«Для нас дуже важливо, щоб ПАРЄ знала про проблеми кримських татар», – М. Джемілєв

22 Вересня 2011

22 вересня 2011 року в офісі Меджлісу Голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафа Джемілєв зустрівся зі cпівдоповідачами ПАРЄ з питань моніторингу дотримання Україною своїх зобов’язань перед Радою Європи Марієттою де Пурба-Лундін і Майлісом Репсом, яких супроводжував секретар комітету ПАРЄ Бас Кляйн. На зустрічі були присутні перший заступник Голови Меджлісу Рефат Чубаров, керівник відділу зовнішніх зв’язків Меджлісу Алі Хамзін і керівник Секретаріату Меджлісу Заїр Смедляєв.

Глава Меджлісу Мустафа Джемілєв відповів на ряд питань співдоповідачів комісії ПАРЄ, що стосуються процесу повернення, облаштування і відновлення прав кримськотатарського народу. Окремо було обговорено стан національної освіти, земельних питань та рівень безробіття серед кримських татар. Було особливо відзначено, що за період незалежності України так і не були прийняті закони, які необхідні для регулювання складного процесу адаптації в українському суспільстві депортованого кримськотатарського народу, що став жертвою політики комуністичного режиму СРСР в ХХ столітті. В результаті, кримськотатарський народ знаходиться в дискримінаційному становищі, яке посилює в ньому негативні процеси, пов’язані з асиміляцією і втратою самоідентичності, що на сучасному етапі можна розглядати як гуманітарну катастрофу.

«Для нас дуже важливо, щоб ПАРЄ знала про проблеми кримських татар», – сказав у своєму привітанні М. Джемілєв. У 2000 році, за словами Джемілєва, була прийнятаофіційна постанова ПАРЄ щодо вирішення ряду проблем кримських татар, а також проводилися слухання в парламенті України, де було вироблено ряд рекомендацій щодо вирішення проблем нашого народу, «але, на жаль, ні резолюція ПАРЄ, ні рекомендації українського парламенту не були виконані». «Останнім часом, мало того що відсутній будь-який прогрес у вирішенні кримськотатарського питання, але й спостерігається певний крок назад», – переконаний він.

Глава Меджлісу, говорячи про наслідки депортації і процес повернення кримських татар на свою єдину етнічно тотожну батьківщину – Крим, звернув увагу своїх співрозмовників, що за 20 років незалежності Украни, так і не була сформована загальнодержавна програма, спрямована на усунення наслідків злочинної депортації кримськотатарського народу. «Якщо ПАРЄ озвучить свою офіційну думку щодо законопроекту«Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою »- це буде значним кроком у просуванні такого важливого і єдиного законопроекту, який стосується відновлення колективних прав депортованих народів», – сказав глава Меджлісу, який є одним з авторів озвученого законопроекту в ході діалогу зі співдоповідачами комісії ПАРЄ на тему правового врегулювання кримськотатарської проблематики.

Великий інтерес у гостей Меджлісу викликала одна з найактуальніших сьогодні проблем – земельні відносини в Криму та наділення кримських татар земельними ділянками для будівництва особистого житла. Звернувши увагу співдоповідачів ПАРЄ комісії на наявні несправедливості в земельному законодавстві України, закладені перед масовим поверненням народу на свою землю, М.Джемілєв відзначив, що вони не заважають сьогодні керівництву автономії необ’єктивно інформувати міжнародну громадськість про нібито високий відсоток кримських татар, забезпечених землею.

За словами Джемілєва, озвучені главою парламенту АРК В. Константіновим 67 тис. земельних ділянок, які депортовані громадяни отримали за минулі 20 років, є в більшості своїй результатом особистої ініціативи кримських татар, самостійно і всупереч закону, вимушених 20 років тому займати землі, так як не мали можливості отримати її від держави в рамках закону. «Тому, можна говорити про те, що понад 90% із зазначених 67 тис. земельних ділянок – це самозахоплення, з яких влада намагалася вигнати людей, але в результаті, все ж змушена була віддати у власність людям», – заявив глава Меджлісу.

