Новини

Визначився переможець конкурсу премії імені видатного поета сучасності Ешрефа Шем'ї-заде за 2010 рік 18 червня 2011 року

Комісія з літературної премії імені Ешрефа Шем'ї-заде підвела підсумки конкурсу за 2010 рік.

Премія імені Ешрефа Шем'ї-заде, заснована в 2008 році на честь 100-річчя поета благодійним фондом «Джан Юректен» («Від щирого серця») Ебазера Еміраджиєва, цього року вручається втретє. Цієї престижної літературної премії першим в 2009 році удостоївся нині покійний письменник Сафтер Нагаєв за книгу «Девир аралик'ларинда» («На стику століть»). У 2010 році премія була вручена вірному учневі Ешрефа Шем'ї-заде письменнику Різі Фазилу за книгу «К'алем уджиндан» («З кінчика пера») і за величезний внесок у справу популяризації творчості поета.

У нинішньому році на конкурс пройшли три номінанти:

  1. Закір К'уртнезір - літературне есе «Бабачиг'им, Сізні к'айдан тапайим» («Де тепер я Вас знайду, татку»);
  2. Айше Кокієва - книга «К'иримтатар ве четель едебіяти» («Кримськотатарська та закордонна література»);
  3. Сервер Бекіров - збірка віршів «Кябе йолу» («Дорога до Кааби»).

Члени комісії: Різа Фазил (голова), Ділявер Осман (секретар), Шерьян Алі, Уріє Едемова, Ібраїм Чегертма, Сейран Сулейман, Айдин Шем'ї-заде (син поета), Ебазер Еміраджиєв (засновник премії), обговоривши відібрані на конкурс книги, в результаті таємного голосування переможцем конкурсу за 2010 рік визначили письменницю Айше Кокієву за книгу «К'иримтатар ве четель едебіяти», з урахуванням її великого внеску у розвиток кримськотатарської літератури.

Премія переможцю конкурсу буде вручена в урочистій обстановці в Кримськотатарському академічному музично-драматичному театрі.

Торжество, приурочене до дня народження Ешрефа Шем'ї-заде, відбудеться 23 червня 2011 року.

Початок о 18.00 годині.

Комісія по премії

Довідка:

Поет Ешреф Шем'ї-заде

Ешреф Шем'ї-заде народився 21 червня 1908 року в м. Євпаторії. Його батько Афуз Абдураман Шем'ї, який навчався в Бухаресті та Істанбулі, був високоосвіченою людиною, онуком відомого громадського діяча і мислителя Абдугафара-Челебі.
Поет, який сприйняв в дитинстві віршований стиль класиків кримськотатарської поезії від Ашик' Умєра до Мемета Нузєта, в підлітковому віці захоплювався поезією Пушкіна, в юності - Єсеніним і Маяковським. Ешреф Шем'ї-заде став одним з основоположників кримськотатарської поезії нового часу - і по віршованому стилю, і за змістом. Його поетична мова визначила поетику багатьох кримськотатарських поетів 20 століття.
Вірші молодий Ешреф Шем'ї-заде почав писати дуже рано. Вірші п'ятнадцятирічного юнака вже вражають образністю і досконалим володінням формою. Юний поет увійшов у поезію радісними, наповненими світлих надій віршами. Це, дійсно, були роки великих надій, коли після столітньої боротьби за збереження національної ідентичності кримським татарам були надані значні права в будівництві своєї культури.
Ешреф, який активно цікавиться подіями епохи, володіє широким кругозором та отримав хорошу для своїх років освіту, був повний сил і вірив у своє призначення. Він активно включився у боротьбу за втілення планів щодо національного будівництва, і ця боротьба надихала його. Йому було вісімнадцять років, коли його призначили вченим секретарем комісії щодо переходу кримськотатарської писемності з арабської на латинську графіку. Одночасно він редагував молодіжний журнал "Коз Айдин".
У березні 1930 року Ешреф Шем'ї-заде вступив на літературно-сценарний факультет Державного інституту кінематографії. Роки навчання в Москві зробили величезний вплив на розвиток особистості поета, чому сприяли дружні зв'язки, що зав'язалися з діячами культури старшого покоління зі своїми однолітками, які пишуть як російською мовою, так і іншими мовами народів Радянського Союзу та ряду європейських країн.
Поезія Ешрефа Шем'ї-заде була надзвичайно популярна серед молоді, кожен вірш поета був очікуваною та бажаною подією у всіх куточках Криму. До Ешрефа в кримськотатарській поезії не було такого звернення до коханої, яке сприйняли його послідовники.
Поряд з ліричними віршами поет пише і великі поетичні полотна. Після публікації поеми "Дніпрельстан" в 1931 році Ешреф Шем'ї-заде входить до числа видатних поетів країни, про що свідчить поява про нього окремої статті з фотографією в Великій Радянській Енциклопедії.
Все ще було попереду - і тріумф, і гоніння, і вигнання, і нові поетичні висоти.
У наступні роки з-під пера поета вийшло чимало гірких рядків. І гіркота ця була обумовлена не тільки важкою долею самого поета, який двічі піддався арешту НКВД, і не тільки трагедією 44-го року, коли його народ був висланий з давньої своєї батьківщини в далеку Азію. Як сказано в Біблії - "в багатьох знаннях багато печалі". Поет Ешреф добре знав історію, сповна пізнав і злети, і падіння, від віку призначені синам людським в земному житті. Його філософські восьмистишшя займають багато місця у творчості повоєнних років.
Вершиною творчості поета по праву визнана поема "Козьяш Дивар" - "Стіна сліз". Це епічне сказання про кохання та відданість. Поема "Козьяш Дивар" наповнена і минулим, і теперішнім, і майбутнім. Протяжність простору сполучається в поемі з неохватною таємницею людських доль:
За хребтами гор — хребты,
За годами — сотни лет.
Много в мире суеты
Неизвестных благ и бед.

Кто пришел — нельзя познать,
Кто уходит — знать не надо.
Не предугадаешь града,
Что смертельным может стать.
День за днем чредой идёт,
Движется за годом год.
Не закончил все дела,
Глядь — а жизнь уже прошла...

Земного життя поету було відпущено без малого сімдесят років - це до образливого мало.
Помер Ешреф Шем’ї-заде в Москві. Подолавши перепони, дружина і сини поета змогли поховати його в рідній кримській землі ...
В одному зі своїх пізніх віршів поет Ешреф Шем'ї-заде мав всі підстави написати такі рядки:
Нет, на судьбу я не в обиде,
Жизнь мною прожита не зря.
В бореньях жизненных открылся
Мне смысл земного бытия.
Святую веру в справедливость
Из сердца не смогли изгнать
Ни происки врагов коварных,
Ни зависть тайная "друзей".

Не питай, що твій народ зробив для тебе, питай, що ти зробив для свого народу.

Айдин Шем'ї-заде 15 грудня 2008 р, м. Москва
 

Сайт створений за підтримки: МРІ (IRI) www.iri.org  і  БО "Фонд розвитку Криму" www.cdf.org.ua; Адреса: АР Крим, м. Сімферополь, вул.Шмідта, 2; Тел.: 27-35-26;   © 2011 QTMM.ORG All rights reserved.