Стенограма дебатів по законопроекту України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою» від 20.06.2012р.

 

ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

20 червня 2012 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України  В.М.ЛИТВИН

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України  А.І.МАРТИНЮК

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу заходити до сесійної зали. Будемо продовжувати засідання.  Переходимо до розділу "Повторне перше читання".

Розглядаємо проект Закону про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою (реєстраційний номер 5515). Доповідає голова підкомітету Комітету з питань  прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин  Джемілєв Мустафа.

Шановні колеги, оскільки ми вже один раз      його  розглядали за повною процедурою, не буде заперечень  за  скороченою процедурою? Я прошу підтримати цю пропозицію.

 

12:30:49

За-140

Рішення не прийнято.

Будь ласка, доповідайте.  (Шум у залі)

Ну,  не голосували. Я ж їх не заставлю  голосувати. Доповідайте, будь ласка.  Повно, так повно – це ваше право.  Прошу. Мустафа, доповідайте.

 

12:31:16

ДЖЕМІЛЄВ М.

Шановний пане головуючий, шановні народні депутати! Сьогодні ми вдруге розглядаємо зазначений   проект закону. Ви добре пам'ятаєте дискусію, що розпочалась під час минулого його  обговорення 16 травня.  Тому мені не потрібно повторювати очевидні речі,  а деяким опонентам варто утриматись  від проголошення образливих дурниць.

Однак,  мушу висловитись з приводу тих речей, що залишились  за  лаштунками розгляду законопроекту  у сесійній залі, коли  його було направлено на доопрацювання.

По-перше, було сформовано робочу групу з числа  представників всіх заінтересованих  органів виконавчої влади. На жаль, зібравшись двічі, ця робоча група  не спромоглася напрацювати тілесного нового бачення питання. Напевно, залишившись без єдиного органу, що опікується етнонаціональними  питаннями, теперішній виконавчій владі важко орієнтуватися в цій проблематиці, я маю на увазі розформований в минулому році Державний комітет з питань національності та міграції.

По-друге, на засіданні Комітету з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин під керівництвом Олега Зарубінського народні депутати України все ж узагальнили доробок згаданої робочої групи та, враховуючи певну частину зауважень, затвердили нову доопрацьовану редакцію проекту закону.

По-третє, час, який минув з моменту минулого обговорення законопроекту по теперішню годину, визначив неабияку зацікавленість та стурбованість міжнародних організацій, перш за все, структур Організації Об'єднаних Націй, Ради Європи, Єврокомісії та ОБСЄ, долею проекту Закону про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою. Я мав численні звернення та розмови з представниками цих організацій, які хотіли б чути якісь втішні новини з України. Але я не міг з впевненістю говорити про політичну волю, що дозволить ухвалити цей закон. Напевно закордоном краще нас розуміють важливість питання, яке ми розглядаємо, та наслідки негативного його розгляду.

4 червня в Гаазі я зустрічався з Верховним комісаром ОБСЄ з питань національних меншин, який висловлював побажання якнайшвидше ухвалення закону, що відкриє шлях до подальшого вдосконалення національного законодавства в цій сфері і допоможе десяткам тисяч громадян України в процесі облаштування та інтеграції українського суспільства.

Як ви добре пам’ятаєте, головним мотивом направлення проекту закону на доопрацювання стало бажання членів коаліції побачити економічний розрахунок, як то кажуть, його вартість. Я хочу повторити тезу про те, що держава, навіть у випадку ухвалення цього закону, буде закладати щорічно в бюджет не ті розрахунки, що ми сьогодні зробимо, а ті витрати, які будуть доступні, виходячи з економічної ситуації країни.  Закон "Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою", є лише частина цілого пласту законодавчих та нормативно-правових новел, із яких рано чи пізно буде побудовано підмурок державної політики.

Саме тому цей проект закону перебуває в зоні постійного моніторингу світової спільноти, враховуючи те, що Україна залишилася останньою країною з пострадянського простору, що не врахувала подібного закону.

Шановні народні депутати, я не маю жодних сумнівів в тому, що час цього закону не минув. Алея впевнений в тому, що неухваленням сьогодні саме такого рішення парламент залишить Україну в минулому часі, коли злочини проти людства були основою державної політики.

Я прошу народних депутатів проголосувати за прийняття цього закону за основу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будуть запитання? Немає? Добре… Є? Крім Кармазіна, хто ще?

Будь ласка, тоді Мустафа, прошу на трибуну. Запишіться.

Так, прошу, Ярослав Сухий. 5 хвилин.

 

12:36:21

СУХИЙ Я.М.

Дякую. У мене немає запитань. Я пропоную колегам зняти свої запитання або задати персонально людині, а проголосувати в підтримку цього закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кармазін.

