Прес-конференцію «Кирим» прокоментували члени Меджлісу кримськотатарського народу

3 березня 2015 року відбулася прес-конференція громадського руху «Кирим», очолюваного віце-спікером Держради Криму Ремзі Ільясовим, на якій його представники заявили про створення однойменної фракції “Кирим” в Курултаї кримськотатарського народу.

За словами керівника секретаріату «Кирим» Мурата Язиджієва, фракція вже об’єднала 105 з 248 делегатів Курултаю. За словами заступника голови руху, голови Бахчисарайської райради Рефата Дердарова, фракція має намір ініціювати проведення національного з’їзду кримських татар – Курултаю у квітні-травні цього року, на якому планують дати оцінку діяльності Меджлісу, вибрати виконуючим обов’язки голови Меджлісу Р. Ільясова і в перспективі змінити главу Меджлісу Рефата Чубарова. Крім того, представники громадського руху «Кирим» заявили про намір зареєструвати Меджліс як громадську організацію в рамках російського законодавства.

Минулу прес-конференцію членів громадського руху «Кирим» прокоментували члени Меджлісу кримськотатарського народу.

Делегат Курултаю, член Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров:

Рух «Кирим» не вийшло, більшість у Меджлісі не вийшло, тепер блеф про 105 прихильників серед делегатів Курултаю… Що далі? Немає у нас стільки зрадників, немає – зрозумійте, нарешті!!!

Такої кількості делегатів у фракції “Кирим” немає.

Раніше представники руху «Кирим» вели розмови про можливе засідання Меджлісу. Насправді вони набрали, за різними оцінками, 6-8 чоловік – членів Меджлісу. Якщо ці пропорції перевести на Курултай, то так само і Курултай зібрати їм не вдасться.

До того ж учасники прес-конференції некомпетентні: не можна представницький орган зареєструвати як громадську організацію. Для визнання Меджлісу і визначення його місця в правовому полі необхідний відповідний Закон, а при переобранні Голови виконуючий обов’язки не передбачений…

Якщо у них є вплив на фактичну владу, нехай повернуть до Криму Лідера кримських татар, Голову Меджлісу кримськотатарського народу та інших, нехай закриють надумані кримінальні справи і звільнять необгрунтовано утримуваних під арештом. На цьому тлі можливі контакти з конкретних питань або заходам.

Делегат Курултаю, член Президії Меджлісу кримськотатарського народу Емінє Авамілєва:

Перш за все, ініціаторам ідеї реєстрації Меджлісу як громадської організації я настійно рекомендую звернути увагу на документи, що регламентують діяльність Меджлісу і Курултаю кримськотатарського народу, розібратися, що представляють собою поняття «виборне представництво» і «об’єднання громадян», зокрема громадська організація, вивчити історію національного руху, мотиви створення на початку 90-х років органу національного самоврядування кримських татар, а також вивчити міжнародну практику в частині захисту прав корінних народів.

Більш того, в постанові Верховної Ради РК від 11 березня 2014 року «Про гарантії відновлення прав кримськотатарського народу та його інтеграції в кримське співтовариство» говорилося про легалізацію Меджлісу не як громадської організації, а як представницького органу самоврядування кримськотатарського народу, що передбачають норми міжнародного права.

Що стосується діяльності Меджлісу і тих питань, які хвилюють окремих делегатів Курултаю, можна розглянути їх на засіданні Меджлісу, не скликаючи Курултай.

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Айдер Аджимамбетов:

Є обираємий орган самоврядування кримськотатарського народу – Курултай, і в цього органу є Регламент, відповідно до якого повинні працювати делегати, кожен делегат має право відповідно до цього Регламенту вносити будь-які питання, що стосуються життя кримських татар, до порядку денного засідання, проте рішення по ним приймається більшістю голосів.

Що стосується питання реєстрації Меджлісу кримськотатарського народу як громадської організації, то я вважаю це недоречним. Оскільки сам Курултай полягає, в тому числі з делегатів, які представляють кримськотатарські громадські організації. Як ми знаємо, останні вибори в Курултай проходили за змішаною системою і в них брали участь різні організації, п’ять з яких увійшли до складу Курултаю. Це питання вимагає серйозних дискусій у Міллій Меджлісі та обговорення всіх можливих варіантів.

Делегат Курултаю, член Президії Меджлісу кримськотатарського народу Алі Хамзін:

Ініціатива минулої прес-конференції щодо проведення Курултаю кримськотатарського народу з аргументом підтримки цієї ідеї від імені 105 делегатів – всього лишь намір…

Що стосується створення якоїсь фракції “Кирим”, то вона не відповідає положенню про Курултай, а заява про реєстрацію Меджлісу кримськотатарського народу як громадської організації – м’яко висловлюючись, вкрай неправильна заява, по суті…

Система Курултай-Меджліс – це представницький орган нашого народу, який ніяк не може бути зареєстрований на рівні громадської організації.

Навесні минулого року Росія прийняла абсолютно нестандартне рішення про приєднання Криму до складу РФ, в порушення багатьох положень міжнародного права, вона, і у випадку з реєстрацією Меджлісу, повинна діяти таким же нестандартним чином, сприймаючи його як представницький орган народу, а не як громадську організацію, навіть якщо це порушує внутрішнє законодавство.

Найпростіший варіант в даній ситуації, на мою думку, наступний: РФ потрібно лише відновити нею ж перерваний діалог з Меджлісом на базі документа від 11 березня 2014 року «Про гарантії відновлення прав кримськотатарського народу та його інтеграції в кримське співтовариство».

Об’єктивну формулу діалогу з владою запропонував заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял, яка передбачає форму контакту з владою щодо вирішення конкретних питань, пов’язаних з кримськими татарами, не проводячи Курултаю кримськотатарського народу. Я підтримую його позицію і зацікавленим особам рекомендую ознайомитися з нею.