Відносно державних мов Криму повинні бути передбачені рівноправні умови і гарантії

28 Березня 2015

Громадська палата Криму, розглядаючи законопроект про функціонування державних мов в Криму, виступила проти обов’язкового вивчення кримськотатарської та української мов в освітніх установах республіки.

Про це агентству е-Крим повідомив голова комісії з питань освіти і науки, у справах молоді та спорту Громадської палати Криму Олександр Рудяков. Він зазначив, що комісія зробила висновок, в якому рекомендувала не примушувати учнів вивчати будь-якy мовy.

«Сьогодні ми стурбовані тим, що цілий ряд наших земляків наполягають на тому, щоб в школах Криму крім державної мови російської вивчалися ще кримськотатарська та українська мови. Ми намагаємося з цим боротися, оскільки вважаємо, що ми довго жили в умовах мовного примусу, коли школярі вчили українську мову», – заявив Рудяков.

У Меджлісі кримськотатарського народу переконані, що реалізація права на навчання і виховання на державних і рідних мовах є основоположним фактором міжнаціональної та міжконфесійної злагоди на півострові і вважають, що відносно мов повинні бути передбачені рівноправні умови і гарантії.

Як зазначає член Меджлісу кримськотатарського народу Абдураман Егіз, на сьогоднішній день кримськотатарська мова є однією з державних мов Криму і дане рішення – демонстрація політичної волі президента, з цього випливає беззаперечне слідування існуючим законам.

«Закони та рішення влада зобов’язана виконувати, тому змушені висловити своє здивування марній полеміці окремих бюрократів і громадських діячів, які взялися вирішувати роль державної кримськотатарської мови у сфері освіти. Статус державної має бути реалізований на практиці і не залишатися лише статтею конституції виключно для політичних торгів», – зазначає Егіз.

Як підкреслює член Міллій Меджлісу, це і вільне ведення діловодства і документації на даній мові, і введення обов’язкового предмета в освіті, і повсякденне використання мови лідерами думок, політиками, чиновниками та діячами культури.

«У разі якщо подібного явища ми не спостерігаємо, можна сміливо констатувати невиконання законів на цій території. Проблеми потрібно вчитися вирішувати, а не створювати нові. Немає необхідності заново винаходити велосипед. Міжнародний досвід на своєму прикладі демонструє вирішення проблеми освіти при двох-трьох державних мовах. Підсумковим результатом послідовного вивчення кримськотатарської державної мови має стати всеосяжне його використання в суспільно-політичному житті Криму», – вважає Абдураман Егіз.

На думку члена Меджлісу кримськотатарського народу Гаяни Юксель, заяви про необхідність скорочення годин на вивчення кримськотатарської та української мов у загальноосвітніх школах, висловлені представниками кримського керівництва та громадськості на окремих заходах і опубліковані в ЗМІ, йдуть врозріз не тільки з чинним законодавством, а й суперечать природному праву людини на користування рідною мовою. Вона зазначає, що в основоположному документі – Конституції – багатьох країн, у тому числі і РФ, громадянам гарантується право як на користування рідною мовою, так і на вільний вибір мови спілкування, виховання, навчання і творчості.

«Вже давно встановлена ​​значимість рідної мови для самовизначення представників того чи іншого народу, їх ментальності, збереження традиції. Особливо важливо це відносно кримськотатарської мови, що знаходиться з одного боку під загрозою зникнення в глобалізованому світі, а з іншого – суттєво підломленною в силу відомих трагічних подій ХХ століття. Для розвитку кримськотатарського народу, рідна мова є таким же важливим фактором, як Батьківщина, земля, сім’я і вогнище. Безсумнівно, на даному етапі все це робить сферу національної освіти однією з найбільш важливих і пріоритетних, а питання, пов’язані з проблемою викладання мови, невідкладними для вирішення», – зазначає Юксель.

Гаяна Юксель вважає, що основи мови повинні закладатися у дитини в ранньому віці, «а це неможливо, насамперед, без повноцінного викладання мови в школі, без природного мовного середовища в сім’ї, оточенні, а також без функціонування мови в усіх сферах соціального життя».

«При цьому якщо скоротити кількість годин у школі на рідну мову, а тим більше повністю вивести вивчення мови з програми, то це катастрофічно відіб’ється на самій мові, і поставить під загрозу можливість її розвитку. Важливим є участь мови в поліетнічному житті Криму, можливість безперешкодного функціонування трьох державних мов Криму, їх повноцінного використання у всіх сферах суспільної діяльності, в діловодстві, ЗМІ. В іншому випадку, закріплені в законодавстві норми і запевнення про право людини на користування рідною мовою, залишаться лише декларативними заявами», – підкреслює Юксель.