 

12:36:35

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, українська опозиція.

Шановний Мустафа-ага, я дуже радий, що представник більшості пропонує проголосувати. Я дуже радий, але ми могли давно вже прийняти цей закон. Через це, шановний Мустафа-ага, я, розуміючи, що фінанси завжди будуть казати, що немає коштів, хотів би сказати, консолідуючись з вами, скільки коштує справедливість? Вона безцінна. А справедливість треба поновити, скільки б вона не коштувала. Тому дякую вам за розробку закону. А хотів би вас запитати, таке в мене до вас питання: какой кількості осіб інших національностей, крім кримських татар, буде стосуватися цей закон і яких національностей? Скажіть, будь ласка. Дякую.

 

ДЖЕМІЛЄВ М.  Как известно, в годы Второй мировой войны в 1941 году  было выслано с территории Украины около 50 тысяч этнических немцев и около десяти тысяч греков, столько же примерно армян, болгар, греков. Но вопрос заключается в том, что борьбу за возвращение на историческую родину вели восновном крымские татары. Потому что это единственная территория – это родина крымских татар. И сейчас вернувшихся на свою историческую родину из числа всех депортированных составляют крымские татары – 98,5 процента, остальные – это греки, болгары, армяне, греки.

Общая численность, ну, можно примерно сказать, за пределами Крыма остаются примерно около ста тысяч крымских татар, а желающих представителей других национальностей вернуться на свою родину, мы такой информацией не располагаем, потому что основное движение этих национальностей было все-атаки движение в сторону своих исторических батьківщін – в Армению, в Греции, в Германию.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мойсик, будь ласка.

 

12:38:49

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, партія "За Україну!".  Прошу передати слово голові партії В'ячеславу Кириленку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, В'ячеслав Кириленко.

 

12:38:58

КИРИЛЕНКО В.А.

В'ячеслав Кириленко, партія "За Україну!". Шановний Мустафа-ага, понад усе дякую вам за вашу роботу по цьому закону, за вашу блискучу доповідь державною українською мовою, ви всім демонструєте, що вона може бути опанованою будь-якою людиною, яка цього прагне, на відміну від тих провокацій, які нам більшість пропонує у цій царині. (Оплески)

Крім того, ми вважаємо, що давно слід ухвалити цей закон і зараз треба проголосувати бодай у повторному першому читанні, щоби вже перестати ламати списи на цю тему. Кримськотатарському народові треба допомагати з бюджету всіма силами української держави, бо ця річ, яка потребує вирішення нашими силами. І ніхто нам у цьому, на жаль, не допоможе. Тому ми вас підтримуємо, і зараз всі, як один, будемо голосувати за ваш законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Попеску.

 

12:40:02

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів. Вельмишановний Мустафа-ага! Ви сказали, що в основному, 98 відсотків – це є кримські татари, які повертаються.

Але я б хотів нагадати ще одну цифру. І ви сказали, що це під час війни і після війни. Але були депортації ще і до війни. Були депортації і у 40-му році, восени, були депортації взимку 41 року, і були депортації, наприклад, з Чернівецької області румуномовного населення, 13 тисяч чоловік було депортовано 13 червня 1941 року. З вашої доповіді не виходить, що вони десь там враховані. Окрім того, було депортовано чоловіче населення угорського походження, це з Закарпаття, біля кордону. Були депортовані також українці самі в результаті операції "Вісла".

Я вважаю, що треба прийняти за основу, але всі ці питання, про які я кажу, треба  їх врахувати. Як ви вважаєте, треба вирішити для всіх чи тільки ті проблеми, які стосуються Криму? Дякую.

 

ДЖЕМІЛЄВ М.  Іван Васильович, дякую вам за запитання. Действительно, были депортации и венгров, и румын, и украинцев. Но различие каждой депортации имеет свои особенности. Если депортация из Крыма, четко было там обозначено, что депортируются лица такой-то национальности, то депортации, скажем, в Закарпатье носили иной характер, хотя, конечно, депортировали, проводились этнические чистки.

То же самое в операции "Висла", там проводилась опять таки депортация украинцев, но под предлогом обмена территориями. Поэтому я абсолютно уверен в том, что надо принимать отдельные законы. Но поскольку они имеют свои особенности, то по  каждым типам депортации нужно принимать отдельные законы.

Сейчас у нас будет рассматриваться законопроект про выселение украинцев в ходе операции "Висла". Поэтому, я думаю, все эти вопросы должны решаться, но их невозможно втиснуть в один законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка. Від комітету Зарубінський.

 

12:42:20

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Адаме Івановичу,  шановні колеги! 16 травня цього року Верховна Рада  України розглянула в першому читанні проект Закону про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, поданий народним депутатом Мустафою Джемілєвим. За результатами розгляду Комітету з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин було доручено доопрацювати проект закону і внести його на повторне перше читання, узгодивши при цьому фінансові позиції з Кабміном.