Продовжуючи інформувати своїх візаві про наявні труднощі, які ведуть до втрати кримськими татарами своєї національної ідентичності, керівництво Меджлісу звернуло увагу на проблему в національній освіті. «Сьогодні існують 15 кримськотатарських шкіл, які за 20 років насилу були відчинені, – відзначили представники Меджлісу, – лише дві школи побудовані з нуля, решта ж 13 пристосовані під загальноосвітні навчальні заклади зі старих будівель дитсадків і занедбаних приміщень». При цьому, враховуючи останні тенденції державного фінансування програми повернення та облаштування депортованих громадян, практично відсутні надії на появу в Криму нових національних шкіл. «Сьогодні лише 1 із 10 кримськотатарських дітей мають можливість здобувати освіту рідною мовою».

Серед порушених тем в бесіді з делегацією співдоповідачів Комісії ПАРЄ з питань дотримання зобов’язань державами-членами Ради Європи, керівництво Меджлісу, приводячи відомі факти багаторічних спроб «козачих структур» встановити поклонні хрести при в’їзді в населені пункти Криму, а також актів вандалізму щодо святинь кримських татар, які почастішали, вказало на присутність високого рівня провокаційно налаштованих проросійських організацій, що використовують кримськотатарське питання, як метод дестабілізації міжнаціонального миру в Криму.

Перший заступник Голови Меджлісу переконаний, що переважна більшість прав кримських татар не може бути забезпечена через відсутність правового врегулювання колективних прав. «Навіть там, де ми, відповідно до українських законів могли б захищати свої індивідуальні права, на жаль, не можемо це зробити, тому що деякі сфери не враховують кримськотатарський фактор», – вважає Чубаров.

Як відомо, одним із пріоритетів у вивченні моніторингового комітету ПАРЄ є тема виборчої системи, тому Рефат Чубаров повідомив, що жодна виборча система не є досконалою, але існуюча виборча система в Україні для кримських татар подвійно неприйнятна. «Вибори депутатів Верховної Ради Криму і місцевих рад АРК, що відбулися 31 жовтня 2010 року за змішаною виборчою системою, показали, що кримські татари, в силу свого дисперсного проживання, не в силах проводити своїх співвітчизників у представницькі органи влади. Сьогодні вже очевидно, що без серйозного міжнародного залучення, українські політики не здатні, не будуть і не бажають вирішувати кримськотатарську проблему », – підсумував він.

Висловлюючись щодо підсумків зустрічі з керівництвом Меджлісу, співдоповідачі комітету ПАРЄ Маріетта де Пурба-Лундін і Маіліс Репс підкреслили, що Україна все ще не виконала всі зобов’язання перед Радою Європи і їх візит в регіони України в першу чергу обгрунтований ставленням України до національних меншин, які проживають в державі. «Остаточні висновки будуть представлені за підсумками завершення нашого українського туру та обміну думками з нашими колегами в Комітеті, – сказали співробітники Моніторингового комітету ПАРЄ. Але, тим не менш, ми вже відзначаємо, що бачимо проблеми у відношенні з національними меншинами, особливо це позначається на кримських татарах, які повертаються і облаштовуються в Криму ».

Співдоповідачі комітету ПАРЄ підтвердили, що рівень безробіття серед кримських татар набагато вищий в порівнянні з іншими представниками населення Криму і України, «але наявність проблеми – це виклик до її подолання, ми (ПАРЄ) впевнені в їх майбутньому вирішенні».

Для довідки: Співдоповідачі комітету ПАРЄ перебувають в Україні з 19 по 23 вересня 2011 року з робочим візитом з метою збору інформації для підготовки чергової доповіді щодо виконання Україною обов’язків і зобов’язань перед РЄ.