10 грудня – Міжнародний день прав людини

10.12.2025

10 грудня світ відзначає день, коли 1948 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила Загальну декларацію прав людини – документ, покликаний стати універсальною гарантією свободи, гідності та недоторканності кожної людини, де б вона не жила.

Після трагедій Другої світової війни засновники Організації Об’єднаних Націй усвідомлювали необхідність доповнити Статут ООН актом, що закріпив би фундаментальні права та свободи, які не може порушити жодна держава. Майже два роки тривала робота над декларацією, і 10 грудня 1948 року світова спільнота з трибуни ООН урочисто проголосила її своїм морально-правовим дороговказом.

Однак СРСР , як і Білоруська та Українська РСР, – утрималися під час голосування. Формально радянська делегація на чолі з Андрієм Вишинським заявила, що документ нібито «недоопрацьований» і «занадто формальний». Та за цими словами ховалася справжня причина – страх. Страх, що масові злочини, які радянська влада продовжувала чинити і після війни, потраплять у поле міжнародного розгляду та поставлять під загрозу саму природу тоталітарного режиму.

Цинізм ситуації був разючим. У той час, коли з трибуни ООН проголошували універсальні цінності й права людини, кримськотатарський народ уже понад чотири роки гинув у місцях спецпоселень, куди його насильно депортували 18 травня 1944 року. Так, за два тижні до ухвалення декларації –26 листопада 1948 року – Президія Верховної Ради СРСР видала указ, який передбачав 20 років каторги за «самовільний виїзд», тобто спробу втечі зі спецпоселень.

Разом із кримськими татарами в тих умовах перебували й інші народи, насильно позбавлені рідної землі: корейці, німці, фіни-інгерманландці, карачаївці, калмики, чеченці, інгуші, балкарці та турки-месхетинці. Для багатьох із них депортація означала не лише вигнання, а й знищення національних автономій. Зокрема, й Кримської – автономії кримськотатарського народу.

У ті ж роки на заході України сили Української повстанської армії продовжували боротьбу за незалежність України , чинячи опір радянському режиму до середини 1950-х, а подекуди – навіть до 1960-х років. Радянський Союз, «тюрма народів» у буквальному сенсі, не мав наміру дотримуватися принципів Загальної декларації прав людини, яку ООН щойно ухвалила.

Попри те, що СРСР відмовився підтримати документ, Загальна декларація прав людини стала важливим глобальним орієнтиром. Вона створила новий міжнародний стандарт і надала поневоленим та репресованим народам інструмент, на який вони могли спиратися в боротьбі за свободу, гідність і право на повернення на рідну землю.

Кримськотатарський національний рух, який обрав шлях ненасильницької боротьби, послідовно спирався саме на положення Загальної декларації прав людини. У ній він знаходив моральне й юридичне підтвердження права кримськотатарського народу на батьківщину, на відновлення національно-територіальної автономії, на життя без страху та переслідувань.

Положення Загальної декларації прав людини стали основою Декларації про національний суверенітет кримськотатарського народу та інших документів, ухвалених Другим Курултаєм кримськотатарського народу (26–30 червня 1991 року).

Російсько-українська війна, що розпочалася в лютому 2014 року окупацією Криму, а з 2022 року переросла у повномасштабне вторгнення, супроводжується масовими убивствами, репресіями та переслідуваннями на окупованих територіях.

Російська Федерація перетворилася на державу-терориста, яка грубо зневажає Загальну декларацію прав людини та всі інші міжнародні акти у сфері прав людини й прав народів. Лише в окупованому Криму сотні людей, переважна більшість із яких – кримські татари, незаконно позбавлені свободи.

Гірко усвідомлювати, що титанічні зусилля правозахисників, політиків і дипломатів, спрямовані на утвердження людської гідності та рівності народів, знову поставлені під загрозу та відкинуті до реалій середини ХХ століття.

Проте саме сьогодні, коли Україна стоїть на передовій боротьби за свободу, конссолідація демократичних і вільнолюбних народів навколо неї повертає надію. Перемога України відкриє шлях до відновлення міжнародних принципів, закладених у Загальній декларації прав людини, та зміцнить віру у світ, де права людини мають найвищу цінність.

З Днем прав людини, дорогі співвітчизники!

Голова Меджлісу кримськотатарського народу

Рефат Чубаров