При направленні проекту на доопрацювання парламент не визначив для нас для комітету основні положення, критерії, яким повинен відповідати доопрацьований законопроект. Тому ми виходили з наявних в комітеті матеріалів. А це висновки Головного науково-експертного управління, Апарату Верховної Ради  України, Кабінету Міністрів  України, Інституту законодавства Верховної Ради  України, Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин Кнута Воллебек, всіх зацікавлених центральних органів виконавчої влади.

Робочою групою у вкрай стислий термін, наданий Верховною Радою, була напрацьована редакція проекту закону доволі компромісна за своїм характером, яка враховувала висловлені до нього зауваження і пропозиції. Зокрема, в проекті було уточнено коло осіб, які визнаються депортованими, умови надання та позбавлення статусу депортованої особи, державні гарантії депортованим особам та членам їхніх сімей, які повернулися в Україну на постійне проживання, повноваження органів виконавчої влади у сфері відновлення прав депортованих осіб та членів їх сімей.

Проект узгоджено із діючими законодавчими актами, зокрема законами України "Про Кабінет Міністрів України","Про центральні органи виконавчої влади", "Про державні цільові програми" і з бюджетним законодавством.

Разом з цим більшість членів комітету підтримала залишення без змін деяких положень законопроекту, на яких наполягав суб’єкт права законодавчої ініціативи та які мають принципове значення для сприйняття у середовищі депортованих. Мова зокрема йшлася про збереження в редакції, винесеній на перше читання  положень щодо вживання терміну "кримськотатарський народ", адже, я хочу на цьому наголосити, примусово переселення зазнали всі без винятку представники цієї національності, це дуже суттєвий момент, всі без винятку.

Друге. Включення до кола осіб, які визнаються депортованими та матимуть певні пільги їх нащадків, а саме: осіб, які народилися в сім'ях депортованих, перебуваючи в депортації,  виселені на чужбині.

І третє. Зарахування депортованим особам трудового страхового стажу за період спецпоселення.

Коментуючи останні положення,  зазначу, що, з одного боку, воно певною мірою воно йде в розмір із законом про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, але, з іншого боку, я хочу на цьому наголосити, аналогічна пільга вже передбачена частиною першою статті 6 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", реабілітованих відповідно до статті 1 цього закону громадянам. Таким чином тут новели як такої особливої немає, це вже є в чинному законодавстві.  З метою досягнення соціальної справедливості відновлення прав депортованих осіб члени комітету вбачають за доцільне поширити і такі пільги на цю категорію осіб.

Четверте, дуже важлива диспозиція. Забезпечення права на передачу у власність громадянам України з числа депортованих осіб, які поселилися в сільській місцевості, земель сільськогосподарського призначення. Для того, щоб владнати цей момент, цю ситуацію згідно з вимогами Регламенту  Верховної Ради  України, відповідну зміну до Земельного кодексу України запропоновано…  в "Перехідних положеннях" доопрацьованого проекту закону.

До речі, звертаю вашу увагу, що комітет врахував, що частина сільськогосподарських земель вже перебуває у  приватній власності, тому в проекті в "Перехідних положень" було запропоновано застереження, що землі надаватимуться за рахунок земель запасу та резервного фонду в разі їх наявності.

Одним слово, шановні колеги, шановні народні депутати, в межах тих повноважень, які надані комітету, в межах того стислого терміну, який був наданий нам постановою Верховної Ради,  ми підготували доволі компромісний варіант, компромісний проект, з яким погодився автор, суб’єкт законодавчої ініціативи. І на нашу погляд, є всі можливості і комітет рекомендує прийняти цей законопроект за основу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання є? Запишіться. Будь ласка, Кармазін, 3 хвилини.

 

12:47:39

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний пане Олеже, я вдячний комітету за ту велику роботу, яку він робить по тому, щоб цей закон був прийнятий.

Разом з тим, що стосується вашої особистої думки щодо необхідності розширення визнання статусу депортованих осіб? Потрібно це чи ні? По-перше –  роки, чи потрібно збільшувати? Я маю на увазі не з 41-го починати, а раніше. Бо закон в статті 4 визначає, що дія цього закону депортованою визнається особа або особи кримськотатарського народу, а потім кома, національних меншин і громадян інших національностей, а їх також багато. Тут очевидно, щоб не було різних тлумачностей, як ваша особиста думка, підкреслюю, з цього питання, не комітету поки?

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Дякую, шановний Юрій Анатолійович. Я, коли доповідаю від комітету, прошу це зауважити, завжди говорю думку комітету, а не особисту точку зору. Але оскільки ви апелюєте до особистої точки зору, то я з вами погоджуюсь.

