тільки разом з владою ми можемо вирішувати питання відновлення політичних, культурних та соціальних прав свого народу. У нас же все-таки є якась демократія і якщо влада обрана більшістю, то з нею треба рахуватися, навіть якщо ти сам особисто за них і не голосував. Такі принципи демократії. Але ще з радянських часів ми звикли говорити те, що думаємо, а не те, що подобається владі. Тому у нас завжди складності з владою. Правда, наші складності з радянською владою були куди серйозніші. А якщо зараз деякі наші заяви збігаються з думкою влади, то ми цьому тільки раді.

– Днями Ви зустрічалися з Кучмою. Про що говорили? Піднімали проблеми Криму?

Л.Кучма, мабуть, краще за всіх інших українських президентів розумів суть кримськотатарської проблеми, значення Криму для України і намагався сприяти вирішенню наших проблем. При ньому був встановлений міцний діалог представницького органу кримських татар з вищим керівництвом країни, проводилися в Криму регулярні зустрічі з Президентом, за підсумками яких складалися доручення різним державним відомствам щодо вирішення тих чи інших проблем. Правда, контролю за їх виконанням ніякого не було, а тому вони в більшості випадків, особливо в автономії, саботувалися і не виконувалися. Саме його Указом від 18 травня 1999 року «Про раду представників кримськотатарського народу» представницький орган кримських татар був введений у правове поле України. Тому він користується серед кримських татар великою повагою. Час від часу ми зустрічаємося з ним, щоб обговорити ситуацію, наші проблеми, радимося з ним.

На останній зустрічі в його офісі ми багато говорили про наші плани по скликанню Міжнародного форуму щодо проблем Криму та кримських татар. А у нього, зазвичай, дуже велике коло знайомих серед відомих політичних діячів, президентів, з якими він як і раніше підтримує дружні відносини.

– Могильов очолює Радмін Криму вже більше місяця. Чи вдалося Вам налагодити з ним комунікацію? Його ставлення до кримських татар змінилося за останні роки? Чи можете Ви сказати, що конфлікт з ним повністю вичерпано, чи йому теж вигідне ослаблення Меджлісу?

– Про те, як склалися наші взаємини з ним під час його перебування в Криму на посаді начальника міліції, особливо після подій на Ай-Петрі в листопаді 2007 року і його публікації в «Кримській правді» про кримських татар, ви знаєте. Але ми виходимо з того, що його надіслав до Криму глава держави. І контактуючи з ним, ми як би доводимо свою точку зору і до Президента. На зустрічах ми старі конфлікти не згадували, а говорили тільки про деякі нагальні питання, що вимагають свого вирішення.

Я не знаю, хоче він ослаблення Меджлісу чи ні, напевно, все-таки хоче, оскільки попереду вибори. Але він швидше прагматик, і знає, що реальної альтернативи Меджлісу поки немає.

– Скільки разів з часу призначення Могильова Ви з ним зустрічалися?

– Всього два рази – на другий день після призначення його головою Радміну автономії і в кінці минулого року. Якщо не вважати короткої зустрічі в Анкарі під час офіційного візиту Президента до Туреччини в грудні минулого року.

– Ви анонсували свій відхід з посади глави Меджлісу. Чи не боїтеся Ви, що нова людина на Вашому посту не зможе утримати “розкольницькі” процеси в кримськотатарському суспільстві?

– Як кажуть, кожен народ гідний того керівництва, яке він має. Якщо народу сподобається замість демократично обраного єдиного керівного органу мати різношерстих «князьків», значить бути тому. Але я не думаю, що кримськотатарський народ, що має досить багатий досвід боротьби за свої права, народ, який мав свою державність, допустить таке.

– Кого особисто Ви хотіли б бачити своїм наступником? Рефата Чубарова?

– У нас наступників не буває. Голову Меджлісу обирає Національний з’їзд. Я дійсно при одній із спроб покинути пост голови Меджлісу на сесії Курултаю пропонував кандидатуру Чубарова, але це зовсім не означає, що немає інших гідних кандидатур.

– Ви також казали, що більше не підете в депутати. Ваша позиція в цьому питанні не змінилася? Якщо не змінилася, то хто буде балотуватися в нардепи? По мажоритарних округах або в складі якихось партій? Наскільки великі шанси представників Меджлісу потрапити в парламент?

Всього виборців – кримських татар близько 150-ти тисяч. Практика всіх виборів на території України за останні 20 років показала, що за рекомендацією Національного з’їзду або Меджлісу кримськотатарського народу голосують від 65-ти до 85-ти відсотків кримських татар, що беруть участь у виборах. Маючи такий досить консолідований електорат, ми маємо підстави при укладанні передвиборчої угоди з будь-якою загальноукраїнською політичною силою говорити про необхідність включення в явно прохідну частину списку партії за пропорційною системою як мінімум двох наших представників. Я б хотів, щоб цими кандидатами були новий голова Меджлісу і його перший заступник. Це дасть їм можливість більш ефективно домагатися рішення і деяких національних проблем.

А шансів на обрання наших представників у мажоритарних округах практично немає, тим більше зараз, коли округи будуть укрупнені вдвічі і де частка кримських татар буде від 2 до 15 відсотків. Але зате кримські татари можуть активно підтримати в цих округах тих кандидатів, яких висуне союзна нам політична сила.

Питання про те, з якою партією в союзі ми підемо на вибори і хто буде від нас кандидатом у депутати, буде вирішуватися на Національному з’їзді.

– На Ваш погляд, що змінилося в Меджлісі за ті роки, коли Ви його очолювали? Чи вдалося Вам згуртувати кримських татар? Назвіть свої головні досягнення і, можливо, невдачі?

– Великими досягненнями похвалитися не можемо, а якщо почну перераховувати чого ми не змогли досягти або зробити, то вийде дуже великий список. Але я абсолютно впевнений в тому, що не будь у кримських татар єдиного демократично обраного представницького органу, ситуація як в положенні кримських татар, так і на півострові в цілому, була б набагато гіршою.