Але кому ми правильно поставили, тому що я наполягав на тому і я вивчав це питання, ще коли не був депутатом, з приводу депортації кримськотатарського населення. Це був народ, який був виселений, вибачте за таке слово, вщент. Тобто, який був виселений до кожної особи, в тому числі, і тієї, які воювали в лавах Червоної армії. До речі, треба сказати, що  колаборантів, вибачте, особисту точку зору, колаборантів серед кримських татар було не більше, а певною мірою менше ніж серед представників інших народів. І в тому уряді, якщо ви вже таке питання складне  поставили, в тому уряді, який був під протекторатом  окупантів, серед всього уряду тільки один (це архівні матеріали я досліджував), тільки був один  член уряду був за національністю кримським татарином, всі інші були  росіяни і українці. Вибачте, це є правда.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В'язівський.

 

12:50:03

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М.

Володимир В'язівський. Я хотів уточнити деякі моменти. Тут дійсно деколи полеміка переходять в матеріальну складову, в фінансову складову. Ми ж добре маємо розуміти щодо фінансової складової, що більшість тих громадян будуть мати в той чи інший спосіб уже інші пільги, які передбачені Законом про статус дітей війни, про статус учасників війни, бойових дій зокрема. Ми розуміємо, що ця частина фінансів, яка здебільшого заторкне зовсім маленьку категорію громадян, які не  потрапили під уже сьогодні діючі закони про пільги, які передбачені діючим законом. Тому ми досить розуміємо, що приймаючи цей закон, ми в першу чергу даємо моральну сповідь українців, української держави перед тими не чесними  стосунками до певних націй і народностей на  території бувшого СРСР. 

Я думаю, що ми маємо  зробити цей крок і це буде по-християнські, по-справедливому.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Правильно, колега В'язівський, кажете, тим більше, що, на щастя, в Україні  є міжконфесійний мир, і як ви сказали, орієнтуватися  на християнські цінності, моральні цінності. Це дуже правильно. Я думаю, що  представники кримськотатарського народу є союзниками в цьому плані, що ви  сказали. А щодо моральних зобов'язань? Знаєте, Україна дуже багато зробила для того, щоб облаштовувати кримських татар. Зробила одна, зробила, не зважаючи на те, що держава Україна жодного кримського татарина не виселила. Це було іншою державою зроблено і з  іншою столицею. На жаль, тільки Україна сьогодні несе на собі весь тягар соціальної, економічної відповідальності.      

З приводу моральності і справедливості я думаю, що  ці сентенції ви висловили  правильно. Дякую.   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Сідайте, будь ласка. Так, прошу записатися      представників фракцій, якщо є бажаючі виступити.

Так, будь ласка, тепер від депутатів. Будь ласка, Володимир Мойсик, підготуватись Каплієнку. Мойсик передає Павлу Жебрівському. Прошу Павло Іванович.

 

12:52:58

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Павло Жебрівський, "Українська  платформа", "Собор".

Хочу сказати, що цей закон, це обов'язок українського парламенту  сьогодні прийняти, кримськотатарський народ   є корінним народом на території України. Насправді, це ті люди, в яких іншої     батьківщини, чим Україна  і Крим, не немає. Хто сьогодні буде не голосувати    за цей закон, той, насправді,  виправдовує дії Сталіна і його посіпак, які насправді ненавиділи всіх  і вся. Я переконаний, що навіть і ліві, на сьогоднішній день, розуміють, що   майбутнє в об'єднанні українського народу.  І найбільшою складовою українського народу із національних меншин,  є  кримськотатарський народ.

Безумовно, багато говорять з приводу того,  що не вистачить грошей в бюджеті. Друзі,  з  Євро потратили більше 80 мільярдів гривень, половину, вибачте, вкрали. Я переконаний що якби хоч половину з того, що вкрали, відправили на облаштування кримськотатарського народу, на сьогоднішній день це питання взагалі б не стояло.  І сьогодні, насправді, не стоїть питання   тільки побудови житла, тому що насправді там потрібні  і робочі місця для того, щоб люди не просто приїхали і мали місце для проживання, а для того, щоб мали роботу,     мали за що годувати  свою сім'ю.

Я переконаний, що наша фракція, незалежно від кількості  партій, які в неї входять, всі будуть підтримувати цей законопроект і закликаю сесійну залу  проголосувати і насправді виконати свій обов'язок перед складовою українського народу кримськотатарським народом. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Михайло Чечетов. За ним – Яворівський.

 

12:54:54

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемый коллеги, я думаю, что если мы с вами все искренни в наших европейских устремлениях, то мы должны естественно все проголосовать за этот закон сегодня в первом чтении. Почему? Я сформулирую суть этого закона  - про відновлення прав осіб за національною ознакою. Еще раз повторяю, про відновлення прав осіб за національною ознакою.

О чем речь идет? Речь идет о том, что мы юридически признаем, что мы живем в многонациональной украинской семье, где десятки национальностей, и мы уважаем право, по-европейски, уважаем право каждой нации на культуру, на язык, на вероисповедание. Я думаю, вот этот закон надо рассматривать было в пакете с принятым нами вместе Закона о языках, потому что часть голосовала, вы нам помогали. Там тоже речь идет о чем? О праве, о праве на язык, об идентичности каждой нации в нашей большой многонациональной украинской семье.

Поэтому я еще раз повторяю, если мы едины и мы честны перед людьми в наших европейских устремлениях, мы не просто декларируем, значит, мы должны четко поддержать вот этот тезис - про відновлення прав осіб за національною ознакою.

И также как мы сегодня проголосуем вместе за этот закон, я не сомневаюсь, что когда мы будем голосовать во втором чтении Закона о языках, мы также вместе проголосуем. Одни буду нажимать, одни будут морально нам помогать, и с вашей поддержкой и там мы проголосуем. И мы еще раз подчеркнем, что мы идем в Европу. Мы уважаем право каждой нации и не просто уважаем, а мы будем защищать право каждой нации на национальную идентификацию, на культуру, на язык, на мову и так дальше. Поэтому мы предлагаем, Партия регионов призывает вас, европейцев и справа и слева без кавычек,  проголосовать за этот закон и затем поддержать через неделю Закон о языках. Чтобы мы действительно ещё раз продемонстрировали наши искренние европейские устремления. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яворівський. Підготуватись Попеску.

 

12:57:35

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Ну, як вам, шановні наші виборці цей приступ демагогії? Ковтнули? У мене перед очима історичний епізод. Легендарний чоловік Андрій Сахаров, повернувшись із Горького, депутат СССР, ми сидимо в залі. І він пропонує, він пропонує обов’язково розглянути Верховною Радою СССР питання про повну реабілітацію кримськотатарського народу.

Сиділи вгодовані генерали, секретарі обкомів партії, які ніхто фактично за це не проголосував. Я переконаний в тому, що той, в цій залі і поза цією залою, хто не розуміє або не хоче в першу чергу розуміти трагедію кримськотатарського народу, він не розуміє в цьому світі тоді абсолютно нічого. Тому що ми, українці, які живемо тут, на своїй землі, ми знаємо, що таке депортації!

В 1933-му депортували на той світ мільйони українців. Ми знаємо про те, що був задум Жукова і ще декого навіть після війни депортувати і українців, але вагонів не вистачало тоді. І не вистачало території, куди вивезти понад 40 мільйонів тодішніх українців!

Якщо ми не зрозуміємо трагедію чеченського народу, інгушів, кабардіно-балкарів, яких було задумано депортувати, ми не зрозуміємо в цьому світі нічого.

Я пригадую маленькі спогади легендарного кримського татарина, двічі Героя Радянського Союзу, блискучого аса, який випробовував літаки. І одного разу, коли літак горів, він не викинувся з парашутом, а посадив усе-таки цього літака, який випробовував найновіші радянські літаки. І коли він був у Криму, і в цей момент була депортація, і він зв'язав сам собі руки для того, щоби не набити морду кагебістам, які його батьків забирали і везли до цих вагонів. Про що ми тут ще дискутуємо у цій залі на початку ХХІ століття, ще говоримо, що все було правильно і тому подібне?! Я переконаний, це наш моральний обов'язок сьогодні, ми мусимо це зробити для кримських татар. Інших захисників крім українців в них на сьогодні не залишилося.

Через те, намагання їх випхнути, роздати російським і українським олігархам теплі місця біля моря, узбережжя чорноморське, а їх випхати туди у Джанкой, там, і таке інше – це несправедливо, це маленька теж депортація. Бо крім них ніхто в Криму не вміє господарювати. Росіяни думали, що вони заселять туди росіян і сьогодні ми маємо цю перевагу. Але, на превеликий жаль, вони приїхали і "начали садить картошку", замість того, щоб робити те, що робили кримські татари, які віками там жили. Через ми мусимо, і опозиція, об'єднана опозиція…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Попеску Іван.

 

13:00:56

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів, Чернівецька область.

Народився я  в селі Нижні Петрівці, Сторожинецького району. Із нашого села було депортовано більше 300 чоловік, більшість з яких не повернулась з депортації, вони не повернулись з Сибіру, з Казахстану, за Полярним колом. І коли в 60-х роках дозволили повернутись додому, багато з наших родичів були раді, що їм дозволили повернутись до своїх хатів. Але ніхто тоді ще не вимагав компенсації, ніхто не вимагав відновлення своїх прав, оскільки були такі часи.

Шановні колеги, я з самого початку хочу наголосити, що я завжди і свідомо голосував за прийняття цього законопроекту. Але хотів також звернути увагу, що окрім декларативних положень в процесі прийняття даного законопроекту треба вирішувати також і питання матеріально-фінансового забезпечення тих норм законопроекту, які стосуються посилення соціальних гарантій та встановлення компенсаційних виплат для депортованих за національною ознакою. І це треба зробити з огляду на те, що вже почалась  процедура підготовки проекту Державного бюджету на 2013 рік.

Друге. Треба також визнати, що з самого Криму окрім кримських татар були також депортовані греки, болгари, вірмени, німці. Наголошую, що треба визнавати, що відбулися депортації також і з інших територій України, і вони відбулися як до, так і після війни. Чомусь те, що відбулося до війни, ніхто не говорить.

Слідуючий момент. Треба наголосити на тому, що частина угорців, які проживали біля кордону, чоловічого населення, було депортовано. Було депортовано румуномовне населення з Чернівецької області в результаті подій, які були 1 квітня 1941 року, а 13 тисяч були депортовані 13 червня 1941 року до війни. Потім були… після війни. Треба визнати те, що були депортовані поляки. Але не треба забувати про те, що була операція "Вісла", коли українці були депортовані, був обмін територіями. Якщо ми не вирішимо ці питання також, то немає сенсу рухатися далі, шановні колеги.

Я роблю тільки висновок і висновок такий. Треба визнати, що кримські татари мали велику трагедію. Але треба визнавати те, що були депортовані і інші, оскільки 24 стаття Конституції не дозволяє ні притискань, ні привілеїв за будь-якою ознакою, в тому числі і за національною. І хочу нагадати, що дух саме оцього закону, він полягає в тому, що не треба допускати тих принципів, які були застосовані, коли люди депортувалися за національною ознакою. Якщо ми не хочемо застосовувати цей принцип, ми повинні визнати всіх. Дякую за увагу.

Я і фракція Партії регіонів будемо голосувати за основу. А при підготовці до другого читання прошу вважати і врахувати ті моменти, про які було висловлено з цієї трибуни. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Джоджик. За ним – Кармазін. Іван Заєць, прошу.

 

13:04:00

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська Народна Партія. Шановні народні депутати, ми цим законопроектом віддаємо борги тим народам, тим людям, яких комуністична система репресувала, яких комуністична система хотіла знищити просто і зігнати із своєї землі.

Справа в тому, що Україна розпочала цей процес реабілітації жертв  політичних репресій від самого початку становлення  нашої держави. Ще у 1991 році Верховна Рада прийняла Закон "Про реабілітацію  жертв політичних репресій в Україні".  І там мова якраз йшла про депортацію, про так зване примусове переселення, зокрема і за національною ознакою. Була ще підписана  ціла низка міжнародних угод, Бішкекська угода. І за цими міжнародними угодами  мали вкладати кошти і також Росія, і багато інших держав.

Тому ми  маємо сьогодні сказати  однозначно, що  Україна  докладала величезних зусиль  для того, щоб виправити цю ситуацію, але наші сусіди, інші держави, які мають зобов'язання, навіть пальцем не поворухнули у цьому плані. Тому наша влада повинна  сьогодні активізувати свій напрямок, свою дію у цьому  напрямку.

Друге. Зрозуміло, що ми повинні  голосувати за цей законопроект, який говорить про депортацію татар,  тому що  депортація татар – це не просто  знищили саму територію Криму один раз,  ще другий раз Україна витрачала кошти для того,  щоб  це все відбудувати, щоб збудувати  спосіб  господарювання і інші  речі такі зробити.

Тому, якщо говорити  у цьому плані, ми маємо сказати однозначно, що ми розпочинаємо цей процес реабілітації жертв політичних репресій саме із кримських татар, але за ними ідуть українці.   Хто не знає операцію "Вісла", хто не знає, як українців переселяли  із польської території етнічних земель українських на нашу українську територію, хто не знає  ті сотні тисяч людей, які виселялися …. Сибіру із Західної України і не тільки з Західної України, і виселяли цих людей  не просто там  за якимись ознаками  за злочини кримінальні і так далі, а прямо  говорили, що це українці, які здійснюють національно-визвольну  боротьбу, і тому їх треба побільше  туди у Росію, в Колиму, у Якутію і закопати оті всі землі. Тому давайте  будемо щирими і відвертими.

Ми  підтримуємо цей законопроект. І друга хвиля наших  ініціатив – це вирішуємо ці проблеми  реабілітації жертв  українців, тому що є ще ж якісь відносини і між Польщею.

Отже, я виступаю за те, щоб приймати цей закон і наступним приймати Закон про реабілітацію жертв українців. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін. За ним – Ляшко.

 

13:07:17

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, українська опозиція. Шановні народні депутати, дуже важливим є цей законопроект. Я ще раз з цієї високої трибуни дякую автору Мустафі Джемілєву за підготовку його.

І хочу сказати, що Україна продемонструє всій Європі, яка вчора не змогла зібрати нараду УЄФА, адже сталася надзвичайна подія: шахрайство європейського масштабу під англійським прапором сталося вчора. Треба не плювати на державу, я звертаюся до чиновників УЄФА, або ви будете небажані в Україні назавжди, або приймайте терміново рішення про анулювання вчорашнього матчу, бо то є несправедливе.

Также нам треба зараз поставити питання, правильно поставлені тут питання щодо депортації, що Україна визнає депортації народів, здійснені за часів колишнього СРСР, як незаконні та злочинні акти, здійснені проти них, і визначає відновлення прав із числа депортованих одним з пріоритетних напрямків політичного, соціально-економічного, культурного, духовного розвитку суспільства. Але в цьому законі я не побачив бодай доручення уряду і я звертаюсь до комітету щодо того, щоб переговори з Російською Федерацією, яка є правонаступником прав тієї держави, яка виселяла, яка визнавала злочинним, в яку переселилися матеріальні цінності, все вплоть до золотовалютного запасу, алмазного фонду і всього іншого, що залишилося, про визнання також цих дій такими злочинними, про відшкодування хоча би часткове матеріальне, про відновлення пенсійних прав цих громадян, і кримських татар, і інших, про яких сьогодні говорили. Є підстави у правонаступників говорити про це, і є підстави у нашого Президента, у нашого Прем'єра обговорювати ці питання, обговорювати як партнери з колегою Путіним, з колегою Медведєвим. Це треба робити, для цього треба розправити спину, а не гнути її. І я пропоную її розправити тим, хто голосував за так звану мовну політику, а точніше, за знищення любої мовної політики в Україні, які ведуть до балканізації, пане Чечетов, до лоскутизації України ведуть!

І хочу вам нагадати: в Конституції Автономної Республіки Крим, яку ми затвердили своїм законом, є три державних мови. Зверніться на кримсько-татарській мові до когось в Криму – вас далеко пошлють, тому що вона не виконується. Це профанація – те, що там записано! Через це не порівнюйте це з мовою. Держава…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це не по темі.

Ляшко, будь ласка. Ми говоримо про інший законопроект.

 

13:10:42

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Я буду голосувати за цей закон, бо історична справедливість має бути відновлена. Кримсько-татарський народ, який людожер, кровожер Сталін виселив до чорта кулички і заморив голодом… Оті, хто сміється, ви подивіться історичні хроніки, скільки загинуло татар, поки доїхали в Азію, скільки їх голодом, хворобами заморили в отих теплушках неоплачуваних. І це зробили нащадки тих, хто сьогодні сидить у Верховній Раді і кричить.

Нинішня влада так само, як колись сталінська заморила, знищила кримсько-татарський народ, хотіла знищити, але слава Богу їм це не вдалось, нинішня влада так само морить голодом український народ, у тому числі і складову частину цього народу – кримських татар.

Ось картопля, українська картопля. Ціна на базарі – це картопля, куплена мною у цю неділю в Козельці на базарі, в Чернігівській області,  ціна  цієї картоплини 30 копійок кілограм.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег… вимкніть мікрофон.

Ви давайте говоріть про тему закону, а не про картоплю. Будемо розглядати про сільське господарство, розповісте про картоплю. Або по темі будете говорити, або я вам не дам… Не перетворюйте, не перетворюйте вищий законодавчій орган в посміховисько. (Шум у залі) Говоріть, будь ласка, про Закон України про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою. Прошу.

 

ЛЯШКО О.В. Шановний Адаме Івановичу, вищій законодавчій орган України має дбати про українських громадян, коли люди позбавлені засобів до існування, коли діди, баби у 80 років не можуть по 30 копійок продати кілограм картоплі, їм немає за що купити собі ліки, за що собі купити дрова, то це проблеми вищого законодавчого органу. А влада собі малину по 670 гривень за кілограм купує. А мільйони українських селян, які живуть з картоплі і молока, не можуть заробити копійки. І тому це тема, у кожного з нас має боліти душа, коли ми бачимо, як доведені люди до ручки, як їм нема за що їсти, за що купувати ліки, і як жити. І страждають від дій влади і кримські татари, і українці, і євреї, і україномовні, і російськомовні громадяни. Всі страждають від цієї ганебної влади і тому цю владу треба гнати в шию, а одночасно змінити економічну політику держави, обмежити доступ імпорту в країну, дати можливість нашим селянам по нормальній ціні продавати картоплю, цибулину, гречку і молоко. А коли я зараз до "регіоналів" кажу: "Підіть людям в очі гляньте", вони тікають від людей. Бо ви їх боїтесь, бо вам нема чого сказати. Ганьба вам і цій владі!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Болдирєв. (Шум у залі)  Болдирєв.

 

13:14:21

БОЛДИРЄВ Ю.О.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги! Вся человеческая история – это сплошное насилие одних народов над другими. Крымские татары появились в Крыму в ХIII веке. А до этого там жили, в основном, греки, ну, из тех народов, которые известны сегодня. И, вне всякого сомнения, все вы знаете о том, что в XVIII веке во времена правления Екатерины II были переселены греки из Крыма на территорию современной Донецкой области, их центром был город Мариамполь, который сегодня называется Мариуполь. И, на мой взгляд, это… На мой взгляд, эта история тоже не имеет своего логического завершения.

Поэтому я бы хотел обратить ваше внимание на то, что все вот эти "рыдания", которые мы сегодня  слышим с трибуны, они имеют очень короткую историческую дистанцию.

Да, вне всякого сомнения, мы будем поддерживать этот закон, но мы будем поддерживать этот закон не из тех соображения, которые здесь приводил коллега Заяц или коллега Яворивский. Мы будем поддерживать этот закон исключительно из гуманитарных, гуманистических соображений.

И хоть вы и кричали и смеялись, когда выступал мой коллега Чечетов, но только в его выступлении содержалась истина, содержалось грамотное толкование того, почему этот закон необходим. Он необходим потому, что мы гуманно относимся ко всем нашим гражданам, мы гуманно относимся и к крымским татарам, и я надеюсь, будем так же гуманно относится и к грекам, если греки захотят вернуться на свою историческую родину, откуда, еще раз повторяю, их переселили в XVIII веке. Есть  и другие примеры. Я призываю вас к тому, чтобы мы не забывали, уж если мы двигаемся в Европу, уж если мы выбрали европейские ценности, то необходимо не создавать себе политические преференции, а необходимо эти равные права всех граждан, всех национальностей давать всем, в том числе, и как сказал мой коллега Чечетов, в вопросах языковой политики. И я призываю вас во втором чтении поддержать закон Колесниченко-Кивалова.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Обговорення питання завершено.

Я ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу проект Закону про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою (реєстраційний номер 5515).

 

13:17:52

За-356

По фракціях. Партія регіонів – 183, БЮТ – 97, "Наша Україна" – 42, комуністи – не голосували, Народної Партії – 20, "Реформи" – 2, позафракційні – 12.

Заєць, Чечетов –  по хвилині, репліки.

 

13:18:16

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська Народна Партія. Тут пан Болдирєв говорив про те, що дуже коротка дистанція, ми сьогодні шибнем і виселенням татар. Ця дистанція, пане Болдирєв, у десятки і сотні тисяч життів людей і не тільки татар, а і українців, і інших народів. Оце вам треба знати як такому виразнику гуманності.

А тепер ви говорили про гуманну політику Партії регіонів. Ми цю гуманну політику бачимо сьогодні по відношенню до селян, де не можна молока продати, де дійсно не можна картоплю продати. Ми бачимо цю гуманну політику до дрібних, середніх підприємців, де просто обкрадають і знищують. І ми бачимо цю гуманну політику в цьому залі, де ви хочете знищити українську мову, де ви хочете знищити українську державу і українську націю. І ви це називаєте гуманною політикою? Це політика бандитів, це політика, яка розглядає Україну як територію, а не як  державу. Це політика, яка не зважає на жоден інтерес корінної нації, на жоден інтерес простої людини. Отаку ви насаджуєте політику, вона вам не пройде, ви на цих виборах не наберете те на що ви розраховуєте, бо ви хочете запалити українську хату, український дім. Ми гордимося, що 20 років у нас мир і спокій,  а ви палите, бо ви крадії,  герострати і українофоби.

(Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить так, шановні колеги! Шановні колеги! Заспокойтесь, заспокойтесь!

Я ще раз повторюю, жодний народний депутат не одержить жодної секунди, якщо він буде говорити не по темі закону. Хочете поляпати язиками, вийдіть за сесійну залу і готуйтесь до виборів, а тут обговорюйте те, що стосується законопроектів, а не про те, що хочеться –  про картоплю, про бараболю, про інші питання. Ви можете говорити там, коли будуть слухатись ці питання.

Михайло Васильович, будь ласка, сядьте, переходимо до розгляду іншого…

Сайт создан при поддержке: МРИ www.iri.org  и БО "Фонд розвитку Криму" www.cdf.org.ua  Адрес: АР Крым, г.Симферополь, ул.Шмидта, 2; Тел.:27-35-26; © 2011-2014 QTMM.ORG All rights reserved.